Ухвала суду № 20000720, 07.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р.Справа № 2-а-6092/10/1570 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Монтек” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, у якому ставить вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0005822309/2 від 02.02.2010 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акта перевірки №1558/23-09/32456067 від 31.08.2009 року Державною податковою іспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0005822309/0 від 11.09.2009 року. В акті перевірки встановлено порушення пп.7.2.3, п.7.2.4, п.7.2.6. п 7.2.; пп.7.4.1 п.7.4; пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак, з вищезазначеними висновками в акті перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився, та ним подано скарги до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

13.11.2009 року винесено рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за результатами розгляду скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0005822309/0, в частині донарахування штрафних санкцій, в розмірі 221549 грн., а в частині основного платежу, в розмірі 553873, залишено без змін. 3 цим рішенням позивач також не погодився та ним направлено скарги до ДПА у м. Києві, однак рішенням ДПА залишено без задоволення скаргу та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0005822309/2 від 02.02.2010 року, на суму за основним платежем 553873 грн., штрафні санкції - 55387 грн. 3 вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, оскільки воно є необгрунтованим та таким, що суперечить законодавству України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Монтек»31.08.2009 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт №1558/23-09/32456067 (а.с.9-15 т.1). В ході перевірки встановлено порушення вимог п.п.7.2.3, 7.2.4, 7.2.6. п 7.2.; пп.7.4.1 п.7.4; пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за II квартал 2009 р., в сумі 553873 грн., та, відповідно, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за II квартал 2009 року. 3 вищезазначеним актом перевірки позивач не погодився та 02.09.2009 року подано заперечення за №28/09 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. 11.09.2009 року останнім прийнято податкове повідомлення-рішення №0005822309/0 .

ТОВ «Монтек», не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, подано скаргу до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.09.2009 року, за результатами розгляду якої, скаргу частково задоволено, та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005822309/0 від 11.09.2009 року, в частині донарахованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 221549 грн., а в іншій частині рішення залишено без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення №0005822309/1 від 23.11.2009 року.

01.12.2009 року позивачем подано скаргу до ДПА в м. Києві на податкове повідомлення-рішення №0005822309/1 від 23.11.2009 року. Однак, останнім прийнято податкове повідомлення-рішення №0005822309/2 від 02.02.2010 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 553873 грн., за штрафними санкціями - 55387 грн.

За результатом встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача виходячи з наступного.

Відповідач, на підставі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу»- є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість'', податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 даного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податковоі декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включения сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведения позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що така скарга відсутня, а податкові накладні складено контрагентами позивача у момент виникнення податкових зобов'язань протягом другого півріччя 2006 року, однак оригінали накладних не видано позивачу, а залишені у продавців після сплати за товар. 3 журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2009 рік встановлено, що зазначені податкові накладні у 2009 році надіслані на адресу ТОВ «Монтек»та отримані підриємством у звітному періоді 2009 року.

3 огляду на зазначене, судова колегія не погоджується з висновком акту перевірки, щодо порушення позивачем п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, оскільки вказана норма є диспозитивною і передбачає право, а не обов'язок платника податку у разі відмови з боку постачальників товаров (послуг) надати податкову накладу, додати до податкової декларації за звітний податковий перюд заяву зі скаргою на такого постачальника.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списания коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеців; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товаров (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе віповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством.

3 аналізу вищенаведених норм вбачається, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ включено до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому отримано податкові накладні.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту та, виходячи з цього, про відсутність порушення позивачем положень вищевказаного закону.

Також, судова колегія зазначає, згідно з п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашения зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковим законодавством, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

3 аналізу вищенаведених норм випливає, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому, чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманих у будь-якому періоді в межах 1095 днів.

Судова колегія вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Монтек»виконано всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»вимоги щодо формування податкового кредиту, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і незаконним та правомірно скасовано судом першої інстанції.

Суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий О.В. Яковлєв

СуддіА.В. Бойко

В.Л. Романішин