Ухвала суду № 19999847, 01.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р. Справа № 26561/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича т. В., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 року у справі за позовом Науково-Інноваційне приватне підприємство "Техноцентр" до Державна податкова інспекція в м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Науково-інноваційне приватне підприємство "Техноцентр" звернулося в суд з адміністративний позовом ДПІ у м. Рівне про скасування податкових повідомлень рішень за №00000932342/1/23-121 від 16.04.2009 року, яким нараховано податок на прибуток підприємства в сумі 4331247,50 грн. в тому числі за основним платежем 2165623,75 грн. та штрафних санкцій 2165623,75 грн. , за №0000942342/1/23-121 від 16.04.2009 року, яким нараховано податок на додану вартість в сумі 2245942,93 грн. в тому числі за основним платежем 1497295,29 грн. та штрафних санкцій 748647,64 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що строк позовної давності щодо заборгованості НІПП "Техноцентр" перед ПП "Стаміна" не настав і тому висновки ДПІ у м.Рівне про отримання позивачем суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед даним підприємством, що не підлягає погашенню, не відповідають положенням абз. 3 пп.1 22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року. Окрім цього у посадових осіб податкового органу не було підстав для визнання правочинів вчинених НІПП "Техноцентр" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та з "ТОП-КОМ" нікчемними, позаяк факт вчинення господарських операції підтверджуються первинними документами у відповідності вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року. Доводив, що валові витрати НІПП "Техноцентр" сформовані з дотриманням вимог пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, а податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Також вказує, що на момент вчинення господарських операцій з ПП "Агроімпекс-ресурс" та з "ТОП-КОМ", відомості про останніх знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Крім того, контрагенти знаходилися на податковому обліку в податкових органах і були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Товарно-транспортні накладні, наявність яких вимагає податковий орган, на думку позивача, не є документами бухгалтерського обліку, як наслідок, їх відсутність не впливає на податковий облік НІПП "Техноцентр". Товарно-транспортні накладні не можуть бути у підприємства, так як товарно-матеріальні цінності згідно домовленостей поставлялися власним транспортом продавців (ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ"). Вважає безпідставними і посилання ДПІ у м.Рівне на наявність вироку по кримінальній справі №1-249/08, яким директора ППФ "ТОП-КОМ" ОСОБА_2 визнано винним в ухиленні від сплати податків, як на підставу визнання правочинів нікчемними, позаяк вироком встановлено лише факт ухилення від сплати податків, а не факт здійснення фіктивного підприємництва.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 року задоволено позовні вимоги .

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ в м. Рівне, яке просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули та не поступило клопотань про розгляд апеляції з їх участю, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Планова виїзна документальна перевірка НІПП "Техноцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року та з виконання постанови судді Рівненського міського суду щодо взаєморозрахунків з ПП "Агроімпекс-ресурс" за період з 01.01.2008 року по 31.01.2009 року проведена ДПІ в м. Рівне. Результати перевірки оформлені актом №224/23-100/25322213 від 05.03.2009 року.

При цьому встановлено порушення НІПП "Техноцентр" вимог пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, абз.1 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.На підставі акту перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження ДПІ в м. Рівне прийнято податкових повідомлень рішень за на на

На підставі акту перевірки податковим органом 16.04.2009 року винесено податкові повідомлення-рішення: №00000932342/1/23-121, яким нараховано податок на прибуток підприємства в сумі 4331247,50 грн. в тому числі за основним платежем 2165623,75 грн. та штрафних санкцій 2165623,75 грн.; №0000942342/1/23-121, яким нараховано податок на додану вартість в сумі 2245942,93 грн. в тому числі за основним платежем 1497295,29 грн. та штрафних санкцій 748647,64 грн..

ДПІ у м. Рівне за вказаним актом перевірки встановила, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді занижено валові доходи по господарських операціях з ПП "Стаміна" на суму 192000 грн., завищено валові витрати по господарським операціям з ПП "Аргоімпекс-ресурс" на суму 279159,46 грн., а по господарським операціям з ППФ "ТОП-КОМ" на суму 8191335,56 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2165623,75 грн., та завищено суму податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ПП "Аргоімпекс-ресурс" на 55831,89 грн., а по господарським операціям з ППФ "ТОП-КОМ" на 1500056,29 грн., що призвело до заниження ПДВ в періоді, що перевірявся на 1500056,29 грн. та до завищення від'ємного значення по ПДВ на 55831,92 грн.

Висновок про завищення позивачем валових витрат, та відповідно, податкового кредиту, ґрунтується на аналізі господарських операцій позивача з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ".

Перевіркою встановлено, НІПП "Техноцентр" згідно усної домовленості мало взаємовідносини з ПП "Агроімпекс-ресурс". До перевірки не було надано товарно-транспортних накладних, натомість встановлено, що у вказаного підприємства відсутні виробничі потужності та трудові ресурси, які приймали б участь у купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. На підставі вищевикладеного та на обставинах порушеної кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва щодо "Агроімпекс-ресурс", подактовий орган дійшов висновку, що правочини вчинені між НІПП "Техноцентр" та ПП "Агроімпекс-ресурс" є нікчемними в силу ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Крім того, перевіркою встановлено, що НІПП "Техноцентр" згідно усної домовленості мало взаємовідносини з ППФ "ТОП-КОМ". Згідно пояснень отриманих ст.о/у з ОВС ОУПМ ДПА в Рівненській області від гр.ОСОБА_2 встановлено, що реєстрація ППФ "ТОП-КОМ" на його ім'я здійснювалась на прохання ОСОБА_3, і фактично господарської діяльності на ППФ "ТОП-КОМ" ОСОБА_2 не проводив, печаткою не володів, а бухгалтерську та податкову вітність оформляла бухгалтер, що працювала у ОСОБА_3. Крім того, Рівненським міським удом винесено вирок відносно гр.ОСОБА_2, яким його визнано винним по ст.212 КК 'країни в умисному ухиленні від сплати податків. На підставі вищевикладеного, посадові оби ДПІ у м. Рівне дійшли висновку, що правочини вчинені НІПП "Техноцентр" та ППФ ТОП-КОМ" є нікчемними в силу ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

За видатковими накладними НІПП "Техноцентр" на протязі III- IV кварталів 2008 року отримано від ПП "Агроімпекс-ресурс" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 279159,46 грн. (без ПДВ). Розрахунки за поставлену продукцію проведені через поточні рахунки банку на суму 334991,36 грн. (в т.ч. ПДВ 55831,89 грн.). Вартість отриманих товарів включена позивачем до складу валових витрат. На підставі отриманих від ПП "Агроімпекс-ресурс" податкових накладних НІПП "Техно-центр" сформовано податковий кредит.

Також НІПП "Техноцентр" відповідно до видаткових накладних та податкових накладних отримано товари від ППФ "ТОП-КОМ", вартість яких включено до складу валових витрат на загальну суму 8191335,56 грн., в т.ч.: за І квартал 2006 року на суму 1096040,30 грн., за II квартал 2006 року на суму 1549254,00 грн., за III квартал 2006 року на суму 2854462,20 грн., за IV квартал 2006 року на суму 2559019,80 грн., за І квартал 2007 року на суму 132559,26 грн., а визначене в ціні ПДВ - до складу податкового кредиту на загальну суму 1500056,29 грн., в т.ч.: за січень 2006 року на суму 19840,00 грн., за лютий 2006 року на суму 177959,20 грн., за березень 2006 року на суму 4340,15 грн., за квітень 2006 року на суму 46993,88 грн., за червень 2006 року на суму 217865,88 грн., за липень 2006 року на суму 226880,43 грн., за серпень 2006 року на суму 149986,92 грн., за вересень 2006 року на суму 117874,00 грн., за жовтень 2006 року на суму 32377,49 грн. 49, за листопад 2006 року на суму 163168,00 грн., за грудень 2006 року на суму 316258,49 грн., за лютий 2007 року на суму 26511,85 грн.

Придбані у ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ" товарно-матеріальні цінності в наступному реалізовувалися НІПП "Техноцентр" для ряду контрагентів зокрема, TOB ВТП "Волиньагропродукт", TOB "Рівнеекобетон", ПП "Траффік", ППФ "Нетком", TOB "ТД Укренергопостач", TOB "Рембуд", TOB "Синевір", ПП "Гарантія Сервіс", що підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

За наслідками здійсненої фінансово-господарської діяльності відповідно до самостійно поданих НІПП "Техноцентр" податкових декларацій з податку на прибуток підприємств на протязі 2006-2008 pоків позивачем було отримано прибутки в 2006 році в сумі 15152 грн.; в 2007 році в сумі 6004 грн.; за III кв. 2008 року в сумі 4000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції вчинені НІПП "Техноцентр" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ" носили реальний характер, що і підтверджуються належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

На момент видачі податкових накладних ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ" являлися зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Свідоцтво платника зазначеного виду податку ППФ "ТОП-КОМ" анульовано 23.09.2008 року, а тому учасники господарських операцій на законних підставах видали податкові накладні.

Окрім цього на момент вчинення господарських операцій НІПП "Техноцентр" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ" останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі. Свідоцтво платника зазначеного виду податку ППФ "ТОП-КОМ" анульовано 23.09.2008 року, а тому учасники господарських операцій на законних підставах видали податкові накладні.

Твердження апелянта про безтоварність господарських операцій позивача з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ППФ "ТОП-КОМ" спростовуються долученими до матеріалів справи договорами схову, актами прийому товарно-матеріальних цінностей на збереження та актами відвантаження товарно-матеріальних цінностей зі збереження, за даними яких, придбані позивачем у згаданих контрагентів товари до моменту їх подальшої реалізації зберігалися на складах TOB "Рівнерембуд". Наведені факти підтверджені в судовому засіданні свідком ОСОБА_4, який як матеріально відповідальна особа TOB "Рівнерембуд", безпосередньо приймав і повертав зі зберігання товарно-матеріальні цінності позивача і оформляв відповідну документацію.

Колегія суддів також вважає вірним висновок суду, що твердження ДПІ у м.Рівне про нікчемність правочинів вчинених позивачем з ПП "Агроімпекс-ресурс" є передчасними, оскільки на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність кримінальної справи №1-608/09, що перебуває на розгляді в Рівненському міському суді, за обвинуваченням групи осіб у вчиненні ряду злочинів в т.ч. по ст.205 КК за участю ПП "Агроімпекс-ресурс".

Вирок Рівненського міського суду від 17.01.2008 року по справі за №1-249/08 за яким визнано винним директора ППФ "ТОП-КОМ" ОСОБА_2 в умисному ухиленні від сплати податків по ст.212 КК України не впливає на податковий облік НІПП "Техноцентр" та не позбавляє останнього права на формування валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, що отриманні від ППФ "ТОП-КОМ".

При цьому необхідно вказати, що у разі невиконання контрагентом зобов»язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” № 3991/03 Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Висновки податкового органу про заниження позивачем валових доходів ґрунтується на тому, що в ході перевірки було встановлено, що у НІПП "Техноцентр" по бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 631 "Розрахунки з постачальниками" станом на 01.01.2008 року та станом на 30.09.2008 року по ПП "Стаміна" рахується кредиторська заборгованість в сумі 192000 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок отримання від ПП "Стаміна" товарно-матеріальних цінностей протягом 2006 року -II кварталу 2007 року. Разом з тим, ПП "Стаміна" ліквідоване у зв'язку з банкрутством. 11.06.2008 року державним реєстратором Рівненського міськвиконкому скасувано реєстрацію ПП "Стаміна", 24.06.2008 року знято з обліку в ДПІ у м.Рівне. Тому ДПІ у м.Рівне зробила висновок, що кредиторська заборгованість позивача перед даним підприємством, у зв'язку з його ліквідацією не підлягає погашенню, а відтак для цілей податкового обліку повинна розглядатися як безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Приписи абз.1 п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року кореспондуються з абз. 3 пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 цього Закону, за нормою якого, під безповоротною фінансовою допомогою розуміється сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Господарські операції з ПП "Стаміна" мали місце в квітні 2007 року. Актом перевірки від 05.03.2009 року охоплено період діяльності НІПП "Техноцентр" з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

Зважаючи на наведене суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок податкового органу про отримання позивачем від ПП "Стаміна" безповоротної фінансової допомоги є передчасним та не узгоджується з положеннями пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, оскільки в перевіряємий період не сплив строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України за зобов'язаннями НІПП "Техноцентр", перед ПП "Стаміна".

Також до ліквідації ПП "Стаміна" не було обмежено правами щодо переуступки права вимоги по наявній заборгованості НІПП "Техноцентр" іншим суб'єктам підприємницької діяльності (ст.516 ЦК України). Вищезазначені обставини посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення перевірки не перевірялися і не могли бути перевірені в силу об'єктивних причин.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в м.Рівне залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 року у справі№2а-6153/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В.Онишкевич

Я.С.Попко