Ухвала суду № 19999774, 20.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 р. Справа № 82135/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

при секретарі судового засіданняЛивак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року у справі за позовом державного підприємства виробничого обєднання «Карпати» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобовязання надання висновку, стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И Л А :

державне підприємство виробничого обєднання «Карпати» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області в якому просило зобовязати відповідачів надати висновок та прийняти такий і стягнути бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 610 336 гривень та проценти в розмірі 49 698, 35 гривень, нараховані на суму бюджетної заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь державного підприємства «Виробничого об'єднання «Карпати» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 610 336 (шістсот десять тисяч триста тридцять шість) гривень, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до вимог п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку(документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідно до розділу 6 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. №489/5680 де передбачено, що суми невідшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як було встановлено судом першої інстанції, на виконання зазначених норм законодавства, за результатами проведених виїзних позапланових перевірок ДПІ в м. Івано-Франківську позивачу були підтверджені заявлені суми бюджетного відшкодування в розмірі 610336,00 грн., на виконання вимог Порядку відшкодування податку на додану вартість до управління Державного казначейства були надані висновки(копії висновків та супровідних листів долучені до матеріалів справи) про суми відшкодування ПДВ у встановлені чинним законодавством терміни. Таким чином, із урахуванням того, що ДПІ в м. Івано-Франківську з метою повернення платнику податку на додану вартість з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою виконано всі дії, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та Порядком відшкодування податку на додану вартість, позивачем безпідставно визначено ДПІ в м. Івано-Франківську відповідачем в даному спорі.

За змістом норм КАС України позов може бути заявлено до особи, яка порушує права, обов'язки чи законні інтереси позивача, а в спірному випадку ДПІ в м. Івано-Франківську таких порушень допущено не було, як вже зазначалось вище, податковим органом вже були надані висновки на відшкодування органу державного казначейства.

У зв'язку з вище зазначеним просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ДПІ в м. Івано-Франківську.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2008 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування за травень 2008 року, згідно яких сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 189 584 гривні, тоді ж позивачем подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 189584 гривень. Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року за результатами якої складений акт №12605/23-4/19389809 від 22.09.2008 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в заявленій сумі 189 584 гривень. 27.10.2008 року за №0000010581 Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2008 року в розмірі 129789 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську. 24.07.2009 року за №0000000419/417 Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2008 року в розмірі 59 795 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську.

22.12 2008 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування за листопад 2008 року, згідно яких сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 421 462 гривні, тоді ж позивачем подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 421 462 гривень. Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.10.2008 року до 31.10.2008 року, за результатами якої складено акт за №2185/23-4-19389809 від 18.02.2009 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року в сумі 420 752 гривень. 23.02.2009 року за №0000000082/82 Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за листопад 2008 року в розмірі 420 752 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську.

На час розгляду справи в суді першої інстанції бюджетне відшкодування не проведено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вірно врахував. що згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7 7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вище згаданого Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку(камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкової о органу.

Згідно пункту 4 спільного Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України за № 209/72 від 02.07.1997 року, «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість» відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Суд першої інстанції правильно вказав, що право позивача на бюджетне відшкодування за травень 2008 року в сумі 189 584, 00 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420 752, 00 гривень доведено деклараціями за травень, листопад 2008 року; розрахунками суми бюджетного відшкодування за травень та листопад 2008 року; актами про результати позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за №12605/23-4/19389809 від 22.09.2008 року та за №2185/23-4-19389809 від 18.02.2009 року.

Суд першої інстанції вірно вважав, що вимоги позивача в частині стягнення з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь Державного підприємства «Виробничого об'єднання «Карпати» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189 584, 00 гривень, за листопад 2008 року в сумі 420 752, 00 гривень, на загальну суму 610 336, 00 гривень (шістсот десять тисяч триста тридцять шість) гривень є обгрунтованими.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську надати, а Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області - прийняти, висновки про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189 584, 00 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420 752, 00 гривень, є безпідставними та не підлягають до задоволення, бо такі вимоги не є способом захисту прав платника податку на додану вартість, таким способом захисту є вимога про стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка окрім інших заявлена позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення з державного бюджету України відсотки, нараховані на суму бюджетної заборгованості з - податку на додану вартість в сумі 49 698, 35 гривень, то суд першої інстанції правильно врахував, що порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений у зв'язку з прийняттям Закону України «Про податок на додану вартість». Абзацом 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 25 березня 2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України») було встановлено: «Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків». Законом від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» редакцію підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», яка передбачала нарахування пені, було змінено, у зв'язку із чим він перестав регулювати спірні правовідносини. З огляду на це суд першої інстанції підставно не взяв до уваги посилання представника позивача на підпункт 6.3 розділу 6 Порядку відшкодування податку на додану вартість, як на підставу для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки, норми Закону, які регулювали дані правовідносини та застосування яких врегульовано Порядком відшкодування податку на додану вартість виключені законодавцем, з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законів України». Тому в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено обгрунтовано.

З врахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає норма матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року у справі № 2а-1800/09/0970 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2011 року