Рішення № 19997465, 12.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/8719/11

вх. № 8719/11

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., доручення від 18.01.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2, дооучення від 21.11.2011 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Аромат", смт. Південне 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Рогань-Інвест", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 115300,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 54290,72 грн. основного боргу, 60922,94 штрафу, 86,95 грн. 3 % річних мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки № 5 від 04 січня 2011 року. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року про порушення провадження у справі № 5023/8719/11 прийнято позовну заяву позивача до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21 листопада 2011 року.

В засідання суду 21 листопада 2011 року позивач не зявився. Проте, через канцелярію суду до матеріалів справи 21 листопада 2011 року позивачем було надано додаткові документи, а саме: довідки з державного реєстру про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідки про розрахункові рахунки позивача та відповідача. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач в засідання суду зявився та заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 21 листопада 2011 року було задоволено клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 12 грудня 2011 р.

В засідання суду 12 грудня 2011 року сторони зявились.

Позивач в засіданні суду 12 грудня 2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, посилаючись на здійснені відповідачем оплати за період з 15.09.2011 р. по 24.10.2011 р. у загальному розмірі 16000 грн., зменшив суму основної заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 38290,72 грн. основного боргу, 60783,18 грн. штрафу та 86,95 грн. річних. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати.

Відповідач проти прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог не заперечує.

Суд, керуючись статтею 22 ГПК України, прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.

Позивач в засіданні суду 12 грудня 2011 року уточнені позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач суму основного боргу визнає, проте заперечує проти предявленої до стягнення суми неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04 січня 2011 року між сторонами було укладено договір № 5 за умовами якого позивач зобовязався передати партіями згідно замовлень відповідача у власність останнього товар, асортимент якого вказаний у специфікації, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар. На кожну партію товару складається окрема накладна, яка є невідємною частиною договору. Оплата товару здійснюється відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Остаточний розрахунок за поставлену партію товару здійснюється за умовами відстрочення платежу не більш ніж 30 календарних днів з дати підписання сторонами накладних.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір № 5 від 04 січня 2011 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з відстроченням платежу.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 72590,72 грн., про що свідчать видаткові накладні № Аро-005530 від 30.06.2011 р., № Аро-005531 від 30.06.2011 р., № Аро-005532 від 30.06.2011 р., № Аро-005795 від 05.07.2011 р., № Аро-005796 від 05.07.2011 р., № Аро-006016 від 12.07.2011 р., № Аро-006017 від 12.07.2011 р., № Аро-006018 від 12.07.2011 р., № Аро-006019 від 12.07.2011 р., № Аро-006381 від 28.07.2011 р., № Аро-006382 від 28.07.2011 р., № Аро-006383 від 28.07.2011 р., № Аро-006384 від 28.07.2011 р.

Відповідачем було одержано товар від позивача на підставі доручень, які містяться в матеріалах справи, та за період з 16 серпня 2011 року по 18 жовтня 2011 року (дата звернення позивача із позовом до суду) проведено частковий розрахунок за товар в загальному розмірі 31000 грн.

Під час розгляду справи в суді, а саме 24 жовтня 2011 року відповідачем сплачено на користь позивача 1000 грн.

12 грудня 2011 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, зокрема про стягнення 38290,72 грн. основного боргу.

Відповідач наявність суми основного боргу перед позивачем в розмірі 38290,72 грн. визнає.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 38290,72 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 38290,72 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 5.2 договору позивачем також предявлено до стягнення 60783,18 грн. штрафу, який нараховано до 04 вересня 2011 року, та 86,95 грн. річних.

Розглянувши цю частину позовних вимог судом визнано підлягаючими до стягненню 334,75 грн. неустойки (пені) та 86,95 грн. річних, а в решті - відмовлено з наступних підстав:

Стаття 546 ЦК України визначає види забезпечення виконання зобов'язання - неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, та завдаток.

У розумінні статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору у разі порушення строків оплати товару сторони передбачили сплату відповідачем на користь позивача штрафу у розмірі 10% від суми боргу, оплата якого прострочена, за кожен день прострочення платежу, починаючи з 10 дня простроченої оплати.

Таким чином, умовами п. 5.2 договору, сторонами передбачена відповідальність відповідача перед позивачем за прострочення оплати товару саме у вигляді неустойки - пені, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Водночас, відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” по грошовим зобовязанням розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 387,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Рогань-Інвест", 61172, м. Харків, вул. Роганська, 186 (в тому числі з р/р 2600325960 в ВАТ "УПБ" м. Київ, МФО 300205, код ЗКП 34858770) на користь ТОВ "Аромат", 62461, Харківська область, м. Південне, вул. Жовтнева, 101/2 (р/р 26003700559102 в ХФ КБ "Експобанк" ХРУ м. Харкова, МФО 351964, код ЗКПО 30226021) 38290,72 грн. боргу, 334,75 грн. неустойки (пені), 86,95 грн. річних, 387,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/8719/11 підписано 15 грудня 2011 року.