Рішення № 19997354, 16.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5019/2423/11

за позовом Підприємець фізична особа ОСОБА_2

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Ізол"

про стягнення в сумі 26 358 грн. 74 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 14.10.2011р.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Ізол" 26 358 грн. 74 коп. заборгованості, з яких 20 814 грн. 00 коп. - основний борг, 1469 грн. 84 коп. - 3% річних , 4 074 грн. 90 коп. - інфляційні втрати. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем не виконано умови Договору №2 перевезення вантажу від 01.08.2008 р. в частині сплати за перевезення вантажу.

16.11.2011 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої просить стягнути з відповідача 20 814 грн. 00 коп. - основного боргу. В частині стягнення 1469 грн. 84 коп. 3% річних та 4 074 грн. 90 коп. інфляційних втрат подав відмову від позову (арк.с.19). Суд приймає відмову позивача від позову в цій частині, оскільки вона не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та інтересів сторін або інших осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги згідно поданої заяви.

Відповідач в судове засідання 16.11.2011 р. не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.18). Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права надіслати докази поштовим зв'язком.

Крім того, ухвалою від 28.10.2011 р. про порушення провадження у справі явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Ізол" (Відправник) було укладено Договір перевезення вантажу №2 (арк.с.5), за умовами якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, згідно акту виконаних робіт (п.1.1.).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника. Вартість перевезення вантажу становить згідно актів виконаних робіт.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Укладення цього договору підтверджується складенням перевізного документа відповідно до вимог чинного в Україні законодавства. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2008 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 7.1., 7.2., 7.3.).

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору підприємець ОСОБА_2. здійснив перевезення вантажу. Вказана обставина підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-здавання виконаних робіт від 25.08.2009 р., згідно якого вартість наданих транспортних послуг становить 38 090 грн. 00 коп. (арк.с.6). Вартість послуг перевезення відповідачем було оплачено частково в сумі 17 276 грн. 00 коп. Таким чином несплаченими залишилися 20 814 грн. 00 коп.

Між сторонами було підписано Акт звірки розрахунків №581 від 31.12.2010 р., згідно якого сторони підтвердили, що борг відповідача перед позивачем складає 20 814 грн. 00 коп. (арк.с.7).

07 вересня 2011 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою погасити заборгованість (арк.с.9). Відповідь на дану претензію у матеріалах справи відсутня.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ТзОВ - фірми "Ізол" 20 814 грн. 00 коп. заборгованості по оплаті послуг за перевезенню вантажу. В частині стягнення з відповідача 1469 грн. 84 коп. 3% річних та 4 074 грн. 90 коп. інфляційних втрат провадження у справі слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 78,96 %.

Керуючись ст. 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Ізол" (33013, м.Рівне, пр.Миру, 15, код ЄДРПОУ 13992747) на користь приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) - 20 814 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за перевезення вантажу, витрати по сплаті державного мита в сумі 208 грн. 14 коп., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 186 грн. 35 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 469 грн. 84 коп. - 3% річних та 4 074 грн. 90 коп. - інфляційних витрат.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "21" листопада 2011 року