Рішення № 19997123, 08.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. Справа № 5016/3767/2011(3/207)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

До 1-відповідача: Військової частини А-4465

54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1

До 2-відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва

54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а

про стягнення заборгованості в сумі 77905,23 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРИСУТНІ:

Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;

Від 1- відповідача: не зявився;

Від 2-відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідачів в солідарному порядку борг за активну електроенергію в сумі 64074,53 грн., пеню в розмірі 9909,48 грн., інфляційні витрати в сумі 2003,26 грн., 3% річних в розмірі 1917,96 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/3890 укладеного між сторонами 03.09.2009 р., додатків до договору від 03.09.09 р., рахунків, актів про використану електричну енергію, договору поруки № 44/3890-п від 01.04.11 р., норм ст.ст. 625, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що договірні зобовязання відповідачами виконуються неналежним чином та не в повному обсязі. Оплата за спожиту електричну енергію по активній електроенергії протягом періоду з травня 2011 р. по червень 2011 р. проводилася частково та несвоєчасно.

08.12.11 р. в судовому засіданні від позивача надійшли уточнення щодо розрахунку інфляційних витрат розмір яких за період з 01.06.11 р. по 20.06.11 р. складає в сумі 621,21 грн.

1-Відповідач двічі в судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка юрисконсульта військової частини на зворотній стороні судової ухвали від 22.11.11 р.

2- Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 64074,53 грн. з КЕВ м. Миколаїв, та у стягненні втрат від інфляції в розмірі 2003,26 грн.; зменшити розмір неустойки (пені) до 100,00 грн. Відповідач зазначає, що заборгованість в розмірі 64074,53 грн. утворилась внаслідок споживання електричної енергії платними споживачами на території військової частини за які КЕВ м. Миколаєва розрахуватися не повинен і не може. Щодо нарахування інфляційних втрат, то слід зазначити, що позивач невірно вказав термін оплати по рахункам, в звязку з чим ця сума підлягає перерахунку.

Також, 2-відповідач вказує на те, що останній є державною установою, яка фінансується з державного бюджету України, де затримка з надходженням коштів є звичним явищем на який КЕВ м. Миколаїв вплинути не може.

08.12.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2009 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Військовою частиною А -4465 був укладений договір № 44/3890, згідно умов якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу (1-відповідач по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 3193,2 кВт, а 1-відповідач військова частина А -4465, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 та п. 2.3.3 договору відповідач зобовязався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/3890, відповідно до пунктів 1, 6, 7 якого, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках. Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

За змістом частин 4 та 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії по місяцях (кварталах) для оформлення додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

03.09.09 р. між сторонами до договору № 44/1461 від 09.04.08 р. були підписані додатки № 2 та № 3.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вищевказаного договору позивач відпустив 1-відповідачу активну електроенергію в період з травня 2010 р. по червень 2011 року на загальну суму 315801,62 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію, які містяться в матеріалах справи та на яких ґрунтує позивач свої вимоги.

Однак, 1-відповідач у вищевказаний період в порушення зазначених вище умов договору виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію за зазначений період сплатив лише частково на суму 251727,09 грн.

Отже, заборгованість 1-відповідача перед позивачем за активну електроенергію дійсно складає 64074,53 грн.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, в звязку з вищенаведеним позивачем було цілком правомірно нараховано 1-відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі 9909,48 грн. за період з 17.03.2011 р. по 30.09.2011 р.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 17.03.11 р. по 30.061.2011 р. становить у сумі 2003,26 грн.

Але, беручи до уваги уточнення позивача від 08.12.11 р. щодо перерахунку інфляційних витрат за період з 01.06.11 р. по 20.06.11 р., розмір останніх до стягнення складає 621,21 грн.

Також, позивачем нараховано суму до стягнення 3 % річних за період з 17.03.11 р. по 30.09.11 р. в розмірі 1917,96 грн., яка обґрунтована та підлягає стягненню.

01.04.2011 року між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (кредитор), Військовою частиною А-4465 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами пункту 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку споживача “Боржника”(В/Ч А -4465) по оплати за активну та реактивну електроенергію з ПДВ, починаючи з січня 2011 року, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/3890 від 03.09.2009 року.

Згідно п. 2.1. договору поруки у разі порушення споживачем зобовязання, забезпеченого порукою за цим договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору. За порушення терміну оплати встановлюється пеня у розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за весь період прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, на який сплачується пеня. Нарахування пені, з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

19.04.11 р. сторони уклали додаткову угоду, якою доповнили договір поруки від 01.04.11 р. пунктом 7.8 наступного змісту: «на підставі п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.11 р.».

За положеннями п. 1.5 договору у разі невиконання боржником або поручителем своїх зобовязань, кредитор надсилає поручителю вимогу кредитора, який зобовязаний повідомити про це боржника.

На виконання вищевказаного пункту договору позивачем на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва була направлена вимога кредитора від 21.10.2010 року № 2753/04-18.

Проте вимога поручителем не була задоволена належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи з наведених норм, звернення позивача до суду з позовом про стягнення грошового зобовязання як зі споживача так і з поручителя є правомірними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, беручи до уваги заявлене клопотання 2-відповідача, його майновий стан та правовий статус, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача, а саме зменшення пені до 2000,00 грн.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачі не спростували вимоги позивача, не надали суду відповідні докази, які свідчать про належне виконання договірних зобовязань перед кредитором.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-4465 (54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, код ЄДРПОУ 08228725) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 64074,53 грн. боргу за активну електроенергію.

3. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-4465 (54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, код ЄДРПОУ 08228725) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) 2000,00 грн. пені, 621,21 грн. індексу інфляції, 1917,96 грн. 3% річних, 686,13 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 64074,53 грн. боргу за активну електроенергію.

5. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) 2000,00 грн. пені, 621,21 грн. індексу інфляції, 1917,96 грн. 3% річних, 686,13 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 13.12.2011 року.