Рішення № 19997098, 08.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. Справа № 5016/3639/2011(17/171)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 01/33-189 від 10.05.2011р.

від відповідача-1: представник не зявився,

від відповідача-2 : ОСОБА_2., довіреність № 1842 від 13.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3639/2011(17/171)

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, юридична адреса:54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, фактична адреса: 54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

до відповідача-1 : Військової частини А-1080, 54025, м.Миколаїв,

пр-т. Г.Сталінграду, 117,

відповідача-2: Квартирно експлуатаційного відділу м.Миколаїва, 54056, м.Миколаїв, пр.-т. Миру, 62-а,

про: стягнення коштів у сумі 3106 грн. 66 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Військової частини А-1080 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва про стягнення заборгованості в сумі 3106,66 грн.

Відповідач-1 в судове засідання 08.12.2011р. не зявився, але на адресу суду від останнього надійшло клопотання (вих. № 2658 від 28.11.2011р.), в якому відповідач-1 в задоволенні позову в частині стягнення коштів з військової частини А- 1080 просив відмовити.

Відповідач-2 в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити частково, про що також останнім було зазначено у відзиві на позовну заяву (вих. № 2989 від 22.11.2011р.), в якому відповідач-2 просив відмовити позивачу в частині стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання в сумі 1512,44 грн. та стягненні витрат від інфляції та зменшити розмір неустойки (пені) до 100,00 грн., обґрунтовуючи свої доводи тим, що нарахування індексу інфляції повинно здійснюватись відповідно до терміну прострочення грошового зобовязання. Крім того, відповідачем в обгрунтування своїх заперечень зазначено, що з матеріалів справи не вбачається, що позивач поніс збитки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором (принаймні позивач у порушення приписів ст.33 ГПК України не надав таких доказів), а негативні наслідки затримки розрахунків компенсують йому і стягнення на його користь 3% річних та втрат від інфляції. Водночас відповідачі є бюджетними установами, які фінансуються за рахунок держави, а тяжкий фінансовий стан в державі і неповне фінансування бюджетних установ, в тому числі військових формувань, є загальновідомим фактом який згідно, приписів ст. 35 ГПК України вважається встановленим і не повинен доводитись.

Крім того, відповідачем-2 було зазначено, що виходячи зі змісту приписів ст. 553, ст. 554 Цивільного кодексу України, наказу Міністерства оборони України № 215 від 21.04.2011р. та зі змісту договору поруки відповідач-2 поручився за відповідача-1 перед позивачем за виконання обовязку лише по оплаті за активну та реактивну електроенергію, а відповідальність за перевищення договірних величин споживання покладається на військову частину.

Позивач в ході судового засідання 08.12.11 р. проти зменшення нарахованих штрафних санкцій пені та збитків від інфляції не заперечував, але решту позовних вимог просив задовольнити в повному обсязі.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.11.11 р. до 08.12.11 р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі- позивач) та Військовою частиною А-1080 (далі-відповідач) укладено договір № 44/2767 від 18.04.2008 р. про постачання електричної енергії (далі- договір), який діє до теперішнього часу.

Пунктом 2.3.3 договору та п.1 додатку № 4 сторони дійшли згоди, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 30 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій додатком № 4 до договору формі.

Згідно з п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатку № 10 до нього.

Відповідно до п. 2 додатку № 10 до договору рахунки на оплату за фактично використану за розрахунковий період електроенергію мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

09.11.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено додаток № 1 та додаток № 1а до договору, якими було встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2011 рік. Так, у відповідності до додатку № 1 сторони дійшли згоди про наступне: пунктом 3 встановлено, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді; пунктом 4 встановлено, що споживач має право не пізніше п'яти робочих днів закінчення поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії; пунктом 5 передбачена відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електроенергії та пунктом 7 сторони обумовили, що додаток № 1 є невід'ємною частиною договору та має силу на строк дії договору.

З матеріалів справи вбачається,що фактично відповідач-1 спожив у 2011 р. - 41 810 кВт.г., що підтверджено актом про використану електроенергію за липень 2011 р.( арк. спр. 31).

Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду. Обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у липні 2011 р. склав 1810 кВт.г.

У зв'язку з вищевикладеним та на підставі додатків №1 та Додатків № 1 а, договору № 44/2767, ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та п.6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості, що склало суму у розмірі 1512,44 грн.

Рекомендованим листом від 04.08.2011р. на адресу відповідача-1 були надіслані повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії та рахунок № 44/2767/8 про сплату боргу за перевищення договірних величин у сумі 1512,44 грн., але станом на момент розгляду справи повідомлення залишилось без реагування, а рахунок - несплаченим.

Пунктом 4.2.1 договору регламентоване положення, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10, споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також 3 % річних з простроченої суми.

На підставі вищезазначеного та у зв'язку з тим, що відповідач протягом травня 2011р.- вересня 2011р. не належним чином виконував умови договору, а саме: оплачував рахунки по оплаті за активну, реактивну елетроенергію несвоєчасно, відповідачу була нарахована пеня в сумі 1150 грн. 32 коп. за період з 30.05.2011 р. по 30.09.2011р.; збитки від інфляції у розмірі 221 грн. 14 коп. за період з 30.05.2011р. по 14.06.2011р. та 3 % річних у сумі 222 грн. 65 коп. коп. за період з 30.05.2011р. по 30.09.2011р.

Таким чином, у відповідача станом на момент розгляду справи існує заборгованість у розмірі 3106 грн. 85 коп., з яких 1512, 44 грн. борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у липні 2011р., 1150,32 грн.- пеня, 221,14 грн. збитки від інфляції, 222,65 грн. - 3 % річних.

Крім того, між ПАТ ЕК "Миколаївобленерго"(далі-кредитор), Військовою частиною А-1080 (далі-боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (далі-поручитель) було укладено договір поруки № 44/2767/п від 01.01.2009 р. Підставою зобов'язання, що забезпечується цим договором: є договір на користування електричною енергією, що укладений між кредитором та споживачем від18.04.2008 р. № 44/2767.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну).

Згідно з п. 2.1 договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, кредитор вправі звернутись з позовом про стягнення заборгованості як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу та неустойки.

Поручителю (відповідачу-2), у зв'язку з невиконанням споживачем своїх зобов'язань відповідно до договору про постачання електричної енергії була направлена вимога кредитора №2701/04-18 від 18.10.2011р. про сплату боргу за перевищення договірних величин, пені, збитків від інфляції та 3% річних, але станом на момент розгляду справи заборгованість залишається не сплаченою.

У відповідності зі ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом також було перевірено правильність нарахування сум 3 % річних та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.1; після здійсненого судом перерахунку судом було встановлено, що сума збитків від інфляції становить 161,13 грн. та 3% річних співпадають із нарахованою позивачем сумою у розмірі 222,65 грн.

Щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 1150,32 грн., суд також дійшов висновку, що остання підлягає зменшенню, виходячи з наступного:

Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України встановлено, що господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частина третя статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Частина перша статті 233 ГК України також передбачає таку можливість. При цьому згідно приписів цієї статті при зменшення розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У зв'язку з фінансовою кризою в державі Збройні Сили України фінансуються недостатньо, лише в обсязі 60-70 відсотків від мінімальної потреби.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, що виділяються МО України.

Враховуючи вищенаведене та виходячи з того, що відповідач-1 та відповідач-2 фінансуються виключно з бюджету держави, та враховуючи відсутність достатнього фінансування з боку держави для забезпечення повного функціонування та виконання завдань поставлених перед збройними силами України, на підставі ч.3 статті 83 ГПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що стягується до 150,00 грн.

Таким чином, після здійсненого судом перерахунку, заборгованість відповідача становить суму 2046,22 грн., з яких 1512,44 грн. борг за перевищення договірних величин, 150,00 грн.- сума пені, 161,13 грн.- збитки від інфляції, 222,65 грн.- 3 % річних.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А-1080, 54025, м.Миколаїв, пр-т. Г.Сталінграду, 117, ідентифікаційний код 24983059, та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва , 54056, пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 08029523, в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, борг за перевищення договірних величин у сумі 1512, 44 грн. (одна тисяча пятсот дванадцять грн. 44 коп.) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393.

3. Стягнути з Військової частини А-1080, 54025, м.Миколаїв, пр-т. Г.Сталінграду, 117, ідентифікаційний код 24983059, та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва , 54056, пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 08029523, в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, пеню у розмір 150,00 грн. (сто пятдесят грн. 00 коп.), збитки від інфляції у розмірі 161,13 грн. (сто шістдесят одна грн.. 13 коп.), 3 % річних у сумі 222,65 грн. (двісті двадцять дві грн.65 коп.), 100,02 грн. ( сто грн. 02 коп.) - держмита та 231,42 грн. (двісті тридцять одна грн. 42 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок №26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 13.12.2011 року