Рішення № 19997088, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/6124/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ “ПроКредитБанк”, м.Київ;

До відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Львів;

Про: стягнення суми боргу 2428720,24грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_2 предст. (дов. від 09.03.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством “ПроКредитБанк”, м.Київ до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Львів стягнення суми боргу 2428720,24грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, ухвалою від 21.10.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 09.11.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Судове засідання тричі відкладалось з причин неявки відповідача.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, ухвали надсилались на дві адреси відповідача, перша адреса: 76049, АДРЕСА_1., яка зазначена у Свідоцтві про державну реєстрацію та друга адреса: АДРЕСА_2, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, в Договорі з позивачем зазначено, що Клієнт (боржник) повинен повідомити банк про зміну своєї адреси та реєстрації.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає можливим розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

28.10.2004р. між ЗАТ “ПроКредит Банк” (правонаступником якого є ПАТ “ПроКредит Банк”) (надалі позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Рамкову Угоду №ЛГ-1434/10.04, відповідно до якої позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію терміном на 60 місяців із лімітом кредитування 150000 дол. США. 15.12.2005р. між АТ “ПроКредит Банк” та відповідачем було укладено Угоду про внесення змін та доповнень до Рамкової Угоди №ЛГ-1434/10.04, відповідно до якої було встановлено термін кредитної лінії 180 місяців та збільшено ліміт кредитування до 300 тис. дол. США. 11.02.2008р. між АТ “ПроКредит Банк” та відповідачем було укладено Договір №2 про внесення змін до Рамкової Угоди №ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого було встановлено ліміт відсотків за користування кредитними коштами 40% річних, (надалі Рамкова угода).

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалась шляхом укладення договорів про надання траншу (надалі - Кредитні договори), які є невід`ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

27.11.2006р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №3.15084/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 100000 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 13,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 1571_22 від 28.11.2006р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу, відповідно до якого Договір про надання траншу №3.15084/ЛГ-1434/10.04 було викладено в новій редакції та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 14% річних (надалі Кредитний договір 1).

22.08.2007р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.18377/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 119600 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3022_9 від 29.08.2007р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу, відповідно до якого Договір про надання траншу №3.18377/ЛГ-1434/10.04 було викладено в новій редакції та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 13% річних (надалі - Кредитний договір 2).

25.09.2007р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.18728/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 20000 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3022_23 від 26.09.2007р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу, відповідно до якого Договір про надання траншу 3.18728//ЛГ-1434/10.04 було викладено в новій редакції та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 13% річних (надалі - Кредитний договір 3).

11.02.2008р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.20563/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 15400 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу №3.20563/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 13% річних (надалі - Кредитний договір 4).

20.03.2008р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.21065/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 57433 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3432_71 від 20.03.2008р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу №3.21065/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 13% річних (надалі - Кредитний договір 5).

17.07.2008р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.22276/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 7000 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 13,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3432_24 від 18.07.2008р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу №3.22276/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 14% річних (надалі - Кредитний договір 6).

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (ст. 193 ГК України).

Відповідно до умов Рамкової угоди та укладених на її підставі Кредитних договорів відповідач як позичальник зобов`язувався здійснювати своєчасне погашення усіх, виданих на підставі Рамкової угоди та Кредитних договорів кредитів, сплачувати відсотки та усі інші, передбачені договорами платежі, у визначеному ними порядку.

Відповідно до вимог ч.2. ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Всупереч умовам Рамкової угоди, Кредитних договорів та вказаним вище вимогам законодавства Відповідач не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Пункт 8.2. Рамкової угоди передбачає, що у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно Графіку, або прострочення сплати штрафних санкцій протягом більш ніж 3 (три) банківські дні, Кредитор набуває право вимагати дострокового погашення Кредиту та інших нарахувань за ним. Відповідно до пункту 8.4. Рамкової угоди, Позичальник зобовязаний достроково погасити Кредит на суму, що вказана у вимозі протягом пяти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо Кредитор вручив вимогу) Позичальнику чи Поручителям вимоги, якщо інший строк не вказаний у такій вимозі.

Керуючись вказаними положеннями Рамкової угоди та Кредитних договорів, АТ “ПроКредит Банк” предявив Відповідачу вимоги про дострокове погашення кредиту (листи від 12.08.2011р. № 416/11, 417/11, 419/11, 421/11, 422/11 та 423/11). П. 12.2 Рамкової угоди передбачає: “Усі повідомлення один одному вважаються отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в Угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (пять) календарних днів”. Факт відправки вимог позичальнику підтверджується списком поштових відправлень №373. Згідно з вимогами відповідач був зобовязаний погасити кредит протягом пяти банківських днів, але на даний час зобовязання залишається невиконаним, що є порушенням умов Рамкової угоди та Кредитних договорів, а також ст. 526, 530 ЦК України.

Станом на 22.08.2011р. сума основного боргу відповідача за Кредитними договорами становить:

За Кредитним договором 1 - 87070,56 дол. США

За Кредитним договором 2 - 109298,69 дол. США.

За Кредитним договором 3 18426,08 дол. США.

За Кредитним договором 4 14609,38 дол. США.

За Кредитним договором 5 54695,00 дол. США.

За Кредитним договором 6 6814,64 дол. США.

Відповідно до вимог ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись правилами тлумачення змісту правочинів (ст.213 ЦК України) принципами справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 ЦК України), з умов Кредитного договору та Графіку, а також діючого ЦК України випливає, що відсотки за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, яка фактично використовується позичальником за весь час такого фактичного користування.

Станом на 22.08.2011р. розмір відсотків у прострочці за Кредитним договором 1 становить 2929,80 дол.США. Розмір додатково нарахованих відсотків за час фактичного користування простроченим капіталом становить 6,56 дол. США.

Станом на 22.08.2011р. розмір відсотків у прострочці за Кредитним договором 2 становить 4330,71 дол.США. Розмір додатково нарахованих відсотків за час фактичного користування простроченим капіталом становить 9,34 дол. США.

Станом на 22.08.2011р. розмір відсотків у прострочці за Кредитним договором 3 становить 418,00 дол.США. Розмір додатково нарахованих відсотків за час фактичного користування простроченим капіталом становить 1,20 дол. США.

Станом на 22.08.2011р. розмір відсотків у прострочці за Кредитним договором 4 становить 515,84 дол.США. Розмір додатково нарахованих відсотків за час фактичного користування простроченим капіталом становить 1,17 дол. США.

Станом на 22.08.2011р. розмір відсотків у прострочці за Кредитним договором 5 становить 1815,90 дол.США. Розмір додатково нарахованих відсотків за час фактичного користування простроченим капіталом становить 3,22 дол. США.

Станом на 22.08.2011р. розмір відсотків у прострочці за Кредитним договором 6 становить 166,58 дол.США. Розмір додатково нарахованих відсотків за час фактичного користування простроченим капіталом становить 0,38 дол. США.

Пунктом 10.2 Рамкової угоди передбачено “при порушенні встановлених Договором строків погашення грошових зобовязань Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний календарний день прострочення в розмірі 0,5 відсотка від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень”.

Станом на 22.08.2011р. розмір пені становить:

За Кредитним договором 1 7029,73грн.;

За Кредитним договором 2 9794,56грн.;

За Кредитним договором 3 2410,28грн.;

За Кредитним договором 4 1793,82грн.;

За Кредитним договором 5 5236,76грн.;

За Кредитним договором 6 2132,40грн.;

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно із вимогами ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 2428720,24грн. з них:

-за Договором №3.15084/ЛГ-1434/10.04 від 27.11.2006р. - 724519,89грн.- боргу з них: 694082,97грн.- борг по капіталу, 23407,19грн.- борг по процентах, 7029,73грн.- пені;

-за Договором №3.18377/ЛГ-1434/10.04 від 22.11.2007р. - 915665,81грн.- боргу з них: 871274,51грн.- борг по капіталу, 34596,74грн.- борг по процентах, 9794,56грн.- пені;

-за Договором №3.18728/ЛГ-1434/10.04 від 25.09.2007р. - 152635,43грн.- боргу з них: 146883,50грн.- борг по капіталу, 3341,66грн.- борг по процентах, 2410,28грн.- пені;

-за Договором №3.20563/ЛГ-1434/10.04 від 11.02.2008р. - 122373,86грн.- боргу з них: 116458,67грн.- борг по капіталу, 4121,37грн.- борг по процентах, 1793,82грн.- пені;

-за Договором №3.21065/ЛГ-1434/10.04 від 20.03.2008р. - 455739,06грн.- боргу з них: 436001,19грн.- борг по капіталу, 14501,11грн.- борг по процентах, 5236,76грн.- пені;

- за Договором №3.22276/ЛГ-1434/10.04 від 17.07.2008р. - 57786,19грн.- боргу з них: 54322,90грн.- борг по капіталу, 1330,89грн.- борг по процентах, 2132,40грн.- пені.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 6, 11, 258, 509, 526, 527, 546, 547, 572, 577, 589, 599, 610, 611, 624, 625, 628, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 231, ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 116 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (76049, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1, свідоцтво про реєстацію фізичної особи підприємця НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в АТ “ПроКредитБанк” МФО 320984) на користь ПАТ “ПроКредитБанк” (03115, м.Київ, пр. Перемоги, 107 “а”, код. ЄДР 21677333, МФО 320984)

-за Договором №3.15084/ЛГ-1434/10.04 від 27.11.2006р. - 724519,89грн.- боргу з них: 694082,97грн.- борг по капіталу, 23407,19грн.- борг по процентах, 7029,73грн.- пені;

-за Договором №3.18377/ЛГ-1434/10.04 від 22.11.2007р. - 915665,81грн.- боргу з них: 871274,51грн.- борг по капіталу, 34596,74грн.- борг по процентах, 9794,56грн.- пені;

-за Договором №3.18728/ЛГ-1434/10.04 від 25.09.2007р. - 152635,43грн.- боргу з них: 146883,50грн.- борг по капіталу, 3341,66грн.- борг по процентах, 2410,28грн.- пені;

-за Договором №3.20563/ЛГ-1434/10.04 від 11.02.2008р. - 122373,86грн.- боргу з них: 116458,67грн.- борг по капіталу, 4121,37грн.- борг по процентах, 1793,82грн.- пені;

-за Договором №3.21065/ЛГ-1434/10.04 від 20.03.2008р. - 455739,06грн.- боргу з них: 436001,19грн.- борг по капіталу, 14501,11грн.- борг по процентах, 5236,76грн.- пені;

-за Договором №3.22276/ЛГ-1434/10.04 від 17.07.2008р. - 57786,19грн.- боргу з них: 54322,90грн.- борг по капіталу, 1330,89грн.- борг по процентах, 2132,40грн.- пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (76049, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1, свідоцтво про реєстацію фізичної особи підприємця НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в АТ “ПроКредитБанк” МФО 320984) на користь ПАТ “ПроКредитБанк” (03115, м.Київ, пр. Перемоги, 107 “а”, код. ЄДР 21677333, МФО 320984)- 24287,20грн. державного мита та 236,грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Левицька Н.Г.