Рішення № 19996958, 12.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11 Справа № 11/160н/2011

За позовом Приватного підприємства “КАУТ”, с. Булгаківка Кремінського району Луганської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Київ

про скасування виконавчого напису нотаріуса

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Ткачов В.М., директор згідно наказу № 1 від 01.06.2009,

ОСОБА_3, довіреність б/н від 23.09.2011;

від відповідача не прибув;

від 3-ї особи - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 22.10.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 1930, про вилучення у ПП “КАУТ”на користь ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”рухомого майна - транспортного засобу, а саме зернозбирального комбайну CSX з жниваркою, рік виробництва 2008, серійний номер НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1).

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, у судове засідання не прибули, вимоги суду не виконали, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за належними юридичними адресами ухвали господарського суду.

Позовні вимоги представником позивача підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 24.11.2011 (том справи 1, а.с. 95 99) на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись на такі обставини:

- через порушення позивачем зобовязань за укладеним сторонами у справі договором лізингу №F 224 від 18.07.2008 (прострочення сплати лізингових платежів більше 30 днів) відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису;

- на рахунках про сплачу чергових лізингових платежів та пені на момент вчинення виконавчого напису містилися позначки відповідача про несплату вказаних рахунків, що є підтвердженням наявності заборгованості за договором лізингу;

- на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису спір щодо суми заборгованості за договором лізингу був відсутній.

24.11.2011 відповідачем суду подане письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 9/45пд/2011 за позовом ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»до ПП «КАУТ»про стягнення заборгованості за укладеним сторонами у договором лізингу №F 224 від 18.07.2008у розмірі 523102 грн. 29 коп.

Вказане клопотання відповідача судом відхиляється, оскільки відповідачем належним чином не обґрунтовано неможливість розгляду справи № 11/160н/2011 до вирішення по суті справи № 9/45пд/2011.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_1, жодного разу не прибула в судові засідання у справі, надавши суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких просила провадження у справі припинити з викладених у запереченнях підстав.

В процесі судового розгляду справи позивачем подане письмове клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору, шляхом заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти будь-які дії по вилученню або відчуженню предмету лізингу.

Вказане клопотання позивача належним чином не обґрунтоване, тому задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

18.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” (позивач) та Приватним підприємством “Каут” (відповідач) укладений договір лізингу №F 224 (том справи 1, а.с. 22 30) (далі за текстом договір).

Відповідно до договору позивач як Лізингодавець зобовязався передати відповідачу як Лізингоодержувачу у володіння і користування на певний строк майно (предмет лізингу), спеціально придбане ним у визначеного Лізингоодержувачем Постачальника, а відповідач як Лізингоодержувач зобовязався прийняти предмет лізингу, користуватися ним, сплачувати Лізингодавцю плату та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність.

Згідно п.1.2. договору предметом фінансового лізингу визначений зернозбиральний комбайн CSX 7080 з жниваркою.

Пунктом 1.5. договору фінансового лізингу сторони визначили, що з метою виконання цього договору Лізингодавець укладе договір поставки предмета лізингу лише після сплати на рахунок Лізингодавця операційного збору згідно п.2.1.4. та авансу у рахунок початкового лізингового платежу згідно п.2.2.5., п.2.3.4 договору і здійснення всіх видів забезпечення та надання документів згідно п.11.3. та п.11.4 договору.

24.07.2008 відповідачем перераховано аванс у рахунок початкового лізингового платежу згідно платіжного доручення №189 від 24.07.2008.

За видатковою накладною №126 від 01.08.2008 року та акту приймання-передачі від 01.08.2008 відповідач отримав в користування предмет лізингу.

Умовами п.2.1.6. договору фінансового лізингу визначено, що розміри щомісячних лізингових платежів зазначено у додатку №1 до договору відповідному графіку сплати лізингових платежів (том справи 1, а.с. 32).

Відповідно до розділу № 2 договору ціна договору включає в себе такі платежі:

- операційний збір (одноразова плата за адміністрування): 1,00 % від ціни Предмета лізингу, у т.ч. ПДВ;

- початковий лізинговий платіж: ЗО % бази обчислення лізингових платежів;

- щомісячні лізингові платежі, у т.ч. ПДВ;

- вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів;

- відшкодування витрат пов'язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу;

- відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією та/або користуванням предметом лізингу, інших витрат, які несе Відповідач як власник предмета лізингу.

Згідно з п.2.3.8 договору щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця.

Розрахунок бази обчислення лізингових платежів здійснюється за формулою, вказаною у пункті 2.2.3 договору.

Пунктом 2.2.7 договору передбачений порядок коригування лізингових платежів у випадках зміни Достовірної (плаваючої) відсоткової ставки.

Так, умовами підпункту ІІІ пункту 2.2.7 договору встановлено, що якщо валюта обчислення є відмінною від гривні, перерахунок лізингових платежів в гривні здійснюється і застосуванням курсу продажу валюти обчислення АТ “Каліон Банк Україна” в м. Києві, чинний на день виникнення обовязку сплати лізингових платежів.

Порядок оплати лізингових платежів визначений пунктом 2.3 договору. Відповідно до умов пунктів 2.3.3, 2.3.4, 2.3.8 підставою для здійснення щомісячних лізингових платежів є рахунок-фактура для наступного лізингового платежу.

Пунктом 7.7. договору встановлено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, якщо Лізингоодержувач не виконує свої зобовязання щодо сплати Лізингових платежів більше 30 календарних днів.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі дострокового припинення договору у випадках, передбачених договором, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення предмета лізингу.

В обгрунтування вимог позову позивач послався на факт дотримання ним погодженого сторонами графіку сплати лізингових платежів та надав до матеріалів справи відповідні платіжні доручення та отримані від позивача рахунки. Рахунки за період з квітня по липень 2009 року станом на дату вчинення виконавчого напису позивачем від відповідача не отримувалися.

В свою чергу, відповідач доказів направлення рахунків за період з квітня по липень 2009 року на адресу позивача у справі під час судового розгляду справи не надав.

На адресу позивача відповідачем був направлений лист № 662-278/t/0/1 від 27.07.2009 (том справи 1, а.с. 109) про відмову від договору у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором та з вимогою про повернення предмету лізингу. Вказаний лист відповідачем був отриманий, відповідачеві надана письмова відповідь про незгоду із відмовою позивача від договору з посиланням на виконання позивачем графіку сплати лізингових платежів.

22.10.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинений виконавчий напис про вилучення у ПП “КАУТ” на користь ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” рухомого майна - транспортного засобу, а саме зернозбирального комбайну CSX з жниваркою, рік виробництва 2008, серійний номер НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1) (том справи 1, а.с. 33). Вказаний виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 1930.

Як зазначає відповідач, підставою для звернення із заявою № 713 від 22.10.2010 про вчинення виконавчого напису (том справи 1, а.с. 105) стала наявність заборгованості позивача зі сплати лізингових платежів за договором, а саме прострочення сплати вказаних платежів більше ніж на 30 днів.

У підтвердження факту наявності заборгованості позивача за договором відповідачем до матеріалів справи надані копії рахунків фактур № 1068/9/ F224 від 01.04.2009 на суму 128499 грн. 70 коп., № 1520/10/ F224 від 01.05.2009 на суму 13334 грн. 36 коп., № 1763/11/ F224 від 01.06.2009 на суму 13603 грн. 91 коп., № 2093/12/ F224 від 01.07.2009 на суму 13721 грн. 32 коп.(том справи 1, а.с. 111 114).

Вказані рахунки-фактури були додані відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису.

На рахунках фактурах відповідачем також зазначено, що рахунки дійсні до сплати протягом п'яти днів з зазначеної на них вихідної дати.

Як зазначено вище, вказані рахунки фактури відповідачем на адресу позивача станом на момент вчинення виконавчого напису не направлялися. При цьому на вказаних рахунках фактурах відповідачем здійснений напис про їх несплату або часткову сплату.

Перелічені вище рахунки-фактури були надіслані відповідачем позивачеві лише у січні 2011 року, тобто після вчинення оскаржуваного виконавчого напису, та повернуті позивачем відповідачеві листом № 02 від 10.01.2011 (том справи 2, а..с 14 16).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи Графіку сплати лізингових платежів, складеного та підписаного сторонами у справі, зазначені у ньому суми платежів за період з квітня по липень 2009 року не збігаються і з грошовими сумами, виставленими до сплати відповідачем за вказаними вище рахунками фактурами.

Позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення № 78 від 02.04.2009 на суму 9207 грн. 02 коп., № 115 від 05.05.2009 на суму 9268 грн. 23 коп., № 148 від 03.06.2009 на суму 9268 грн. 23 коп., № 187 від 02.07.2009 на суму 9228 грн. 63 коп., (том справи 1, ас. 44, 45, 46). Сплачені вказаними платіжними дорученнями грошові суми відповідають погодженому сторонами у справі Графіку сплати лізингових платежів (том справи 1, а.с. 32).

До сум зазначених вище рахунків-фактур, що надані відповідачем в обгрунтування факту наявності заборгованості позивача станом на дату вчинення виконавчого напису, включені передбачені пунктом 2.2.7 договору коригування лізингових платежів внаслідок зміни курсу долару США.

Позивач оспорює факт неповноти та несвоєчасності внесення лізингових платежів за вищевказаним договором, посилаючись на сплату лізингових платежів у повній відповідності до графіку, який є додатком до договору; неотримання від позивача рахунків-фактур з квітня по липень 2009 року; відсутність зобовязання самостійно коригувати розмір лізингових платежів на виконання пп.2.2.7 договору лізингу. Також позивач зазначив, що постановою судової колегії Вищого господарського суду України від 11.11.2010 у справі № 11/89пн встановлено, що відповідач не мав законних підстав для відмови від договору лізингу станом на 27.07.2009 (далі листа про відмову від договору лізингу).

Крім того, позивач послався на факт порушення третьою особою вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме вчинення виконавчого напису 22.10.2010 більше ніж через рік з моменту виникнення права вимоги у відповідача.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до приписів ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»від 29.06.1999 N 1172 (далі за текстом Перелік) виконавчий напис про повернення обєкту лізингу у безспірному порядку здійснюється на підставі оригіналу договорі лізингу, засвідченої лізингодавцем копії рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Доказів направлення (вручення) відповідачеві рахунків-фактур на оплату лізингових платежів з урахуванням коригування відповідно до пункту 2.2.7 договору відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Разом з цим позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень у підтвердження факту внесення обумовлених договором лізингових платежів у період з квітня по липень 2009 року включено відповідно до Графіку сплати лізингових платежів.

За таких обставин, коли відповідач сплачував лізингові платежі на підставі графіку сплати лізингових платежів, який є додатком №1 до договору фінансового лізингу, і є встановленим факт неотримання позивачем від відповідача рахунків-фактур за період з квітня по липень 2009 року, недоведеним є посилання відповідача на ті обставини, що відповідач частково не виконує своїх зобовязань зі сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, а у відповідача, відповідно, виникло право відмовитись від договору в односторонньому порядку по пп. І п.7.7. договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу.

Згідно пп.І п.2.2.7 договору право скоригувати розмір лізингових платежів відповідно до нової відсоткової ставки належить Лізингодавцю відповідачу у даній справі. З наведеного витікає те, що у разі, якщо позивач не скористався правом скоригувати розмір чергового платежу станом на дату вчинення виконавчого напису нотаріуса (реалізація цього права відповідачем в ході судового розгляду не доведена), сплата лізингових платежів в розмірі та у строки, встановлені графіком, не є ані порушенням зобовязань за договором, ані частковою сплатою чергового лізингового платежу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової колегії Вищого господарського суду України від 11.11.2010 у справі № 11/89пн за позовом ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»до ПП «КАУТ»про зобовязання повернути предмет лізингу (том справи 1, а.с. 17 21).

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту наявності безспірної заборгованості за договором фінансового лізингу станом на момент надіслання позивачем відповідачеві листа про односторонню відмову від договору, а також дотримання приватним нотаріусом вимог Закону України «Про нотаріат»та Переліку під час вчинення виконавчого напису.

З викладеного вище вбачається, що до документів, наданих приватному нотаріусу ОСОБА_1 для вчинення виконавчого напису, відповідачем взагалі не було додано доказів вручення позивачеві рахунків фактур (не надано відповідного письмового повідомлення), що передбачено Переліком.

На момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватним нотаріусом ОСОБА_1 до заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем серед інших документів було додано договір лізингу, Графік сплати лізингових платежів, погоджений обома сторонами договору, а також рахунки-фактури.

При цьому з вказаних вище документів чітко випливає висновок про те, що у рахунках фактурах зазначені зовсім інші грошові суми, ніж ті, що передбачені договором лізингу та Графіком сплати лізингових платежів. При цьому приватний нотаріус, що вчинив виконавчий напис, повинен був переконатися, що нові суми лізингових платежів, визначені Лізингодавцем самостійно, були доведені до відома Лізингоодержувача, про що повинні були свідчити відповідні письмові повідомлення, передбачені Переліком.

З урахуванням систематичного внесення позивачем лізингових платежів та відсутністю доказів надсилання відповідачем на адресу позивача рахунків на сплату вказаних платежів на момент вчинення виконавчого напису була відсутня головна умова, за якої вказаний виконавчий напис міг бути вчинений, а саме безспірність вимог відповідача.

При цьому судом до уваги не приймаються доводи позивача про порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 річного строку з дня виникнення у відповідача права вимоги сплати лізингових платежів за період з квітня по липень 2009 року.

Так, відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Позивачем не доведено, що до вимог про стягнення лізингових платежів у даному випадку слід застосовувати давність в один рік.

Разом з цим з урахуванням викладеного вище виконавчий напис від 22.10.2010, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 1930, про вилучення у ПП “КАУТ” на користь ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” рухомого майна - транспортного засобу, а саме зернозбирального комбайну CSX з жниваркою, рік виробництва 2008, серійний номер НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1), вчинений з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати виконавчий напис від 22.10.2010, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 1930, про вилучення у ПП “КАУТ” на користь ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” рухомого майна - транспортного засобу, а саме зернозбирального комбайну CSX з жниваркою, рік виробництва 2008, серійний номер НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ, проспект Московський, 9, оф. 2-305, код 34537760, на користь Приватного підприємства „КАУТ", Луганська область, Кремінський район, с. Булгаківка, вул. Октябрська, 5, код 34378949, витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.12.2011 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання рішення 19.12.2011.

Суддя М.О. Москаленко