Рішення № 19996169, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 4/457

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 31.12.2010р.,

від відповідача ОСОБА_2 м. Словянськ,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в

інтересах виробничої одиниці „Словянськтепломережа” м. Словянськ

до відповідача - Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

Миколайовича м. Словянськ

про стягнення 11142,60грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 11142,60грн., з яких: 10069,64грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за лютий-квітень, жовтень-грудень 2010р., січень-квітень 2011р., 685,78грн. інфляційні, нараховані за період з березня 2010р. по серпень 2011р., 121,37грн. - 3%річних, нараховані за період з березня 2010р. по серпень 2011р., 265,81грн. пеня, нарахована за період з 16.02.2011р. по 01.09.2011р. відповідно до п. 7.2.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний ВО „Словянськтепломережа” та відповідачем договір на постачання теплової енергії №617 від 01.10.2003р. з додатком, змінами до договору, довідкою вартості опалення, акти на включення опалення від 15.10.2009р., від 07.11.2010р., повідомлення №617 за лютий 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за березень 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за квітень 2010р. на суму 578,29грн., №617 за жовтень 2010р. на суму 932,72грн., №617 за листопад 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за грудень 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за січень 2011р. на суму 1156,57грн., №617 за лютий 2011р. на суму 1156,57грн., №617 за березень 2011р. на суму 1156,57грн., №617 за квітень 2011р. на суму 462,64грн., які отримані представниками відповідача.

Відповідач погодився з заявленою сумою позову частково.

12.12.2011р. в судовому засіданні оголошувалась перерва на 20.12.2011р. для надання сторонами документів в підтвердження вимог та заперечень відповідно до ст.77 ГПК України

Після перерви сторони надали акт звірки розрахунків, яким погодились провести взаємозалік боргів і визначились із сумою боргу, який становить на час вирішення спору 6385,89грн.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на постачання теплової енергії №617 від 01.10.2003р., а також річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на постачання теплової енергії № 617 від 01.10.2003р.

Згідно п. 1.2 договору постачальник (позивач) постачає споживачу (відповідачу) теплову енергію для обєктів загальною площею 49,0 кв. м., а споживач оплачує теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Тариф, діючий на момент укладання договору складає: 1,89грн. за 1 кв. м. опалювальної площі без ПДВ.

Відповідно до довідки вартість опалення магазину „Салон „Спецтехніка” по вул. Шевченка, 15/2 в місяць в опалювальний період складає 111,81грн., централізованого гарячого водопостачання не має.

Згідно п.1.3 договору початок та тривалість опалювального періоду встановлюється рішенням Облдержадміністрації, міської влади, нормативна тривалість опалювального періоду 186 днів.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно договору на опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гаряче водопостачання протягом року (п.2.1 договору).

Пунктом 3.2.2 договору встановлений обовязок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Енергопостачальна організація зобовязана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п.4.2.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку розрахунковим способом.

Розділом 6 „Порядок розрахунків” договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно виставлених рахунків надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представниками споживача. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірним навантаженням, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Нормативних вказівок по формуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КГМ 204 України 244-94. Розмір між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1 договору встановлений термін його дії з дня підписання до 01.10.2004р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.10.4 договору).

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається господарським судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

3

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення від 15.10.2009р., від 07.11.2010р., копії яких наявна в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виписані повідомлення №617 за лютий 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за березень 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за квітень 2010р. на суму 578,29грн., №617 за жовтень 2010р. на суму 932,72грн., №617 за листопад 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за грудень 2010р. на суму 1156,57грн., №617 за січень 2011р. на суму 1156,57грн., №617 за лютий 2011р. на суму 1156,57грн., №617 за березень 2011р. на суму 1156,57грн., №617 за квітень 2011р. на суму 462,64грн.., всього на загальну суму 10069,64грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги не сплатив, таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 10069,64грн., яка на час звернення з позовом не сплачена, але сторонами проведений взаємозалік угодою від 31.01.2010р., якою 3683,75грн. зараховані в рахунок боргу відповідача, після чого за відповідачем залишився несплаченим борг в розмірі 6385,89грн.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну в частині стягнення боргу в розмірі 6385,89грн.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач з урахуванням зміненої суми за клопотанням від 20.12.2011р. просить стягнути з нього 288,17грн. інфляційних, які нараховані за період з березня 2010р. по серпень 2011р., 109,51грн. 3%річних, які нараховані за період з березня 2010р. по серпень 2011р.,

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3%річних в сумі 109,51грн. та 288,17грн. інфляційних витрат задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі.

4

Також позивач просить стягнути з відповідача 265,81грн. пені, яка нарахована за період з 16.02.2011р. по 01.09.2011р. відповідно до п. 7.2.3 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для субєктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.

Нарахування суми пені проведене позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та з дотриманням загальної методики, але за термін, що перевищує шість місяців, тому господарський суд, провівши власний розрахунок, стягує з відповідача 259,50грн. пені.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в наступних розмірах: 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 149,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки позовні вимог задоволені господарським судом частково.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Словянськтепломережа” м. Словянськ до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 м. Словянськ про стягнення 11142,60грн., з яких: 10069,64грн. заборгованість, 685,78грн. інфляційні, 121,37грн. - 3%річних, 265,81грн. пеня частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1, інд. №НОМЕР_1 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк-83036, вул. Донецька, 38, ЗКПО 26221744 в інтересах виробничої одиниці „Словянськтепломережа” м. Словянськ-84122, вул. Іскри, 5, суму заборгованості в сумі 6385,89грн., 288,17грн. інфляційних втрат, 109,51грн. - 3%річних, 259,50грн. пені, 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 149,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.12.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.