Рішення № 19996166, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 4/433

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 31.12.2010р,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 22.11.2011р.,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-05” м. Дружківка

від третьої особи ТОВ „Моноліт” - ОСОБА_3 довіреність від 12.12.2011р.,

про стягнення 14933,95грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 17.10.2011р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 14933,95грн., з яких: 11251,55грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані у період з жовтня 2008р. по квітень 2009р., 2756,33грн. інфляційні, нараховані за жовтень 2008р. вересень 2011р., 926,07грн. - 3%річних, нараховані за жовтень 2008р. вересень 2011р.

В підтвердження позову надав підписаний позивачем з ТОВ „Полімер-05” договір про постачання теплової енергії №142 від 01.10.2006р. з додатковими угодами №142/1 від 10.09.2008р., №82 б/д, акт на включення опалення №225 від 23.10.2008р., акт на відключення житлового будинку від системи централізованого опалення №225 від 15.04.2009р., рахунки №137 від 08.10.2008р. за жовтень 2008р. на суму 1004,08грн., №137 від 27.11.2008р. за жовтень-листопад 2008р. на суму 2008,15грн., №137 від 10.12.2008р. за грудень 2008р. на суму 1830,96грн., №137 від 15.01.2009р. за січень 2009р. на суму 1830,96грн., №137 від 25.02.2009р. за лютий 2009р. на суму 1830,96грн., №137 від 25.03.2009р. за березень 2009р. на суму 1830,96грн., №137 від 24.04.2009р. за квітень 2009р. на суму 915,48грн. (відсутні докази виставлення)

Відповідач не погоджується з вимогами позову за наступними підставами. 19.04.2006року за рішенням господарського суду Донецької області по справі № 1/95пн визнане право власності на нерухоме майно за ТОВ „Моноліт” м.Дружковка, яке позивачем опалюється. На правах оренди відповідач користувався нежитловим приміщенням і з позивачем уклав договір № 142 від 01.10.2006р. на надання послуг з теплопостачання з позивачем, за які справно сплачував. Після закінчення договору оренди 01.07.2008р. ТОВ „Полімер-05” передало власнику ТОВ „Моноліт” приміщення і з цього часу ним не користується, а тому сплачувати неотриманні ним послуги не повинен.

При розгляді справи, господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Донецької області за справою № 1/95 пн від 19.04.2006р. визнано право власності на нерухоме майно, а саме: 2/5 частини приміщення, розташованого за адресою: м. Дружківка, вул. Енгельса, буд. 110, загальною площею 115,3 кв. м. за Товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт” м. Дружківка Донецької області (84200, м. Дружківка, вул. Енгельса, б. 110, ЄДРПОУ 31959396, р/р 26004444414001 в КФ КБ „Приватбанк”, МФО 335548) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2003р., укладеного між Приватною виробничо-комерційною фірмою „Полімер-05” та ТОВ „Моноліт”.

Оскільки предметом даного позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-05” м. Дружківка заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем в період з жовтня 2008року по квітень 2009р. на підставі договору про постачання теплової енергії №142 від

01.10.2006р., а також річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг, тобто в той період коли власник приміщення був змінений, господарський суд вважав за доцільним залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних

2

вимог на предмет позову - Товариство з обмеженою відповідальністю „Моноліт” м.Дружківка на підставі ст.27 ГПК України.

Представник третьої особи - ТОВ„Моноліт” м.Дружківка пояснила, що з 2008року він не користується послугами теплопостачальної організації і самостійно ним було відрізано опалювальні прибори він центрального теплопостачання.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання на підставі договору про постачання теплової енергії №142 від 01.10.2006р., а також річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг.

За загальними положеннями, визначеними гл. 63 Цивільного кодексу України «Послуги. Загальні положення», яка застосовується до всіх договорів про надання послуг, одна сторона зобовязується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної дії, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій, або здійснення певної діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, на позивача покладається обовязок доказування і подання доказів виконання своїх зобовязань за договором.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії №142 від 01.10.2006р.

Згідно умовами цього договору Енергопостачальна організація (позивач) поставляє споживачеві (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач сплачує одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно додатку №1 до договору на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Пунктом 3.2.2 договору встановлений обовязок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.4.2.1 договору енергопостачальна організація зобовязана забезпечувати постання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

Згідно пунктів 10.1 та 10.4 договору він діє до 01.10.2007р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією зі сторін.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

3

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

З визначення у ст. 714 Цивільного кодексу України поняття договору електропостачання випливає, що енергопостачальна організація подає споживачу електроенергію (теплоенергію), а споживач приймає та оплачує її, тобто відбувається відплатна передача електроенергії від продавця до покупця, що характерно до договору купівлі-продажу. Тому цей договір підпадає ще і під ознаки договору купівлі-продажу. Ці ознаки договору обумовлені властивостями енергії, як товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався на праві оренди нежитловим приміщенням до 01.07.2008р., що підтверджується актом передачі приміщення його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Моноліт” м.Дружківка. Право власності на приміщення, яке знаходиться в будинку № 110 по вулиці Енгельса в м.Дружківка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Моноліт” відповідно до рішенням господарського суду Донецької області по справі № 1/95пн. І це являється преюдиціальним фактом.

Позивач не довів той факт, що ним фактично надані послуги в період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. саме відповідачу. Той тільки факт, що між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю „Полімер-05 до наступного часу вважається укладеним договір не є підставою вважати здійсненим поставку тепло енергії стороні за договором.

Ніяких доказів надання відповідачу тепло енергії за визначений період позивачем не надано, а тому господарський суд не встановив юридичний факт самої поставки Товариству з обмеженою відповідальністю „Полімер-05 теплоенергії за відсутністю доказів.

В підтвердження поставки тепло енергії позивач посилається на акти про включення від 23.10 2008р. та виключення опалення від 15.04.2008р., які не підтверджують факт надання послуг саме відповідачу та рахунки, які теж не підтверджують виставлення їх відповідачу, а за цим ці обґрунтування не можуть бути визнані такими, що підтверджують виконання позивачем зобовязань по поставці відповідачу теплової енергії.

Враховуючи вищезазначене, а також недоведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд відмовляє у позові в частині стягнення 11251,55грн. заборгованость за послуги з теплопостачання в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що невиконання грошового зобовязання відповідача перед кредитором повинно бути доведено фактом порушення строків оплати виконання відповідачем своїх зобовязань, в першу чергу оплати наданих послуг, що не доведено позивачем, а тому господарський суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо застосування до ТОВ „Полімер-05” наслідків за невиконання грошового зобовязання.

Приймаючи до уваги, що з вини позивача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Відмовити у позові Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-05” м. Дружківка про стягнення 14933,95грн., з яких: 11251,55грн. заборгованість, 2756,33грн. інфляційні, 926,07грн. - 3%річних в повному обсязі за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.12.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 5 примірника:

1 суду,

2 позивачу,1 відповідачу, третьої особі.