Рішення № 19996088, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 4/520

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 06.12.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Приватного підприємства „Метид” м. Дніпропетровськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Старком” м. Маріуполь

про стягнення 200147,18грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 200147,18грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані позивачем, з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачу платіжним дорученням №563 від 24.11.2008р. перераховані грошові кошти в сумі 200147,18грн., які отримані останнім без правових підстав, тому грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В підтвердження викладених в позові обставин позивач надав копію платіжного доручення №563 від 24.11.2008р.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, не надав відзив на позов.

Оскільки сторонами в судовому процесі відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підприємства та організації, фізичні особи-підприємці, позивач повинен довести, що відповідач, до якого він звертається є на час розгляду його позову субєктом підприємницької діяльності.

Позивач був зобовязаний судом ухвалою про порушення справи надати докази про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що ним не виконано.

Позивачем в судовому засіданні наданий витяг серії АЖ № 241237 з ЄДРПОУ від 08.12.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Старком”, ідентифікаційний код 32321231 зареєстровано за юридичною адресою: 87535 м. Маріуполь, Іллічівського району, проспект Металургів, буд.204-А, кв.167, за якою і були направлені позивачем копія позову з додатками і господарським судом ухвала про порушення справи з визначеними часом і містом проведення судового процесу.

Господарському суду повернуто повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу за юридичною адресою з написом поштового відділення „організація не зареєстрована”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З ціллю додержання судом принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів сторін, суд неодноразово відкладав розгляд справи для виклику відповідача в судове засідання.

2

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 200147,18грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані позивачем, з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачу платіжним дорученням №563 від 24.11.2008р. перераховані грошові кошти в сумі 200147,18грн., які були отриманні останнім без достатніх правових підстав, тому грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи доведено, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 200147,18грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №563 від 24.11.2008р., призначенням платежу згідно якого є оплата за лист оц. 0,5*1000*2000 згідно рахунку №172 від 24.11.2008р.

Згідно статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення статті застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються судом до вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

До відсутності правової підстави ця стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Друга частина статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

3

Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення (привласнення особою скарбу (ст. 343 ЦК) тощо. Таким чином, для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначених ст. 11, 509 ЦК України

Виходячи з визначених положенням гл. 83 ЦК України умов, предметом доказування у даній справі є: по-перше, набуття відповідачем майна, грошових коштів в сумі 200147,18грн.; по-друге, набуття майна (грошових коштів) за рахунок відповідача; по-третє, відсутність правової підстави для набуття майна (грошових коштів).

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів, які б у встановленому порядку спростовували покладені позивачем в основу позовних вимог обставини, суду не представив.

Наявними в матеріалах справах доказами підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 200147,18грн. Доказів наявності правових підстав перерахування вказаних грошових коштів, наявності між сторонами будь-яких господарських правовідносин, заснованих на договорів або таких, які виникли з інших передбачених законом підстав, суду не представлено.

Господарський суд дослідивши в сукупності всі матеріали справи задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі, оскільки ним доведений факт перерахування відповідачу грошових коштів в розмірі 200147,18грн. без достатньої правової підстави.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні з позовною заявою до господарського суду, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

На підставі ст.ст.11,15,16,1212 Цивільного кодексу України та, керуючись статтями 75,35,49, 82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства „Метид” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Старком” м. Маріуполь про стягнення 200147,18грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Старком” м. Маріуполь-87535, просп. Металургів, 204 „А”, к.167, ІПН 32321231 на користь Приватного підприємства „Метид” м. Дніпропетровськ-49107, вул. Шинна, 10, ІПН 31300797 грошові кошти в сумі 200147,18грн., 4002,94грн. судового збору.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 19.12.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.