Рішення № 19995993, 02.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 40/5005/15075/2011

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема,м.Дніпропетровськ

про стягнення 11000 грн.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов. від 03.10.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3 дов. №900 від 13.10.2011р.;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема (далі-Відповідач) і просить стягнути 2 400 грн. 00коп. боргу, 5 600 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів, 3 000 грн. 00 коп. послуги адвоката та судові витрати.

Відповідач 29.11.11р. подав відзив на позов, в якому зазначив, що погоджується з позовними вимогами в частині суми 2 400 грн. 00коп. боргу та 3 600 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів.

Вказуючи на вартість транспортних послуг у розмірі 32000 грн. 00 коп., акт прийму-передачі виконаних робіт № 00053 від 17.09.2010 року на загальну суму 35600 грн. 00 коп. в яку входить сума за транспортні послуги та борг за понаднормовий простій автопоїздів (32000+3600 = 35600) з сплатою Відповідачем суми у розмірі 29000 грн. 00 коп. та посилаючись на претензію № 1 від 18.02.2011 року про сплату Позивачу суми 3600 грн. 00 коп. за понаднормовий простій автопоїздів, не погоджується з сумою 2 000 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів та з сумою 3000 грн. 00 коп. за послуги адвоката. Також вказує, що Позивач не інформував Відповідача про простій автотранспорту на суму 2000 грн. На підставі чого просить у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум 2 000 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів та 3000 грн. 00 коп. за послуги адвоката Позивачу у позові відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до статуту зареєстрованого державним реєстратором 24.03.2011 року за № 12241050008003448 в новій редакції, а саме: п.1.2. Статуту, Відкрите акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш»ім.Артема перейменоване зі зміною назви на Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш»ім.Артема.

08.09.2010року між Позивачем (далі-експедитор) та Відповідачем (далі-клієнт) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №00016/3 (далі - Договір) відповідно до умов якого експедитор зобовязується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж в пункт призначення та видати його уповноваженій на це особі (вантажоодержувачу), а Клієнт зобовязується оплатити Експедитору плату за перевезення передбачене умовами даного Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору Клієнт доручає Експедитору виконання робіт за договором, оформивши таке доручення у вигляді транспортної заявки з підписом відповідальної особи з печаткою.

08 вересня 2010 року Заявка була узгоджена Сторонами по Договору за номером 00054/3. Відповідно до вищезазначеної Заявки, Відповідач доручив Позивачу здійснити експедицію вантажу, чотирма автопоїздами, вартість одного автопоїзду складала 8000 гривень. Місцем завантаження було визначено склад Відповідача, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а місцем розвантаження - склад Індивідуального підприємця ОСОБА_4 (далі - Отримувач) розташований за адресою: АДРЕСА_2. Сума Заявки складала - 32 000,00 гривень без ПДВ (Позивач платник єдиного податку).

На підставі відміток на міжнародних товарно-транспортних накладних (далі - СМR) за №155921, №109551, №199301, №025204, Сторонами підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт за №00053 від 17.09.2010 року в якому сторони вказали про виконання трансортно-експедиційних послуг з урахуванням понаднормованого простою автопоїздів на суму 35600 грн.00 коп.

Позивач зобов'язання з транспортування та експедирування вантажу виконав вчасно та в повному обсязі, що підтверджується відбитками печаток співробітника митниць України та Російської Федерації, а також особистою печаткою Отримувача на вищезазначених СМR.

Відповідно до СМR за №155921, №109551, №199301, №025204 та Акту здачі-приймання виконаних робіт, вантаж був отриманий ІП ОСОБА_4 з 16 по 17 вересня 2010 року.

Згідно п.4.1 Договору оплата за послуги перевезення (витрати Експедитора по виконанню заявок Клієнта: транспортні послуги перевізника, винагорода Експедитора) здійснюється шляхом попередньої оплати 40% по завантаженню транспорту, обумовленого сторонами в заявкі як вартість виконаних послуг, протягом 3 календраних днів з моменту відвантаження автомобіля та підписання акту виконаних робіт здійснюється кінцевий розрахунок 60%. Витрати по перерахуванню коштів на рахунок Експедитора несе Клієнт.

Дата підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт №00053 та розвантаження останнього автопоїзда є - 17 вересня 2010року, отже, день оплати решти коштів (60%) по Договору №00016/3 є - 20 вересня 2010 року.

Відповідно до платіжних доручень:

№2148 від 10.09.10р. - 12 000,00 грн.;

№ 2547 від 11.10.10р. - 5 000 грн.;

№2879 від 11.11.2010р. - 3 000 грн.;

№3224 від 01.12.2010р. - 2 000 грн.;

№3349 від 14.12.2010р. - 3 600 грн.;

№709 від 30.03.2011р. - 1 000 грн.;

№850 від 12.04.2011р. - 1 000 грн.;

№1082 від 12.05.2011р. - 2 000 грн.;

Відповідачем була сплачена сума у розмірі 29 600,00 гривень на поточний рахунок Позивача.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані послуги транспортування складають 2 400,00 гривень.

Статтею 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до п.5.3 Договору Клієнт виплачує Експедитору 800 грн. чи суму обумовлену додатково в заявці на перевезення, кожну добу простою, а також, якщо сумарний час навантаження, розвантаження та розмитнення перевищує 96 годин.

Відповідно до Заявки, Позивач повинен був надати чотири автопоїзди до завантаження:

автомобіль Рено державний номер НОМЕР_1//НОМЕР_6 - 09 вересня 2010р. о 15:00;

автомобіль Рено державний номер НОМЕР_2//НОМЕР_7 - 10 вересня 2010р. о 9:00,

автомобіль Вольво державний номер НОМЕР_3//НОМЕР_8- 14 вересня 2010р. о 9:00

автомобіль Рено державний номер НОМЕР_4//НОМЕР_9 -14 вересня 2010р. о 11:00. Відповідно до п.5 вищезазначених СМR, автопоїзди прибули на склад Відповідача для завантаження вчасно, тобто Позивач добросовісно виконав умови Договору №00016/3 та Заявки. Відповідно до п.13 Заявки, нормативний простій автомобіль вважається тривалістю до 96 годин з моменту завантаження автопоїзда до моменту його розвантаження у пункті призначення.

Відповідно до СМR №199301, автомобіль Рено державний номер НОМЕР_1//НОМЕР_6, який прибув 09.09.10р. на склад Відповідача та був завантажений 13.09.10р, а розвантажений у місці призначення 17.09.10р., тобто період понаднормованого простою складає 5 (п'ять) діб, помножуємо п'ять діб на 800 грн. (сума зазначена у п.5.3. Договору), отримаємо 4 000,00 гривень - штрафні санкції за простій першого автопоїзду.

Відповідно до СМR №025204, автомобіль Рено державний номер НОМЕР_2//НОМЕР_7, який прибув 10.09.10р. на склад Відповідача та був завантажений 13.09.10р., а розвантажений у місці призначення 17.09.10р. - період понаднормовий простою складає 2 (дві) доби, помножуємо дві доби на 800 грн. (сума зазначена у п.5.3. Договору), отримаємо 1 600,00 гривень - штрафні санкції за простій другого автопоїзду.

Отже, заборгованості Відповідача перед Позивачем за простій автопоїздів становить 5 600,00 гривень.

Відповідно до СМR №199301, автомобіль Рено державний номер НОМЕР_1//НОМЕР_6, який прибув 09.09.10р. на склад Відповідача та був завантажений 13.09.10р, а розвантажений у місці призначення 17.09.10р., тобто період понаднормованого простою складає 5 (п'ять) діб, помножуємо п'ять діб на 800 грн. (сума зазначена у п.5.3. Договору), отримаємо 4 000,00 гривень - штрафні санкції за простій першого автопоїзду.

Відповідно до СМR №025204, автомобіль Рено державний номер НОМЕР_2//НОМЕР_7, який прибув 10.09.10р. на склад Відповідача та був завантажений 13.09.10р., а розвантажений у місці призначення 17.09.10р. - період понад нормованого простою складає 2 (дві) доби, помножуємо дві доби на 800 грн. (сума зазначена у п.5.3. Договору), отримаємо 1 600,00 гривень - штрафні санкції за простій другого автопоїзду.

Отже, заборгованості Відповідача перед Позивачем за простій автопоїздів становить 5 600,00 гривень.

Позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 5600 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів підлягають задоволенню частково, оскільки згідно договору-заявки 00054/3 від 08.09.10р. вартість транспортних послуг складає 32000 грн. (а.с.33), що також підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 17.09.2010 року (а.с.34) згідно якого транспортно-експедиційні послуги виконані з урахуванням простоїв на суму 35600 грн., тобто 32000 грн. вартості транспортно-експедиційних послуг та 3600 грн. за понаднормовий простій автопоїздів.

З метою повернення Позивачу коштів, останній звернувся до Відповідача з претензією №01 від 18 лютого 2011р., в який Позивач також підтвердив, що транспортні послуги виконані на загальну суму 32000 грн., а також 3600 грн. за понаднормовий простій автотранспорту при вантажно-відвантажувальних робіт та митне оформлення, та Позивач просив Відповідача сплатити заборгованість за Договором №00016/3 у розмірі 10 000,00 гривень станом на 18.02.11р. (а.с.55).

Отже, Позивач не довів ті обставини, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог в частині стягнення 2000 грн. суми за понаднормовий простій автотранспорту.

Відповідач 01 квітня 2011р. надіслав лист-відповідь №198а, в якому підтвердив наявний борг у десять тисяч гривень та зобов'язався погасити наявний його перед Позивачем до 29.04.11р., однак свою зобов'язання повністю не виконав, сплативши 12.05.11р. лише частину наявного боргу у розмірі 2 000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №1082 від 12.05.2011р.

30 вересня 2011р. Позивач направив Відповідачу вимогу, в якій вимагав погашення боргу у розмірі 8 000,00 гривень. Однак дана вимога залишена Відповідачем без відповіді, а борг без задоволення.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язанавчинитина користьдругоїсторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 2 400 грн. 00коп. боргу, 3 600 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів. В решті позовних вимог в частині стягнення 2000 грн. слід відмовити.

Не підлягають задоволенню вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Так, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат відносяться витрати на оплату послуг адвоката та інших витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Позивачем на підтвердження отримання ним юридичних послуг надано суду лише оригінал квитанція від 03.10.2011 року на суму 3000 грн. 00 коп. (а.с.62) на підставі якої проведено оплату послуг адвоката згідно Договору про надання юридичних послуг №45/20 ГС від 03.10.2011р.

Вказана квитанція та договір про надання юридичних послуг №45/20 не може бути відповідним доказом надання юридичних послуг у розумінні ст.12 Закону України “Про адвокатуру” та відповідно ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, так як з договору не можливо з»ясувати на виконання яких саме юридичних послуг проводилася вказана оплата, крім того, не надано, акту приймання-передачі послуг, та свідоцтва особи на право займатись адвокатською діяльністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема,(49034, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 98, п/р 26003113184051 в ПАО КБ „Приватбанк”, НОМЕР_11, ЄДРПОУ 00218911) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_3 п/р НОМЕР_10 в ПАО КБ „Приватбанк”, НОМЕР_11, ІПН НОМЕР_5) 2 400 грн. 00 коп. боргу, 3 600 грн. 00 коп. боргу за понаднормовий простій автопоїздів, 60 грн. 00 коп. - державного мита, 128 грн. 72 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог в частині стягнення 2 000 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

02.12.2011р.