Рішення № 19995833, 01.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 17/5005/12954/2011 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 162673,50 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (надалі відповідач) суму 155846,53 грн. основного боргу, 4085,31 грн. інфляційних, 2680,56 грн. 3% річних, а всього 162612,40 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань.

Позивач не забезпечив присутність повноважного представника у судовому засіданні. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належно, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про місце, час та дату проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою пошти з відміткою "адресат відсутній". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 06.10.2011 р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса співпадає з адресою, на яку було направлено ухвалу суду.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № В-50197 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальником належним чином та в строки передано покупцю товар загальною вартістю 564029,48 грн., свідченням чого є долучені до матеріалів справи двохсторонні видаткові накладні з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі, який останній зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплатити на умовах цієї угоди.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п. 6 додаткових умов до Договору покупець зобовязаний здійснити розрахунок з постачальником за прийнятий товар на протязі 30-ти календарних днів.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Однак, проведений аналіз матеріалів справи не відображає належного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в частині повноти та строків сплати вартості спірного товару, оскільки покупцем оплачено суму 401251,75 грн. та повернуто товару на суму 6931,20 грн., у звязку із чим у останнього утворилась основна заборгованість в розмірі 155846,53 грн.

Окрім того, позивачем в порядку досудового врегулювання спору 15.03.11р. направлено на адресу покупця претензію за вих. № 4/п з вимогою сплатити спірну суму основного боргу (а.с. 25-26), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 01.04.11р. по 01.11.11р. розмір 3% річних на суму 2680,56 грн., а також за період з квітня по вересень 2011 року розмір інфляційний на суму 4085,31 грн., що відображається в розрахунках позивача, які є у справі.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування розміру інфляційних та 3% річних, за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство», господарський суд задовольняє повністю розрахований розмір 3% річних, а також в звязку із тим, що позивачем не враховано індекси дефляції за липень-серпень 2011 року, суд частково задовольняє за період з квітня по вересень 2011 року розмір інфляційних на суму 1374,77 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14А; ЄДРПОУ 32010905) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 155846,53 грн. (сто пятдесят пять тисяч вісімсот сорок шість грн. 53 коп.) основного боргу, 1374,77 грн. (одна тисяча триста сімдесят чотири грн. 77 коп.) інфляційних, 2680,56 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят грн. 56 коп.) 3% річних, 1599,01 грн. (одна тисяча пятсот девяносто девять грн. 01 коп.) державного мита, 232,06 грн. (двісті тридцять дві грн. 06 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров