Рішення № 19995832, 01.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.11р.Справа № 17/5005/13692/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд Групп", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 171477,67 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. № 02/10 від 20.10.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвуд Групп" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 143358,99 грн. основного боргу, 16459,05 грн. пені, 8513,59 грн. інфляційних, 3146,04 грн. 3% річних, а всього 171477,67 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не забезпечив присутність у призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу господарського суду до матеріалів справи не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору або письмових пояснень причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про місце, час та дату судового засідання належно, доказом чого є наявне в матеріалах справи повернуте до канцелярії суду відділенням поштового звязку «Укрпошта»поштове повідомлення про отримання кореспонденції господарського суду під розпис за адресою, яка зазначена у позовній заяві та співпадає з відомостями вказаними у довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.10.11р. (а.с.24).

Суд вбачає достатньо підстав та наявну і необхідну можливість здійснити розгляд спору по суті заявлених вимог за існуючими матеріалами (оригінали надавались представником позивача для огляду у судовому засіданні), згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

22.02.2010 року між ТОВ "Стингрей" (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 22/02-01 (далі - Договір), строк дії якого додатковою угодою № 1 від 30.12.10р. продовжено до 31.12.11р., згідно з умовами якого постачальник зобовязався передати у власність відповідача товар (вказаний у накладних та/або актах приймання-передачі), а останній, в свою чергу, прийняти та сплати його вартість на умовах цієї угоди.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Асортимент, кількість, якість та ціни товару зазначено в накладних, які узгоджуються сторонами заздалегідь, та є невід'ємною частиною Договору (п.п. 1.2, 2.1, 4.1 Договору).

Згідно умов передбачених п. 3.1 Договору постачальник передає товар партіями та в строки, узгоджені сторонами, де партією вважається товар, зазначений в накладній (специфікації).

Відповідно до п.п. 1.1, 5.1 Договору, відповідач зобов'язаний оплатити кожну партію товару вказану у видатковій накладній (акті приймання-передачі) по мірі його фактичного витрачання з 01 по 05 число місяця, наступного за звітним на підставі рахунку, який виставляється постачальником на підставі акту про фактичну витрату товарів, який складається сторонами станом на останній день кожного місяця.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що 22.02.10р. відповідач отримав від постачальника товар загальною вартістю 191637,16 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-00000000024, № РН-00000000025, № РН-00000000026, які підписані покупцем без зауважень та містять відбитки печатки підприємств обох сторін Договору (а.с. 14-16). Відповідно до актів фактичного витрачання товарів (а.с. 33-41), отриманих позивачем від відповідача по видатковим накладним № РН-00000000024 та № РН-00000000025 від 22.02.10р. за період з квітня 2010 року по січень 2011 року відповідач фактично витратив поставлений товар у загальній сумі 143358,99 грн., на підставі чого покупцю було виставлено на сплату відповідні рахунки (а.с. 43-55), які, насамперед, останнім так і не сплачені. В звязку з викладеним у відповідача виникла основна заборгованість в розмірі 143358,99 грн.

Між тим, 28.01.2011 року між ТОВ "Стингрей" (первісним кредитором) та позивачем (новим кредитором) було укладено договір № 2 відступлення права вимоги, згідно з п.п. 1, 2, 3 якого первісний кредитор відступив позивачу, який набув право вимоги і став новим кредитором за Договором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору № 2 відступлення права вимоги, з моменту його укладання позивач набув право вимагати від відповідача (боржника) належного та реального виконання у повному обсязі його зобов'язань по сплаті боргу у сумі 143358,99 грн., в тому числі, але не виключно, передбачених п.п. 1.1, 5.1, 5.2 Договору, в частині оплати за отриманий товар, та п. 9.1 Договору, в частині відповідальності за порушення виконання зобов'язання за період із 08.04.10р. і по день належного та реального виконання у повному обсязі зобов'язань відповідача. При цьому, всі документи які підтверджують право вимоги у позивача наявні та долучені до матеріалів справи.

09.09.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Договором (а.с. 20-23), в якому новий кредитор запропонував боржнику (відповідачу у справі) добровільно сплатити спірну суму основного боргу, яке залишено останнім без відповіді та задоволення.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності з приписами п.п. 13.6, 13.7 Договору сторони обумовили, що строк нарахування неустойки (штрафу, пені) та строк позовної давності для стягнення пені становить 3 (три) роки.

На підставі умов п. 9.1 Договору, позивач нарахував відповідачу на суму основної заборгованості за період з 10.01.11р. по 03.10.11р. розмір 16459,05 грн. пені, який відображається в розрахунку долученому до матеріалів справи.

Також, в силу положень передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за період з січня по червень 2011 року інфляційні на суму 8513,50 грн., а також за період з 10.01.11р. по 03.10.11р. розмір 3% річних на суму 3146,04 грн., розмір яких відображається в розрахунку долученому до матеріалів справи.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування розміру пені, інфляційних та 3% річних, за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство», господарський суд визнає їх обґрунтованими, правомірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд Групп" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 110/9; ЄДРПОУ 33185528) суму 143358,99 грн. (сто сорок три тисячі триста пятдесят вісім грн. 99 коп.) основного боргу, 16459,05 грн. (шістнадцять тисяч чотириста пятдесят девять грн. 05 коп.) пені, 8513,59 грн. (вісім тисяч пятсот тринадцять грн. 59 коп.) інфляційних, 3146,04 грн. (три тисячі сто сорок шість грн. 04 коп.) 3% річних, 1714,77 грн. (одна тисяча сімсот чотирнадцять грн. 77 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______