Рішення № 19995825, 01.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 17/5005/15588/2011

За позовом Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 956 грн. 32 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 1-3/3д-45 від 04.10.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 489 від 01.01.11р.

Суть спору:

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму 6 956,32 грн. вартості нестачі вугілля.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов вмотивовує свої заперечення належним перевезенням спірного вантажу.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.05.11р. на адресу ДП "Бердянський МТП" за залізничною накладною № 51637163 прибув вагон № 67174722 з вугіллям антрацитом марки АМ (вантажем), вантажовідправником якого являється позивач на підставі контракту №510-3 gp від 05.05.10р., згідно зі специфікацією №43 від 20.05.11р. до нього.

Документи долучені до матеріалів справи відображають, що при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми с. Чаплине Придніпровської залізниці №2333 від 16.05.11р. та №2339 від 17.05.11р. спірного вагону фактично виявилось брутто - 81550 кг, тара 22900 кг, нетто - 58650 кг, що менш вантажного документу на 10350 кг. На поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом потягу над 2,3,4,5,6,7 люками довжиною 9,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,4 м, зліва по ходу потягу над 2,3 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,4 м, зліва по ходу потягу над 5 люкам довжиною 1,5 м, шириною 1 м, глибиною 0,4 м. На іншій площі поверхні навантаження рівномірне, нижче бортів на 10-15 см. Вантаж марковано вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинені, протікання вантажу відсутнє.

На підставі чого недостача спірного вантажу, з врахуванням норми недостачі в розмірі 2%, у загальній кількості становить 8970 кг.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини та положення чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобовязаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Із зазначених у залізничній накладній № 51637163 (графа1,4) даних вбачається, відправником (позивачем) були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля та вказано: "Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 3,4, 8 гл І Правил 14СМГС параграф 3-5 розділу 2 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно" (графа1). "Поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування проведено з нанесенням вапна" (графа 4).

Таким чином, позивач вказує на те, що при відправці вантажу у вагоні № 67174722 були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення, а також позивач передав відповідачу для перевезення вугілля в технічно та комерційно справних вагонах при непорушному маркуванні вапном.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Положення ст.ст. 33, 34 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник (відповідач у справі) відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Вартість 1-тони вугілля антрациту марки АМ, відвантаженого у травні 2011 року, складає розмір 775,51 грн., без урахування ПДВ, що підтверджується документами долученими до матеріалів справи.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок вартості завданої шкоди, стягненню підлягають грошові кошти в розмірі 6956,32 грн. з ПДВ, як такі, що правомірно розраховані та відповідають фактичній вартості втраченого спірного вантажу.

Підстави, передбачені ст. 111 Статуту, звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу відсутні.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6; ЄДРПОУ 32320704) суму 6 956,32 грн. (шість тисяч девятсот пятдесят шість грн. 32 коп.) вартості нестачі вантажу, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров

Рішення підписано __.