Рішення № 19995599, 30.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.11р.Справа № 20/5005/14411/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ПакСтандарт",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 105 430 грн.

Суддя Пархомеико Н.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № б/н від 19.10.11р. від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти за договором поставки №03.02.09 від 03.02.2009р. у сумі 105 430,40 грн., з яких 94912,26 грн. - основного боргу, 5526,23 грн. - пені, 3240,39 грн. - інфляційних нарахувань, 1751,52 грн. - 3% річних та судові витрати.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив не надав. Про дату та час розгляду справи відповідача було належним чином повідомлено, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 10.11.11р.

Господарський суд вважає, що справа може бути розглянута без участі представника відповідача відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

У судовому засіданні 24.11.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ПакСтандарт" (постачальник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (покупець) був укладений договір поставки №03/02-09, відповідно п. 1.1. якого позивач зобов"язався поставити відповідачу гофроупаковку (товар) кількість, строки відповідно заявки і за цінами у відповідності специфікацією, що є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити даний товар.

Ціни на товар зазначається у специфікаціях, і встановлюються строком на З місяці. По сплину зазначеного строку ціни на товар можуть бути переглянуті (п. 2.1. договору).

Покупцю надається відстрочка оплати переданого йому товару строком на 30 календарних днів с моменту оформлення накладної на відпуск товару (п. 2.3. договору).

На виконання умов договору в період з 02.07.10 по 06.07.11р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 125 902,26 грн. за видатковими накладними, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов договору, частково розрахувався з позивачем у сумі ЗО 990,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 94 912,26 грн.

На день розгляду справи відповідач доказів погашення боргу не надав , позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 5.3 договору за порушення терміну оплати за договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочи платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5 526,23 грн. за період прострочення з 21.10.2010р, по 21.10.2011р. з урахуванням п. 6 ст. 232 господарського кодексу України, та за подвійною обліковою ставкою НБ України.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах І в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо Інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. З Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 3240,39 грн. за період прострочення серпень 2010р. - вересень 2011р., З % річних - 1751,52 грн. за період з 13.08.2011р. по 21.10.2011р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 94912,26 грн. - основного боргу, 5526,23 грн. -пені, 3240,39 грн. - інфляційних втрат, 1751,52 грн. - 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (49054, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", 50, код ЄДРПОУ 13472597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ПакСтандарт" (49070, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 98-д, код ЄДРПОУ 32723849) - 94 912 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот дванадцять) грн. 26 коп. - основного боргу, 5526 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 23 коп. - пені, 3 240 (три тисячі двісті сорок) грн. 39 коп. - інфляційних втрат, 1751 (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну) грн. 52 коп. - 3% річних, 1054 (одну тисячу п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно -технічному забезпеченню процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В.Пархоменко

Повне рішення складено

28.11.11р.