Рішення № 19995148, 28.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 17/5005/14063/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 6480,00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 36-1954 від 12.07.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 191-4016 від 15.04.11р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач) суму 6480,00 грн. заборгованості за непоставлений товар.

Представник позивача наполягав на задоволені позову.

Відповідач позов не визнає. Надав заяву про припинення провадження у справі, у звязку із тим, що даний спір непідвідомчий господарським судам, згідно досягнутої сторонами у справі в спірному договорі домовленості щодо розгляду спорів у постійно діючому Третейському суді при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції Кравченко П.О.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.11.11р. по 17.11.11р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

09.04.2008 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено контракт № 801520/802290 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобовязався поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цієї угоди.

У відповідності до умов п. 3.2 Договору позивач здійснив у період з 16.04.08р. по 24.04.08р. попередню оплату за товар у загальній сумі 712800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 26-28).

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання по повній поставці оплаченого товару перед позивачем здійснив частково, оскільки згідно наявних в матеріалах справи документам загальний розмір поставленого товару складає загальну суму 706320,00 грн.

У звязку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась спірна сума заборгованості в розмірі 6480,00 грн.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Проведений аналіз матеріалів справи відображає, що сторонами не встановлено строків повернення передплаченої вартості непоставленого у строк товару (п. 3.3 Договору), внаслідок чого позивачем, в силу положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, неодноразово направлялись на адресу відповідача у період з 17.12.08р. по 21.09.11р. листи з вимогою повернути спірну суму оплаченого, проте непоставленого товару, які хоча і отримані відповідачем, проте залишені останнім без задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

17.12.08 р. позивачем було виставлено відповідачу вимогу (а.с.15) з проханням повернути спірну суму заборгованості, оскільки оплачений товар в 10-ти денний строк з моменту проведення попередньої оплати не поставлений, а станом на час розгляду спору виконання даного зобовязання для підприємства втратило інтерес. Зазначена вимога була отримана відповідачем 26.12.08 р., що вбачається з його відповіді (а.с.16) та в силу положень ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України він був зобовязаний повернути спірну суму попередньої оплати у семиденний строк, тобто до 02.01.09 р., але до цього часу у добровільному порядку своїх зобовязань не виконав, таким чином перебіг строку позовної давності розпочався з 03.01.09 р., тому заява відповідача про застосування строку позовної давності (а.с.40), з огляду на вищезазначене, задоволенню не підлягає.

Таким чином, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобовязання по поверненню позивачу вартості оплаченої, проте непоставленої продукції.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Заява ж відповідача про припинення провадження у справі, у звязку із тим, що даний спір непідвідомчий господарським судам, оскільки згідно п. 6.2 Договору сторонами у справі досягнуто умови щодо розгляду спорів у постійно діючому Третейському суді при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції Кравченко П.О. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною (ч. 3 ст. 1 ГПК України).

З викладеного вище слідує, що звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обовязковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обовязок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду та не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду і не забороняє господарському суду розглядати та вирішувати по суті такий спір. При цьому, такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 12.05.10р. у справі № 17/171-09.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310; ЄДРПОУ 00186520) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 181; ЄДРПОУ 14367980) суму 6480,00 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.) заборгованості, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______.