Рішення № 19994950, 19.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.

Справа № 5004/1241/11 за позовом приватного підприємства " Ком-Інвестбуд", м. Київ до відповідача: публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

про стягнення 9647110,71грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Липська Х. І.

За участю представників сторін:

від позивача: Князев С. В. - директор, ОСОБА_1 - дов. у справі

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність у справі

В судовому засіданні 12.12.2011р. оголошено перерву до 13.12.2011р.

Суть спору: позивач - приватне підприємство "Ком-Інвестбуд", м. Київ звернувся в господарський суд з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк, в якій просить стягнути 9647110,71грн. заборгованості в т.ч. 6604585,00грн. основного боргу, 24625,71грн. пені, 3017900,00грн неустойки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 3966-19 від 24.11.2011р. та представник в судовому засіданні позовну заяву вважає безпідставною та такою що не підлягає до задоволення виходячи з наступного:

1.Договір оренди від 01.04.2009 року підписаний з боку орендаря керуючим філією, яка не може бути учасником цивільних правовідносин і не є особою в розумінні цивільного права;

2.Друга Київська філя КБ "Західінкомбанк" ТзОВ згідно положення про неї не наділена повноваженнями підписувати такого роду договори, також такими повноваженнями не наділений і керуючий філії ОСОБА_3;

3.Вказаний договір оренди був укладений в період коли в банку діяла тимчасова адміністрація без згоди тимчасового адміністратора, а згідно ст. 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення.

4.Відсутній оригінал договору від 01.04.2009 року та акт прийому передачі об'єкту оренди, що ставить під сумнів взагалі наявності такого договору;

5.На дату підписання договору оренди від 01.04.2009 року, банк ще з 2008 року орендував частину приміщення по вул. Смоленській 31-33 (літ. Б) по договорах суборенди з приватними підприємцями, та здійснював по них платежі, та навіть відмовився від оренди частини приміщення у зв'язку із фінансовою нестабільністю.

Представник відповідача в додатковому поясненні від 12.12.2011р. повідомив, що як видно з копії доданого до позову договору оренди від 01.04.2009 року від імені Другої Київської філії КБ "Західінкомбанк" ТзОВ він підписаний керуючим ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності №401 від 17.04.2007 року.

01.04.2009 року у Трача В. М. діяла інша довіреність від 16.02.2009 року р.№ 304, а попередня довіреність від 17.04.2007 року втратила силу, у зв'язку із введенням в банку тимчасової адміністрації.

Слід зазначити, що додаткові угоди до договорів суборенди, що були укладені банком з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, акт приймання-передачі приміщення по договру з ОСОБА_7, які були укладені 1.05.2009 року та 31.03.2009 року були підписані керуючим ОСОБА_3 і зазначено що він діє на підставі довіреності від 16.02.2009 року р.№ 304.

Також звертає увагу на п. 4.2 доданого до позовної заяви копії договору від 01.04.2009 року, де зазначено, що орендар зобов'язується у термін, визначений в договорі, перераховувати орендодавцю орендну плату та сплачувати інші платежі в 5-денний строк з дня виставлення орендодавцем рахунку. З 01 квітня 2009 року ПП "Ком-Інвестбуд" не виставив жодного рахунку для оплати згідно п. 4.2.

Вищевказане ще раз ставить під сумнів існування вказаного договору взагалі, зазначення в доданій копії договору нечинної довіреності свідчить лише про те, що наявна в матеріалах справи копія договору виникла для обґрунтування подання позовної заяви до ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення коштів.

Представник позивача в запереченні від 12.12.2011р. на відзив на позовну заяву та в судовому засіданні, вважає що доводи відповідача щодо недійсності правочину є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного:

1. Договір оренди від 01.04.2009 року підписаний керуючим Другою Київською філією КБ "Західінкомбанк" ОСОБА_3 на підставі довіреності № 401 від 17.04.2007р., посвідченої приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 Таким чином, на момент укладення договору оренди, особа, що здійснювала його підписання була наділена відповідними повноваженнями.

2. Відповідач безпосередньо визнає факт дійсності договору оренди від 01.04.2009р шляхом своїх свідчень в інших судових справах. Договір оренди від 01.04.2009 року надавався відповідачем в якості доказів користуванні приміщенням і в іншій судовій справі, що розглядалась Шевченківським районним судом міста Києва за №22-14274\10.

3. На замовлення відповідача та за договорами, укладеними відповідачем здійснюється охорона приміщення Державною службою охорони. Охоронні відносини зазначеного об'єкту здійснюються на підставі договорів між Святошинським ВДСО УДСР при ГУМВС України в м. Києві та Другою Київською філією ПАТ "Західінкомбанк" № 207-Д/2010/Св від 23.04.2010 року, № 361-Д/2010/Св від 01.09.2010 року та №№ 469,470/Д/об від 01.12.2009р. та листами Головного управління ДСО № 24/21-177/Св від 06.05.2011р.

4. Здійснюючи фактичне користування приміщенням відповідач здійснював розрахунки по комунальним платежам на користь компанії КФ "Інтер - Сервіс", що підтверджується копіями меморіальних ордерів та платіжними дорученнями. Здійснення оплати за комунальні платежі по приміщенню, що перебуває в користуванні відповідача додатково підтверджується факт визнання користування приміщенням, до того ж в період дії тимчасової адміністрації.

5. Здійснюючи фактичне користування приміщенням на підставі договору оренди від 01.04.2009р. відповідач укладав господарські договори, що були пов'язані з наданням послуг відповідачеві третіми особами у приміщенні позивача, що підтверджується договором про надання послуг від 02 серпня 2010 року.

6. При здійсненні перевірки правомірності здійснення охорони приміщення по вул. Смоленська, 31-33 (літ. Б) прокуратурою міста Києва було встановлено, що "..при укладенні договору ПАТ "Західінкомбанк" на підтвердження своїх повноважень на користування нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул.. Смоленська 31-33(літ. Б) надано нотаріально завірену копію договору оренди від 01.04.2009, укладеного між Банком та ПП "Ком-Інвестбуд"...". Даний факт підтверджується листом Прокуратури міста Києва від 29.10.10р. № 07\1-р-10.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив наступне:

1 квітня 2009 року між приватним підприємством "Ком-Інвестбуд" та Другою Київською філією КБ "Західінкомбанк" (правонаступник Друга Київська філія ПАТ "Західінкомбанк") було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 1105кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Соломянський район, вул. Смоленська, 31-33б.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору оренди 01.04.2011 року.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендна плата на момент укладення цього договору складає еквівалентно 278,00грн. за 1 кв.м. площі у місяць, а всього 307190,00грн, яка щомісяця перераховується на поточний рахунок у банку орендодавця не пізніше останнього банківського дня поточного місяця.

Взяті на себе зобовязання за договором оренди по сплаті орендної плати відповідач не виконував з моменту укладення договору, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 6 604 585,00грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви.

Отже, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 6 604 585,00грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, відповідач не виконав належним чином взятих на себе за договором оренди зобовязань, щодо внесення плати за користування орендованим майном, позивач 28.12.2010р. направив відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди, де зазначив, що Друга Київська філія ПАТ "Західінкомбанк" зобовязана була здійснювати на користь ПП "Ком - Інвестбуд" орендні платежі в розмірі 307 190, 00 грн. за кожен місяць оренди, однак ці зобовязання нею взагалі не виконувались. Позивач вимагав повернути зазначене приміщення та сплатити заборгованість по орендній платі.

14.01.2011 року відповідач отримав дане повідомлення, що підтверджується листом ПАТ "Західінкомбанк" від 26.01.2011 року № 261-19.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідач не надав суду доказів на виконання своїх зобовязань за договором оренди по сплаті орендної плати та не заперечував щодо невиконання ним таких зобовязань протягом всього строку оренди.

Таким чинном, суд дійшов висновку, що договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем від 01.04.2009 року є розірваним з 14.01.2011 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2.2. договору у випадку порушення орендарем термінів сплати орендних та інших платежів передбачених у цьому договорі, він сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від несплаченої суми за кожен день прострочки.

У звязку з прострочкою платежів, позивач нарахував відповідачу пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 24625,71грн.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У звязку з не поверненням майна, позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення, яка у відповідності до представленого суду розрахунку, за період з 01.07.2010р. по 01.01.2011р. становить 3 017 900,00грн.

Таким чином, суд вважає, що сума заборгованості в розмірі 6 604 585,00грн. основного боргу, 24625,71грн. пені, 3 017 900,00грн неустойки доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, а отже підлягає до стягнення з останнього, оскільки, в силу ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем у справі не доведено та не підтверджено допустимими засобами доказування тих обставин, які б давали підстави для відмови в позові.

Посилання відповідача на нікчемність договору, не дає суду підстав вважати його таким, оскільки, як передбачено пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З врахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги доводи відповідача поро недійсність правочину в силу його нікчемності, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, відзиву на позов, заперечення на відзив, між сторонами існує спір, а тому заінтересована сторона, як на це вказує Верховний суд України, може звернутись з відповідною вимогою до суду і така вимога має бути розглянута судом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи, відповідача, що вказаний договір оренди був укладений в період коли в банку діяла тимчасова адміністрація без згоди тимчасового адміністратора, а угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення, спростовується тим, що:

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що тимчасовими адміністраторами здійснювалося схвалення вчиненого керуючим філією банку правочину, оскільки, здійснювалось постійне використання вказаного договору оренди в господарській діяльності відповідача. Окрім того, довіреність, на підставі якої здійснювалось підписання договору оренди від 01.04.2009 року на момент укладення договору не була скасована, що підтверджується витягом з реєстру (а.с. 98,Т.-2)

Доказами схвалення правочину є й наступні дії відповідача, зокрема,: з метою отримання копії ліцензії для Київської філії Банк звернувся до територіального управління НБУ про отримання такої копії, в якій обов'язково зазначається місце знаходження банку та долучаються до матеріалів ліцензійної справи копії документів, що підтверджують місце знаходження філії, таким документом є, в тому числі, договір оренди від 01.04.2009р., цей факт підтверджується листом Управління НБУ у Волинській області від 26.08.2011р № 02-012\568-2240; відповідач безпосередньо визнає факт дійсності договору оренди від 01.04.2009р. шляхом своїх свідчень в інших судових справа, так, в судовій справі №43\115 за позовом ПП "Ком-Інвестбуд" про усунення перешкод в здійсненні права власності ПАТ "Західінкомбанк" в квітні 2011 року подав два зустрічні позови, в яких вимагає усунення перешкод в користуванні приміщенням та відшкодування збитків, обґрунтовуючи їх дійсністю договору оренди від 01.04.2009р.; на замовлення відповідача та за договорами, укладеними відповідачем здійснюється охорона приміщення Державною службою охорони; здійснюючи фактичне користування приміщенням відповідач здійснював розрахунки по комунальним платежам на користь компанії КФ "Інтер - Сервіс", дії відповідача були направленні на набуття та реалізацію тих прав, які передбачені договором оренди і, таким чином, правочин був спрямований на реальне настання для сторін правових наслідків передбачених його умовами.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підставні і підлягають до задоволення повністю.

Оскільки, спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 611, 625, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193 Господарського кодексу України, пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", (м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, код 19233095) на користь приватного підприємства " Ком-Інвестбуд", (м. Київ, вул. О. Гончара, 26/86, код 34928418) 6 604 585,00грн. основного боргу, 24625,71грн. пені, 3 017 900,00грн неустойки, 25500,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

19.12.11