Рішення № 19994928, 19.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.

Справа № 5004/1929/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р", м.Рівне

до відповідача Підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

про стягнення 248 500,00 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 01.11.2011р.

від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність від 03.10.2011р.

В судовому засіданні 13.12.2011р. було оголошено перерву до 17 год. 13.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" - звернувся до суду з позовом до Підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача 248 500,00 грн., в тому числі 35 500,00 грн. - орендної плати згідно договору суборенди від 01.11.2011р., 213 000,00 грн. - штрафу відповідно до п. 6.10 договору суборенди від 01.11.2010р.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним:

01 листопада 2010 року між сторонами був укладений договір суборенди.

Згідно п. 1.1. Договору Позивач зобов'язувався передати Відповідачеві, а Відповідач зобов'язувався прийняти в строкове платне користування (суборенду) для здійснення підприємницької діяльності частину нежитлового приміщення загальною площею 710 кв.м. , розташованого на першому та другому поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 7.1. Договір вступає в дію з 01 листопада 2010 року та діє до 01 липня 2011 року. Умови Договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, а в частині зобов'язання Відповідача щодо плати по Договору - до виконання зобов'язань.

У п. 3.2. Договору зазначено, що плата за користування об'єктом оренди і земельною ділянкою становить 12,50 доларів США за 1 кв.м. за 1 місяць суборенди по курсу гривні у відношенні до долара США, встановленому НБУ на день здійснення платежу, але не менше 71000 грн. крім випадків, передбачених підпунктом 3.2.1. даного Договору.

Відповідно до п. 3.2.1. договору плата за користування об'єктом оренди і земельною ділянкою у лютому 2011 року, червні 2011 року та липні 2011 року становить 10 доларів США за 1 кв.м. за один місяць оренди по курсу гривні у відношенні до долара США, встановленому НБУ на день здійснення платежу, але не менше 56800 грн.

Відповідачем на виконання обов'язку по сплаті платежів за користування об'єктом оренди у період з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2011 року на розрахунковий рахунок Позивача було перераховано 539600 грн.: 05.01.2011р. - 71000 грн.; 22.02.2011р. - 71000 грн.; 29.03.2011р. - 71000 28.04.2011р. - 56800 грн.; 16.05.2011р. - 71000 грн.; 14.06.2011р. - 71000 грн.; 29.06.20".} - 71000 грн.; 13.07.2011р. - 56800 грн..

Однак, Акт приймання-передачі, яким підтверджується факт повернення об'єкта оренди, складено та підписано Позивачем та Відповідачем 15 липня 2011 року. Таким чином Відповідач не сплатив Позивачу плату за користування об'єктом оренди за період 01 липня 2011 року по 15 липня 2011 року.

Крім того, Відповідач повідомив Позивача про намір припинити Договір листом №138 від 01.06.2011р.

Відповідно до п. 7.4. Договору Відповідач має переважне право на укладання подальшому договору оренди стосовно об'єкту оренди. Про бажання скористатись своїм правом або про відмову від свого права на укладання в подальшому договору оренди стосовно об'єкту оренди Відповідач був зобов'язаний повідомити Позивача не менше як за три місяці до сплину строку Договору.

Відповідно до п. 6.10 Договору суборенди у разі невиконання Суборендарем вимог п. 7.4., останній сплачує Орендарю штраф у розмірі потрійної плати за користуванні Об'єктом оренди, визначеної п. 3.2 даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору суборенди плата за користування об'єктом оренди і земельною ділянкою становить 12,50 доларів США за 1 кв.м. за один місяць суборенди по курсу гривні у відношенні до долара США встановленому НБУ на день здійснення платежу, але не менше 71000 (грн.

На думку позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф, передбачений п. 6.10 Договору, в розмірі 213000 грн.

Позивачем на адресу Відповідача були направлені вимоги про сплату боргу за користування об'єктом оренди та штрафу. На дату подання позовної заяви вимоги Відповідачем не виконані.

Відповідач в поясненнях від 31.10.2011р., від 23.11.2011р. позов заперечив, зазначив, що п. 3.2 договору суборенди сторонами передбачений розмір плати за користування будівлею з метою здійснення підприємницької діяльності, а саме торгівельної діяльності; платне користування об'єктом оренди згідно мети використання об'єкту суборенди здійснюється до 01.07.2011р., після чого розпочинається процедура повернення об'єкту суборенди на протязі 10 днів, під час якої оплати з боку суборендаря на користь орендаря не передбачено; після 30.06.2011р. між сторонами залишається лише зобов'язання по поверненню майна в десятиденний строк, що визначений п.2.3 договору; 01.06.2011р. на адресу відповідача був направлений лист №138 від 01.06.2011р., однак акту приймання-передачі сторонами не складено; лист №138 від 01.06.2011р. не є повідомленням суборендаря про бажання скористатись своїм переважним правом на укладення в подальшому договору оренди, а тому його направлення не може вважатись порушенням п. 7.4 договору суборенди.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву від 13.12.2011р. про зміну позовних вимог та просив стягнути з відповідача 14 658,00 грн. неустойки, 213 000, 00 грн. штрафу відповідно до п. 7.4 договору суборенди від 01.11.2010р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана заява представника позивача про зміну позовних вимог по суті є зміною одночасно підстави та предмету позову (стосовно стягнення 14 658,00 грн. неустойки), що не допускається згідно з нормами ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Крім того, враховуючи, що розгляд справи по суті почався, що підтверджується протоколами судових засідань від 01.11.2011р., від 23.11.2011р., процесуальними документами (ухвали від 01.11.2011р., від 23.11.2011р.), тому суд приходить до висновку, що у суду відсутні підстави для прийняття заяви від 13.12.2011р. про зміну позовних вимог до розгляду по суті.

Оскільки заява про відмову від первісних вимог від позивача не надходила, суд вирішує спір за первісно заявленими позовними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

01 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" та Підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір суборенди.

Згідно п. 1.1. даного договору позивач (орендар) зобов'язався передати відповідачеві (суборендар), а Відповідач зобов'язувався прийняти в строкове платне користування (суборенду) для здійснення підприємницької діяльності частину нежитлового приміщення загальною площею 710 кв.м., розташованого на першому та другому поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 7.1 договору договір вступає в дію з 01 листопада 2010 року та діє до 01 липня 2011 року. Умови Договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, а в частині зобов'язання Відповідача щодо плати по Договору - до виконання зобов'язань.

У п. 3.2. Договору зазначено, що плата за користування об'єктом оренди і земельною

ділянкою становить 12,50 (дванадцять доларів п'ятдесят центів) доларів США за 1 кв.м. за 1 місяць суборенди по курсу гривні у відношенні до долара США, встановленому НБУ на день здійснення платежу, але не менше 71000 грн. крім випадків, передбачених підпунктом 3.2.1. даного Договору.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору плата за користування об'єктом оренди і земельною ділянкою у лютому 2011 року, червні 2011 року та липні 2011 року становить 10 доларів США за 1 кв.м. за один місяць оренди по курсу гривні у відношенні до долара США, встановленому НБУ на день здійснення платежу, але не менше 56800 грн.

Згідно ст.. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 35 500,00 грн. - орендної згідно договору суборенди від 01.11.2011р. плати за користування об'єктом оренди за період з 01.07.2011р. по 15.07.2011р.

Відповідно до п. 2.3 договору суборенди від 01.11.2010р. сторони передбачили, що об'єкт оренди повертається орендарю по акту приймання-передачі, в якому сторони зазначають площу приміщення, що повертається, його стан на момент повернення, протягом 10 днів з моменту закінчення строку дії договору або в разі дострокового припинення строку дії договору - з дати припинення строку дії договору.

Згідно п.4.7 договору від 01.11.2010р. встановлено, що відповідач зобов'язаний повернути нежитлове приміщення, що орендується в належному стані за актом приймання-передачі з урахуванням його фізичного зносу у встановлений п. 2.3 термін після закінчення строку дії договору.

Відповідно до умов п. 7.7 договору суборенди від 01.11.2010р. сторони встановили, що договір вступає в дію з 01.07.2011р.. Умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, а в частині зобов'язання суборендаря щодо оплати по договору - до виконання зобов'язань.

Відповідач листом від 01.06.2011р. №138 повідомив позивача про намір припинити договір оренди згідно п. 7.1 договору та звільнити приміщення протягом 10 днів з моменту закінчення строку дії п. 2.3 договору.

Сторони в зазначеному договорі суборенди від 01.11.2010р. погодили, що платне користування об'єктом суборенди згідно мети використання суб'єкту суборенди здійснюється до 01.07.2011р., після чого розпочинається процедура повернення об'єкту суборенди на протязі 10 днів, під час якої оплати збору суборендарем на користь орендаря не передбачено.

Згідно умов п. 2.3 договору суборенди, останній день повернення об'єкту суборенди - 11.07.2011р.

Згідно п. 5.1 договору суборенди, орендар зобов'язаний у разі припинення дії договору прийняти від суборендаря об'єкт оренди.

Позивач в установленому порядку не навів доказів, що протягом 01.07.2011р. - 15.07.2011р. відповідачем здійснювалось користування об'єктом суборенди з метою здійснення торгівельної діяльності, за яке договором передбачена плата.

Пунктом 2.3 договору суборенди встановлено, що актом приймання-передачі оформляється повернення об'єкту суборенди, а не припинення платного користування, а тому акт приймання-передачі від 15.07.2011р. не може бути доказом щодо вимог про стягнення орендної плати за період з 01.07.2011р. по 15.07.2011р.

Матеріали справи, такі як акт №SK-0002981 від 11.07.2011р. про надання охоронних послуг в липні 2011р., рахунок-фактура № SК- 0002981 від 01.07.2011р., заява Підприємця ОСОБА_2 на адресу ПП «Скорпіон пульт» від 15.06.2011р. вих..№ 156/ вх.№42 про припинення надання охоронних послуг з 11.07.2011р. ( з яких вбачається, що послуги з охорони об'єкту суборенди надавались Відповідачу по 11.07.2011р.), акт №ОУ-00000000000000634 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2011р. між Позивачем та Відповідачем, про відшкодування комунальних послуг/ел.енергії по договору суборенди від 01.11.2010р, (з якого вбачається, що Відповідач користувався комунальними послугами в об'єкті суборенди до 09.07.2011р.), реєстраційне посвідчення №НОМЕР_3 РРО, довідка №НОМЕР_3-Р про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (з яких вбачається, що 11.07.2011р. в них були внесені зміни Луцькою ОДПІ у зв'язку з зміною адреси магазина «ІНФОРМАЦІЯ_1»з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_3), свідчать, що відповідач звільнив приміщення своєчасно. Позивач не навів доказів, що ним приймались міри для своєчасного прийняття об'єкта суборенди.

Крім того, згідно п. 2.7 договору позивач вправі був у випадку не підписання відповідачем з будь-яких причин акта прийому-передачі по закінченню дії договору обмежити відповідачу доступ до об'єкту оренди, власними силами звільнити об'єкт оренди від речей суборендаря і передати вказаний об'єкт третім особам.

У позивача були відсутні підстави для стягнення орендної плати, оскільки з припиненням договірних відносин оренди, відсутні і підстави для стягнення орендних платежів за користування майном. Законодавством України не врегульоване питання відносно обовязку орендаря щодо внесення орендної плати за весь час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналіз вищенаведених положень ЦК України дає підстави для висновку, що в разі припинення договору оренди не йдеться про одночасне припинення двох зустрічних зобовязань. Йдеться про припинення зобовязання надавати предмет найму в оренду як одностороннього правового звязку. Що стосується зустрічного зобовязання, що виникло на підставі того ж договору оренди, що і перше зобовязання, яке припиняється моментом закінчення терміну дії договору, то його доля має визначатись відповідно до положень законодавства, які в таких випадках підлягають застосуванню. Звідси висновок, що, враховуючи приписи ч.2 ст.785 ЦК України, яка після припинення договору найму, зберігає за сторонами припиненої угоди статуси наймодавець та наймач відповідно, зміст акту від 15.07.2011р. свідчить про дату фактичного звільнення орендованого майна, коли зустрічне зобовязання орендаря також вже є припиненим. Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди останній продовжував діяти тільки в частині зобовязання відповідача звільнити приміщення.

Тому суд приходить до висновку, що в частині стягнення 35 500,00 грн. - орендної плати слід відмовити.

Відповідно до п. 7.4. Договору відповідач має переважне право на укладання подальшому договору оренди стосовно об'єкту оренди. Про бажання скористатись своїм правом або про відмову від свого права на укладання в подальшому договору оренди стосовно об'єкту оренди Відповідач був зобов'язаний повідомити Позивача не менше як за три місяці до сплину строку Договору.

Відповідно до умов договору (п. 7.1) даний договір вступає в дію з 01.11.2010р. і діє по 01.07.2011р. Тобто відповідач повинен виконати вимоги п. 7.4 договору не пізніше як до 31.06.2011р.

Відповідач повідомив позивача про намір припинити договір листом №138 від 01.06.2011р., тобто лише за 1 місяць до сплину строку договору.

Відповідно до п. 6.10. договору у разі невиконання суборендарем вимог п. 7.4 останній сплачує орендарю штраф у розмірі потрійної плати за користування об'єктом оренди, визначеної п. 3.2 даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору плата за користування об'єктом оренди і земельною ділянкою становить 12,50 доларів США за 1 кв.м. за 1 місяць суборенди по курсу гривні у відношенні до долара США, встановленому НБУ на день здійснення платежу, але не менше 71000 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010р. №14/80-09-2056). Даний договір в установленому законом порядку не визнався недійсним (доказів суду не надано).

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 213 000,00 грн. штрафу підставні і підлягають до задоволення.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи і не можуть бути взяті судом до уваги.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 2 130,00 грн. та 202,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до суми задоволених вимог, слід стягнути з нього.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 759 Цивільного кодексу України , ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р", м.Рівне, вул.Дворецька, 93 (р/р 260011415 у ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 333227, код 31299420) 231 000,00 грн. штрафу та 2 130,00 грн. витрат по оплаті держмита і 202,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 35 500,00 грн. орендної плати - відмовити.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

19.12.11