Рішення № 19994837, 13.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2011Справа №5002-25/4992-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 90, кімната 411, в особі Таврійської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України», Херсонська область, м.Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 306, 74900

до відповідачів 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1; 2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1; 3) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2

про стягнення 8254,83 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_4 дов. від 15.09.2010, представник

від відповідачів не зявились

Обставини справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Таврійської філії ТОВ ««Фінансова компанія «Надія України» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2; Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та просить суд стягнути солідарно з відповідачів борг у сумі 8254,83 грн., з яких: 4 925,00 грн. - сума основного боргу; 1225,10 грн. - заборгованість по відсоткам; 572,59 грн. - пені; 351,32 грн. - 3% річних; 1180,82 грн. сума збільшення розміру боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення, позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами своїх договірних обовязків за кредитним договором №ДК 209-97 від 25.11.2008 та договором поруки №195 від 25.11.2008.

Розгляд справи відкладався в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні заявив клопотання про долучення деяких документів до матеріалів справи.

Заявлене клопотання задоволено судом, документи представлені позивачем долучені до матеріалів справи.

Відповідачі жодного разу у судове засідання не зявились, про причини відсутності суд не повідомили, про день, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду АР Крим про відкладення розгляду справи від 28 листопада 2011 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в матеріалах справи є світлокопії паспортів відповідачів, з яких вбачається, що адреси, що зазначені в позовній заяві відповідають дійсності.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду господарської справи.

Під час розгляду даної справи відповідачі не надали суду відзивів на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

25 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Таврійської філії ТОВ ««Фінансова компанія «Надія України» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладений договір кредиту №ДК 209-97, пунктом 2.1. якого встановлено, що кредитор зобовязується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 10000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3,3% на місяць, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Кредит надається з метою: на розвиток бізнесу, (пункт 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Відповідно до пункту 3.2. договору, позичальник зобовязується повністю повернути кредит, отриманий за договором, та відсотки за користування ним до 16-00 годин 08 липня 2009 року.

Згідно пункту 5.1. договору за користування кредитом у період з дати, зазначеної у пункті 3.1. договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 3,3 % на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1. договору.

Нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання позичальником кредиту у касі кредитора до дати, зазначеної в пункті 3.2. договору, (пункт 5.2. договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з графіком погашення кредиту і відсотків (додаток №1) готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або відсотків у термін, вказаний у графіку, вони вважаються простроченими.

В матеріалах справи є світлокопія видаткового касового ордеру №240 з якого вбачається, що 25 листопада 2008 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 отримала на виконання умов договору №ДК 209-97 10000,00 грн., (а.с. 15).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в позовній заяві зазначило, що позивач свої зобовязання за договором №ДК 209-97 виконав, однак, відповідач повернув позивачу отриманий кредит та відсотки за користування ним частково: тіла кредиту в сумі 5075,00 грн., відсотків в сумі 1216,00 грн.

Пунктом 6.1. кредитного договору встановлено, що виконання зобовязання позивальника за договором забезпечується договором поруки ДП 195 від 25 листопада 2008 року, укладеного між кредитором та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, 25 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Таврійської філії ТОВ ««Фінансова компанія «Надія України» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладений договір поруки №195, пунктом 1.1. якого встановлено, що у порядку та на умовах, визначених договором, поручителі на добровільних засадах зобовязуються відповідати перед кредитором за виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 своїх зобовязань, що випливають з договору кредиту №ДК 209-97 від 25 листопада 2008 року, укладеного між позичальником та кредитором.

Предметом договору кредиту є передача кредитором у користування позичальнику грошових коштів у сумі 10000,00 грн.

Розділом 1 договору поруки №195 передбачено, що основне зобовязання позичальника за договором кредиту, виконання якого забезпечується договором, підлягає у наступному: повернути кредит в розмірі 10000,00 грн., сплатити відсотки за його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3.1. договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань по договору кредиту, поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобовязань в повному обсязі.

Позивач стверджує, що не зважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідачів з вимогою сплатити суму заборгованості, останні не прийняли жодних дій по поверненню залишеної суми кредиту, добровільно повернути гроші відломились.

Таким чином, позивач зазначає, що за відповідачами за договором кредиту склалась заборгованість в сумі 6150,10 грн., у тому числі 4925,00 грн. тіло кредиту, 1225,10 грн. заборгованість по відсотках.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати заборгованості та не надано належних доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та процентах по ньому в сумі 6150,10 грн.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача станом на 28 жовтня 2011 року суму пені - 572,59 грн.; 3% річних - 351,32 грн.; суму збільшення розміру боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення - 1180,82 грн.

Відповідно до пункту 7.1. договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор починаючи з третього робочого дня прострочення по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобовязаний сплатити кредитору пеню, (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата держмита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають покладанню на відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Таврійської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України», Херсонська область, м.Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 306, 74900, ідентифікаційний код 35183681) заборгованість за кредитним договором №ДК 209-97 від 25.11.2008 у розмірі 8254,83 грн., з яких: 4 925,00 грн. - сума основного боргу; 1225,10 грн. - заборгованість по відсоткам; 572,59 грн. - пені; 351,32 грн. - 3% річних; 1180,82 грн. сума збільшення розміру боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення

3.Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Таврійської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України», Херсонська область, м.Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 306, 74900, ідентифікаційний код 35183681) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Таврійської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України», Херсонська область, м.Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 306, 74900, ідентифікаційний код 35183681) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.