Рішення № 19994832, 12.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2011Справа №5002-5/3903-2011 За позовом Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, м.Сімферополь, вул. Бородіна, 16)

До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

Про визнання недійсним рішення.

Суддя М.П.Гаврилюк

ПРЕ ДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю №7 від 04 січня 2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору:

Позивач, приватне підприємство «Сервісна компанія «Комфорт», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в який просить суд визнати протиправним та нечинним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відкритого акціонерного товариства «Крименерго» № 6032 від 27 липня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача з винесеним комісією відкритим акціонерним товариством «Крименерго» рішенням від 27 липня 2011 року за протоколом №6032, оскільки позивач вважає, що в загалі не був відключений відповідачем та користувався електроустановкою протягом всього часу з 26 січня 2011 року по 01 липня 2011 року. Крім того позивач зазначив, що відповідачем протягом зазначеного періоду виставлялися рахунки та приймалася оплата за спожиту насосною станцією електроенергією та те, що розрахунок нібито недоврахованої електричної енергії наданий відповідачем, зроблений з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562.

Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами викладеними у відзиві, зокрема вказує, що оскаржуване рішення прийняте ним за результатами проведеної перевірки після виявлення порушення п.7.6 Правил користування електричною енергією, що виразилося у самовільному підключенні споживачем к електроустановкам, струмоприймачам або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю позивача.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2011 року суд порушив провадження у справі та призначив до розгляду.

Справа неодноразово відкладалася.

08 листопада 2011 року представниками сторін були надані письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року за клопотанням сторін строк розгляду спору був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, що відбулося 29 листопада 2011 року у відповідності з частиною 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 08 грудня 2011 року, після якої розгляд справи був продовжений.

08 грудня 2011 року, у судовому засіданні представником позивача надано клопотання про залучення доказів, а саме фото таблиці а також завірені належним чином копії аркушів трудової книжці ОСОБА_2

Дані документи були долучені судом до матеріалів справи.

Крім того, представником позивача були надані письмові пояснення, яки були долучені до матеріалів справи.

08 грудня 2011 року представником відповідача були надані письмові пояснення на позовну заяву, в яких він зазначив, зокрема, що обєкт позивача був відключений у звязку з заборгованістю за спожиту енергію, про що була зроблена відповідна надпис у оперативному журналі № 6 ОДГ Євпаторійського РЕС, у звязку з чим з 26 січня 2011 року позивач перебував у відключеному стані.

У судовому засіданні, що відбулося 08 грудня 2011 року у відповідності з частиною 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 12 грудня 2011 року, після якої розгляд справи був продовжений.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений 08 грудня 2011 року під розписку у бланку перерви, причини незявлення до суду не відомі.

Враховуючі те, що представник відповідача раніше висловив свою правову позицію, а також з урахуванням наявних у справі доказів, вважаючи їх достатніми для вирішення спору, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2006 року Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Крименерго») (постачальник за договором)та Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» (споживач за договором) укладено договір № 742 про постачання електричної енергії з додатками до нього (а.с.16-21)

Пунктом 2 укладеного договору передбачено, що протягом виконання умов цього договору, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 3.1.5 договору постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів

споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов'язків постачальника, згідно ПКЕЕ.

Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31 грудня 2006 року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Однак, він вважається щорічно пролонгованим на рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про розірвання договору або його перегляді (пункт 9.7.).

Факт пролонгації договору від 15 червня 2006 року № 742 і дії його у 2011 році сторонами у справі не заперечувався.

01 липня 2011 року співробітниками відкритого акціонерного товариства «Крименерго» проведена технічна перевірка обєкту позивача - насосної станції, розташованої за адресою м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 45а,б,в.

У той же день працівниками вказаної установи складений акт № 110885 про порушення позивачем Правил, що виразилось у «самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю позивача. Також, в акті додатково вказано: самовільне підключення насосної станції. Споживач був раніше відключений за заборгованість (а.с.15).

Вказані факти були кваліфіковані як порушення позивачем пунктів 7.6 Правил користування електричною енергією.

27 липня 2011 року зазначений акт був розглянутий комісією відкритого акціонерного товариства «Крименерго», яка прийняла рішення, оформлене протоколом № 6032, згідно якого здійснено перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 26 січня 2011 року по 01 липня 2011 року, за самовільне підключення після відключення, після якого до сплати за актом № 110885 підлягає сума у розмірі 26443,78 грн. (арк.спр.12).

Звертаючись із цим позовом, позивач стверджував, що перевірка його обєкту проведена працівниками відповідача 01 липня 2011 року з численними порушеннями Правил, а факти, відображені у складеному ними акті № 110885, не відповідають дійсності, у звязку з чим позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відкритого акціонерного товариства «Крименерго» № 6032 від 27 липня 2011 року.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією (Правил), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910).

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються,

зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод на підставах, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.42 Правил споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Таким чином, обраний споживачем спосіб захисту своїх прав і законних інтересів відповідає вимогам частини другої статті 20 Господарського кодексу України, є правильним.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у двократній вартості різниці фактично спожитої та договірної величин.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства та договору від 15 червня 2006 року рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 26443,78 грн. вартості недорахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією.

Як підтверджується матеріалами справи основним доказом порушення позивачем умов укладеного між сторонами договору, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення та здійснювалося донарахування недорахованої електричної енергії є акт №110885 від 01 липня 2011 року, в якому зафіксовано порушення позивача.

Пунктом 6.41. Правил користування електричною енергією, зокрема, встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01 липня 2011 року складено акт № 110885 про порушення Правил користування електричною енергією, а саме п. 7.6. Правил, в якому виявлено самовільне підключення

електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної сеті, яка не є власністю позивача. Також, в акті додатково вказано, що позивач самовільне підключився до насосної станції. Споживач був раніше відключений за заборгованість.

01 липня 2011 року насосна станція була відключена на ТП-142 Р-17 РУ 0,4, про що зазначено в акті.

У вказаному акті зазначено, що представник позивача відмовився від підписання акту, у звязку з чим даний акт був направлений на його адресу поштою.

Свої доводи відповідно самовільного підключення позивача до електричних мереж, що йому не належать, відповідач пояснює тим, що відповідно до припису від 21 січня 2011 року, який був отриманий начальником технічної ділянки ОСОБА_2, відповідач завчасно повідомив позивача про припинення постачання електричної енергії від мереж ПАТ «Крименерго».

26 січня 2011 року згідно з нарядом №885 від 26.01.2011 обєкт позивача за адресою вул.. 9 травня, 45а, 45б,45в був відключений у звязку з заборгованістю за спожиту електричну енергію, про що зроблена відповідна запис про виконання до оперативного журналу №6 ОДГ Євпаторійського РЕС.

Таким чином по даним відповідача з 26 січня 2011 року позивач перебував у відключеному стані.

Актом №110885 від 01 липня 2011 року було зафіксовано порушення згідно з пунктом 7.6. Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачам або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю позивача.

Суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно самовільного підключення позивача до електричних мереж, та вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до акту розмежування балансової приналежності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін ТП-142 (РУ-0,4КВ, Р-17) та ТП-338 (РУ-04 КВ, Р-22), які відповідно до наряду №885 від 26.01.2011 були відключені, належать Пат «Крименерго».

Відповідно до п.1 та п.2 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 04.03.1997, № 209 правила охорони електричних мереж (далі - Правила) запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж. Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать. Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.

Як свідчать фотоматеріали, надані суду позивачем, ТП-142 та ТП-338 є спорудою двері яких, зачинені на замки та проникнення в які не є вільним.

Відповідач не довів суду що позивач мав право та можливість самостійно входити в ТП та робити якісь дії з рубильниками Р-17 в ТП-142 та Р-22 в ТП-338.

Крім того, протягом часу з 26 січня 2011 року по 01 липня 2011 року відповідач знімав показання з приладів обліку встановлених у насосній станції, що підтверджується відповідними актами підписаними відповідачем, виставляв рахунки та приймав оплату за спожиту насосною станцією електроенергію, що свідчить про те, що позивач не був відключений та продовжував користуватися електричною енергію відповідно до договору.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що факти викладені у акті про порушення правил користування електричною енергією № 110885 від 01 липня 2011 року щодо самовільного підключення не підтвердились при розгляді справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду необхідних доказів в обґрунтування спірного рішення, яке винесено на підставі акту № 110885 про порушення Правил користування електричною енергією, не надав доказів того, що позивач самовільно підключився к електроустановкам, струмоприймачам або електропроводки к електричної мережі, яка не є власністю позивача.

За частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що оскільки відповідачем у порушення вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставини, на які він посилається, а саме споживання позивачем недоврахованої електроенергії, суд приходить до висновку, що акт № 110885 від 01 липня 2011 року не може вважатися належним доказом порушення відповідачем зобовязання, та як слід наявності підстав для донарахування позивачу недорахованої енергії.

При цьому суд вважає, що вимоги про визнання протиправним та нечинним рішення відповідача оформлене протоколом № 6032 від 27 липня 2011 року є взаємоповязаними, направленими на захист прав позивача від необґрунтованого стягнення надмірно нарахованих сум за скоєне порушення Правил користування електричною енергією, тому не є взаємовиключними.

Згідно положень діючого Господарського процесуального кодексу України право на обрання способу захисту своїх прав належить виключно позивачеві та

реалізується останнім шляхом висування позову до відповідача, що містить формулювання позивачем предмету позову та його підстав.

Таким чином, захист позовних вимог декількома передбаченими законодавством способами, які не є взаємовиключними діючим господарським процесуальним законодавством України не заборонений, а тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладанню на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 16 грудня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та нечинним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відкритого акціонерного товариства «Крименерго» № 6032 від 27 липня 2011 року.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400) на користь Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, м.Сімферополь, вул. Бородіна, 16, код ЄДРПОУ 30270840, р/р 26000440148560 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополя, МФО 324010) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГаврилюк М.П.