Постанова № 19994429, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2011 року 10:04 № 2а-14876/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк А.Л. (керівник, діє на підставі статуту)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 29.09.2011 р. № 4420/9/10-009)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення рішення № 0000882320 від 10.10.2011 року,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Благодійна організація «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000882320 від 10.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем «податок на прибуток підприємств споживчої кооперації та громадських організацій»на 32364 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1 грн. за результатами перевірки діяльності позивача за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Позивач зазначає, що є благодійною неприбутковою організацією, основною метою якої є благодійна допомога фізичним та юридичним особам.

Позивач також у позові зазначає, що податковим органом за результатами перевірки зроблено висновок про порушення позивачем порядку обліку розподілу гуманітарної допомоги, яким передбачено передачу отримувачами гуманітарної допомоги за документами, що засвідчують фізичну особу набувача, у звязку з чим ДПІ прийшла до висновку про не ведення обліку щодо цільового використання гуманітарної допомоги та відсутності будь-якої ідентифікації фізичних осіб одержувачів допомоги та, внаслідок цього, ДПІ прийшла до висновку про її використання не за цільовим призначенням, визнала вартість допомоги доходом позивача та прийшла до висновку про оподаткування її вартості на загальних підставах. Такого ж висновку про оподаткування на загальних підставах вартості благодійної допомоги ДПІ дійшло і щодо благодійної допомоги, переданої іншим благодійним організаціям, які розташовані поза межами м. Києва. Позивач вважає, що ДПІ дійшло помилкового висновку відносно того, що позивачем не надано доказів передачі гуманітарної допомоги фізичним особам та її цільового використання, оскільки позивачем складалися звіти про розподіл гуманітарної допомоги, яка роздана фізичним особам під час благодійних акцій. При цьому позивач визнає, що не вів обліку відносно передачі гуманітарної допомоги конкретним фізичним особам.

Окрім того, позивач вважає, що передача гуманітарної допомоги іншим благодійним організаціям, які розташовані за межами м. Києва, не свідчить про нецільове використання благодійної допомоги, факт передачі цим організаціям відповідачем не заперечується, а отже відсутні підстави для оподаткування переданої таким благодійної допомоги на загальних підставах. Відтак, позивач вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає фактичним обставинам та є безпідставним у звязку з чим просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що під час перевірки в порушення порядку ведення обліку цільового розподілу гуманітарної допомоги позивачем не було надано жодних доказів того, що гуманітарна допомога розподілена нужденним фізичним особам, відсутні необхідні в таких випадках будь-які ідентифікуючі дані щодо цих осіб, які за твердженням позивача начебто отримали допомогу, що є порушенням порядку обліку розподілу допомоги, яка є цільовою, адресною. У той же час, частина гуманітарної допомоги, яку позивач називає розподіленою фізичним особам, у позивача відсутня. Відтак, ДПІ зазначає, що в силу закону, за відсутності обліку, отримана позивачем гуманітарна допомога вважається використаною не за цільовим призначенням та її вартість є доходом та оподатковується за загальними правилами у звязку з чим, ДПІ вважає висновки акту перевірки такими, що відповідають фактичним обставинам, а відтак підстав для задоволення позову не має.

Окрім цього, ДПІ зазначає, що діяльність позивача поширюється на місто Київ, однак частина гуманітарної допомоги була розподілена благодійним організаціям, які розташовані за межами м. Києва, тобто в порушення вимог статуту позивача, а отже підлягає оподаткуванню на загальних підставах, як розподілена не за цільовим призначенням.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію благодійних організацій, виданого Головним управлінням юстиції у м. Києві, позивача зареєстровано 07.09.2010 року за № 0240-2010 у статусі благодійної організації.

Згідно свідоцтва статус організації місцевий, територія, на яку поширюється діяльність обєднання місто Київ.

Відповідно до свідоцтва основна мета діяльності здійснення благодійної діяльності, надання матеріальної, фінансової, соціальної, організаційної та іншої благодійної допомоги фізичним та юридичним особам відповідно до мети та завдань, визначених статутом, а також реалізація соціальних проектів та програм.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 371592 Благодійна організація "Благодійний фонд "св. Апостола Андрія" зареєстрована у статусі юридичної особи 20.09.2010 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією. Адреса благодійної організації: 03150, м. Київ, вул. Горького, 165 офіс 9-А. Ідентифікаційний код юридичної особи - 37250527.

Благодійну організацію взято на податковий облік 21.09.2010 року за № 183049 в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно з рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 80/15-434 від 18.10.2010 року позивача внесено реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбуткової організації 005.

Згідно з рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (протокол від 21.10.2010 р. № 26/ГД-11411, позивач внесений до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги за № 03187ЄР, що визнається та не заперечується сторонами.

Відповідно до статей 61 та 44 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 23.09.2011 року № 441/1-23-20-37250527 (далі Акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки (стор. 7 (останній абз., 8 Акту) в порушення п/п. 4.1.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням положень ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу», позивачем не включено до бази оподаткування вартість гуманітарної допомоги, використаної не за цільовим призначенням занижено оподатковуваний дохід у розмірі 135864 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 32364 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року на 13935 грн. (55740*25%), за 2 квартал 2011 року на 18429 грн. (80124*23%).

Тобто, податкові зобовязання нараховані у звязку з нецільовим використання гуманітарної допомоги. З цього приводу, як зазначено в Акті перевірки, до перевірки надано книгу обліку та контролю отримання та використання благодійної допомоги, акти про списання благодійної допомоги на благодійних акціях, в яких відсутні відомості, що ідентифікують набувачів гуманітарної допомоги фізичних осіб, облік передачі допомоги на користь фізичних осіб не вівся. Під час перевірки не надано жодних журналів, відомостей, інших документів, які передбачені законодавством в яких би містились відомості, які дають змогу ідентифікувати кінцевих споживачів фізичних осіб, а отже відповідно ч. 4 ст. 11 та ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», за відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням, гуманітарна допомога, яка була використана не за цільовим призначенням, вважається доходом і оподатковується відповідно до законодавства України.

Так, згідно з Актом перевірки та додатком № 2 до нього (щодо розподілу позивачем гуманітарної допомоги фізичним особам) за період 1 кварталу 2011 року без підтвердження передачі конкретним фізичним особам розподілено гуманітарної допомоги на суму 26568 грн., за період 2 кварталу 2011 року - на суму 15468 грн., а всього за перевірений період вартість склала 42036 грн. Відповідно донараховані податкові зобовязання за 1 квартал 2011 р. склали 6642 грн. (25% від 15468 грн.), за 2 квартал 2011 року - 3557,64 грн.

Окрім того, згідно з Актом перевірки та додатком № 3 до нього, передано іншим благодійним організаціям, які знаходяться за межами м. Києва: за 1 квартал 2011 року на суму 29172,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 64655,5 грн., а всього на суму 93827,5 грн. Відповідно донараховані податкові зобовязання за цим епізодом за 1 квартал 2011 р. склали 7293,00 грн. (25% від 29172,00 грн.), за 2 квартал 2011 року - 14870,77 грн. (23% від 64655,50 грн.).

На підстав акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000882320 від 10.10.2011 р., яке прийнято згідно з п/п. 54.3.2., абз. 1 п. 123.1. ПК України.

З матеріалів справи вбачається, сторонами визнається та не заперечується, що позивач є отримувачем гуманітарної допомоги, яка (допомога) підлягає розподілу між набувачами (у т.ч. фізичними особами), а також визнається загальна кількість допомоги, що надійшла позивачу, визначення її вартість за ВМД, те, що залишків отриманої у спірний період гуманітарної допомоги, відносно якої виник спір, у позивача не має.

При цьому, позивачем також визнається, що обліку конкретних фізичних осіб, якім він, як зазначено у позові, передавав гуманітарну допомогу, він не вів, а, як зазначає позивач, ця гуманітарна допомога передавалась на благодійних акціях.

Окрім того, ДПІ визначається наявність у позивача підтверджуючих документів стосовно передачі спірної благодійної допомоги тим благодійним організаціям, які знаходяться за межами м. Києва.

В даному випадку спірним є питання щодо ведення/не ведення встановленого законодавством обліку цільового, необхідність ведення такого обліку, питання адресного розподілу гуманітарної допомоги на користь нужденних фізичних осіб, підтвердження/не підтвердження розподілу гуманітарної допомоги нужденним фізичним особам на суму 42036 грн. та наявність/відсутність підстав вважати гуманітарну допомогу вартістю 93827,5 грн., яка безоплатно передана іншим благодійним організаціям, що знаходяться за межами м. Києва (за межами території діяльності позивача) такою, що розподілена не за цільовим призначенням та, відповідно, наявність/відсутність підстав для оподаткування цієї вартості гуманітарної допомоги на загальних підставах.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законами України «Про гуманітарну допомогу», «Про благодійництво та благодійні організації», а також підзаконними актами, прийнятими на виконання цих законів.

Так відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу" гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Донори (іноземні, вітчизняні) - юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.

Отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, благодійні організації.

Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи визначаються відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г", "ґ" абзацу п'ятого статті 1 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

На виконання вищезгаданої ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»Міністерством фінансів України затверджено порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги (наказ № від 14.12.1999 року № 298, зареєстрований в Мінюсті 27.12.1999 р. за № 915/4208; із змінами).

Згідно з п. 1.1. цього Порядку передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється, зокрема, за документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

Відтак, виходячи із суті, змісту та призначення наведених вище правових актів, гуманітарна допомога є безоплатною цільовою адресною допомогою, яка надається безпосередньо конкретно визначеній нужденній фізичній особі (відповідно до визначення термінів «гуманітарна допомога»та «набувач гуманітарної допомоги»), що, з метою уникнення зловживань шляхом безпідставного уникнення/звільнення від оподаткування, зумовлює необхідність ведення детального обліку розподілу гуманітарної допомоги та ідентифікації, зокрема, фізичних осіб-набувачів допомоги, через фіксацію в обліку даних конкретних фізичних осіб, які отримали цю допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»у разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.

В даному випадку, як встановлено судом під час розгляду справи, у позивача як під час перевірки, так і під час розгляду справи, відсутні докази передачі спірної частини гуманітарної допомоги (вартістю 42036 грн.) конкретно визначеним фізичним особам, відсутні будь-які докази, що гуманітарна допомога передана саме нужденним фізичним особам, тобто не надано доказів цільового адресного розподілу гуманітарної допомоги, що в свою чергу свідчить про відсутність обліку цільового адресного використання (надання фізичним особам) гуманітарної допомоги.

Виходячи з цього, в силу Закону, а саме ч. 4 ст. 6 та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу», спірний обсяг гуманітарної допомоги, щодо якої позивач зазначає, що вона передана фізичним особам вартістю 42036 грн. (за 1 квартал 2011 на 26568 грн., за 2 квартал 2011 року - на суму 15468 грн.), визнається використаним не за цільовим призначенням, вважається доходом позивача та підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто за період 1 кварталу 2011 року - за правилами, встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, з урахуванням положень ст. 3, п. 4.1., п/п. 4.1.1., ст. 5, 10.1., абз. 2 п/п. 7.11.9 цього Закону, та за період 2 кварталу 2011 року за правилами, встановленими ПК України.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до п. 157.14. ПК України кошти та майно, використані неприбутковою організацією не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Відповідно до п. 151.1. ПК України та з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно ставка податку на прибуток становить 23 відсотки. В період першого кварталу 2011 року діяла ставка у розмірі 25% встановлена п. 10.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, враховуючи те, що спірний обсяг гуманітарної допомоги, щодо якої позивач зазначає, що вона передана фізичним особам, вважається використаним позивачем не за цільовим призначенням, беручи до уваги те, що позивачем не надано рішення Комісії про спрощений порядок розподілу гуманітарної допомоги та позивачем не надано доказів наявності та складу витрат, повязаних із отриманням спірного обсягу гуманітарної допомоги, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в цій частині є законним та обґрунтованим, вірним по суті, визначені у ньому грошові зобовязання розраховані правильно, підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині не має.

Що стосується іншої спірної частини гуманітарної допомоги, переданої позивачем іншим благодійним організаціям, які знаходяться за межами м. Києва, тобто за межами визначеної реєстраційними документами території діяльності позивача, суд зазначає, що єдиною підставою для оподаткування вартості цієї допомоги за загальними правилами (згідно акту перевірки) є те, що гуманітарна допомога передана іншим благодійним організаціям, які знаходяться за межами Києва. Проте, виходячи з наведених вище норм законодавства за загальними правилами оподатковується гуманітарна допомога, яка використана не за цільовим призначенням. В даному випадку ДПІ не заперечується та визнається, що благодійні організації, які отримали гуманітарну допомогу, належить до категорії набувачів гуманітарної допомоги відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», а отримане ними майно є гуманітарною допомогою. Та обставина, що вони знаходяться за межами м. Києва не свідчить про використання допомоги за цільовим призначенням. Відповідачем не надано під час розгляду справи доказів того, що ці обсяги використані не за цільовим призначенням. Відтак, суд приходить до висновку, що в цій частині оскаржуване рішення є необґрунтованим та не відповідає вимогам наведених вище правових актів, а отже в частині, що ґрунтується на даних обставинах, є протиправним та підлягає скасуванню. Зокрема, враховуючи, що донараховані суми податкових зобовязань за цим епізодом за 1 квартал 2011 р. склали 7293,00 грн. (25% від 29172,00 грн.), за 2 квартал 2011 року - 14870,77 грн. (23% від 64655,50 грн.), а загалом сума податкових зобовязань відносно цього епізоду склала 22163,77 грн., оскаржуване рішення підлягає скасуванню саме в частині визначення податкових зобовязань за основним платежем у розмірі 22163,77 грн. На повернені судового збору (державного мита) позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»(адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 165 офіс 9-А; код з ЄДР 37250527) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 0000882320 від 10.10.2011 року в частині збільшення грошового зобовязання на 22163,77 гривень.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2011 р.