Постанова № 19994348, 15.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2011 року 10:33 № 2а-14726/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімтехнологія»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 7 від 13.10.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 07.04.2011 р. № 36)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімтехнологія»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-14726/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивачем було порушено вимоги п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за період серпень 2010 р. в сумі 24930, 00 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать обставини справи, у період з 21.04.2011 року по 28.04.2011 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Промхімтехнологія»(код ЄДРПОУ 24734586) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах із ТОВ «Востокстройград»(код ЄДРПОУ 35554352) за період із 01.08.2010 року по 31.08.2010 року (III квартал 2010 року).

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 28.04.2011 року № 4451/23-02/24734586.

За висновками, викладеними податковим органом в Акті перевірки, позивачем були порушені вимоги п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2., п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 24 930,00 грн.

Позивачем 05.05.2011 р. за вих. № 148/0505 були надані заперечення на вказаний Акт перевірки ДПІ у Соломянському районі м. Києва.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва розглянуло заперечення ТОВ «Промхімтехнологія»до зазначеного Акта та залишила їх без задоволення відповіддю від 11.05.2011 р. № 13271/10/23-0209.

На підставі Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001742302/0 від 11.05.2011 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 37 395 грн., в т.ч. основний платіж - 24 930 грн., штрафні (фінансові) санкції 12 465 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА у м. Києві.

27 липня 2011 року ТОВ «Промхімтехнологія» отримало Рішення ДПА у м. Києві № 7629/10/25-114 від 25.07.2011 р. про результати розгляду первинної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 0001742302/0 від 11.05.2011 р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 6 235,50 грн., та в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

За наслідками Рішення ДПА у м. Києві № 7629/10/25-114 від 25.07.2011 р., Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 31 163 грн., в т.ч. основний платіж - 24 930 грн., штрафні (фінансові) санкції 6 233 грн.

Вищевказане Рішення ДПА у м. Києві та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0 були 03.08.2011 р. за вих. № 169/038 оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації України.

05 жовтня 2011 року позивач отримав Рішення ДПА України від 03.10.2011 р. № 2888/6/10-2115, яким податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0 було залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2011 року № 0003932302/0, позивач оскаржив його до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року та первинних документів, наданих позивачем для перевірки, контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «Промхімтехнологія» до складу податкового кредиту за серпень 2010р. включило суму податку на додану вартість нараховану на вартість робіт, отриманих від ТОВ «Востокстройград»на суму 24 930,00 грн.

Згідно наданого пояснення (лист ТОВ «Промхімтехнологія»від 24.03.2011 р. № 129/24-03), між ТОВ «Промхімтехнологія»та ТОВ «Востокстройград»(код ЄДРПОУ 35554352) укладено договір № 07-29/10 від 29.07.2010 р. Предметом договору є виконання робіт з планово-профілактичного обслуговування та забезпечення працездатності інженерних систем власних нежилих приміщень ТОВ «Промхімтехнологія».

Копію зазначеного договору № 07-29/10 від 29.07.2010 р. було надано позивачем до матеріалів справи.

Згідно договору № 07-29/10 від 29 липня 2010 року, ТОВ «Промхімтехнологія»(Замовник), замовляє, а ТОВ «Востокстройград»(Виконавець) зобов'язується виконувати роботи з планово-профілактичного обслуговування та забезпечення працездатності інженерних систем нежитлових приміщень згідно переліку № 1 від 29.07.2010 року, що є невід'ємною частиною даного договору, за наступними адресами:

- м. Київ, вул. Лугова буд. 1, загальною площею 2116,0 кв.м.;

- м. Київ, вул. Виборзька буд. 103, загальною площею 3784,5 кв.м.

Згідно додатку № 1 до вказаного договору, перелік робіт з планово-профілактичного обслуговування та забезпечення працездатності інженерних систем нежитлових приміщень:

1. Організація забезпечення працездатності систем вентиляції та кондиціонування повітря.

2. Організація забезпечення працездатності системи відео нагляду нежитлових приміщень.

3. Організація забезпечення працездатності системи водопостачання.

4. Організація забезпечення працездатності системи каналізації.

5. Організація забезпечення працездатності охоронної системи.

6. Організація забезпечення працездатності механічних систем.

Щомісячна вартість робіт з планово-профілактичного обслуговування та забезпечення працездатності інженерних систем нежитлових приміщень становить суму без ПДВ - 124 650,00 грн., крім того ПДВ 20% - 24 930,00 грн., загальна сума з ПДВ 20% - 149 580,00 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, дану суму податку на додану вартість ТОВ «Промхімтехнологія»відображено в Додатку 5 «розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 р.

Однак, що також вбачається з наявних матеріалів справи, згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»за період: серпень 2010 р., встановлено, що розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Промхімтехнологія»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Востокстройград»складає 24930,00 грн.

Відповідно до бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, стан платника ТОВ «Востокстройград»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (копія додається).

З наведеного вище судом вбачається, що контрагентом позивача ТОВ «Востокстройград»сума ПДВ, що була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період, не була належним чином визначена ТОВ «Востокстройград»в податковій декларації з податку на додану вартість, а відповідно не була сплачена до державного бюджету, що завдає шкоди державному бюджету України внаслідок правовідносин позивача з ТОВ «Востокстройград», оскільки передбачені податки не були сплачені контрагентом позивача, проте як дані суми ставляться позивачем до податкового кредиту.

Зазначений факт, щодо не визначення ТОВ «Востокстройград»податкових зобовязань по правовідносинах із ТОВ «Промхімтехнологія» не був також допустимими доказами заперечений представником позивача в судовому засіданні.

Таким чином, в судовому засіданні представником відповідача було наголошено на неможливість включення згідно п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту відповідного періоду сум ПДВ, які не були визначені та в повному обсязі сплачені контрагентом (платником податку) до державного бюджету.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарських операціях, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Крім того, відповідно до п.п.1.6, 1.7., 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Востокстройград»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р., доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача та ТОВ «Востокстройград»руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачені суми податку на додану вартість унаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ, відповідно, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

З аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи вбачається, що позивачем не були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для віднесення сум ПДВ за відповідний період до податкового кредиту, а саме: не було перевірно визначення контрагентом ТОВ «Востокстройград»податкових зобовязань у відповідному періоді по правовідносинах із ТОВ «Промхімтехнологія»для їх подальшої сплати контрагентом до державного бюджету.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було протиправно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Востокстройград»за перевіряємий період.

Таким чином, суд приходить до висновку, про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 25.07.2011 року № 0003932302/0.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0003932302/0.

Натомість представник позивача не надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва від 25.07.2011 року № 0003932302/0.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.11.2011 р.