Постанова № 19994321, 03.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2011 року 11 год. 39 хв № 2а-12012/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Яремій Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі проскасування податкового повідомлення-рішення в частині У судовому засіданні 24 жовтня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (надалі також «Позивач», «ВАТ «НАСК «Оранта») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі (надалі також «Відповідач»або «ДПІ у Вишгородському районі») про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі від 10 березня 2011 року № 0001791503 в частині стягнення штрафу у сумі 169 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення 10 березня 2011 року № 0001791503 в частині стягнення штрафу у сумі 169 грн. 00 коп., на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 169,00 грн.

Представник Відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року № 0001791503 Державна податкова інспекція у Вишгородському районі діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ВАТ «НАСК «Оранта».

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 10 березня 2011 року № 517/15-9/00034186, яким встановлено:

- на порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платником земельного податку не подано (несвоєчасно подано) податкову декларацію з плати за землю до встановленого законодавством терміну (граничний строк подання 1 лютого 2011 року, дата фактичного подання 4 лютого 2011 року).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 10 березня 2011 року № 0001791503, яким збільшено суму грошового зобовязання ВАТ «НАСК «Оранта»за платежем «Земельний податок з юридичних осіб»на 170,00 грн. (за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 170,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ВАТ «НАСК «Оранта» оскаржило його до ДПА в Київській області та ДПА України.

Рішенням ДПА в Київській області про результати розгляду скарг від 27и травня 2011 року № 1275/10/25-017/113-114-652 та Рішенням ДПА України від 27 липня 2011 року № 13514/6/25-0215 про результати розгляду повторних скарг податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року № 0001791503 залишено без змін, а скаргу ВАТ «НАСК «Оранта»без задоволення.

В той же час, Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року № 0001791503 в частині стягнення штрафу у сумі 169 грн. 00 коп. таким, що суперечить вимогам чинного станом на час його винесення податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року № 0001791503 в частині стягнення штрафу у сумі 169 грн. 00 коп., як рішення субєкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як встановлено Судом, ВАТ «НАСК «Оранта»до ДПІ у Вишгородському районі Київської області було подано податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік з порушенням граничного строку подання: граничний строк подання 1 лютого 2011 року, фактично подано податкову декларацію 4 лютого 2011 року.

Позивачем не заперечується факт порушення податкового законодавства (несвоєчасне подання податкової декларації), проте він не погоджується з правомірністю застосування штрафних санкцій за вказане правопорушення на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, оскільки вважає, що порушення податкового законодавства відбулося у період з 1 січня по 31 червня 2011 року, а тому в даному випадку, підлягає застосуванню штрафна санкція, визначена пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у розмірі 1 гривня.

Відповідно до абзацу 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що пунктом 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Чинний Податковий кодекс України не містить визначення поняття «порушення податкового законодавства».

В той же час, пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України містить визначення «податкового правопорушення».

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд звертає увагу на те, що вимоги щодо строків подання податкової декларації з плати за землю безпосередньо встановлені Податковим кодексом України, а тому порушення (невиконання чи несвоєчасне виконання) таких вимог і становить зміст податкового правопорушення (порушення норм податкового права). У спірних правовідносинах несвоєчасне подання Позивачем податкової декларації з плати за землю становить зміст бездіяльності даного платника податків та повинне кваліфікуватися як податкове правопорушення.

Крім того, системний аналіз змісту Глави 11 «Відповідальність»Податкового кодексу України свідчить про те, що будь-яке порушення норм Податкового кодексу України є податковим правопорушенням, яке в свою чергу є синонімом «порушення податкового законодавства».

Відтак, порушуючи терміни подання податкових декларацій, платники податків порушують податкове законодавство, а тому, відповідно до глави 11 Податкового кодексу України, до них повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за таке порушення.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковий кодекс України не робить будь-яких порівнянь та ототожнень стосовно порушень податкового законодавства. В даному законі існує лише визначення податкового правопорушення.

До того ж, норма пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не диференціює на види зміст поняття «порушення податкового законодавства», яке вжито законодавцем в даній нормі.

Відтак, Суд приходить до висновку про те, що до будь-яких порушень податкового законодавства, допущених платниками податків за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, застосуванню підлягає штраф у розмірі 1 гривня.

Отже, зважаючи на те, що відповідне порушення податкового законодавства Позивачем не оспорюється та мало місце в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що в даному випадку застосуванню підлягає штраф у розмірі 1 гривня, передбачений пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі від 10 березня 2011 року № 0001791503 в частині стягнення штрафу у сумі 169 грн. 00 коп. та необхідність його скасування в цій частині.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі від 10 березня 2011 року № 0001791503 в частині стягнення штрафу у розмірі 169 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівськ