Постанова № 19994305, 19.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2011 року 16:30 № 2а-6595/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 06.07.2011р. № 3519/9/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармавітагруп»

про стягнення податкової заборгованості у розмірі 988497, 58 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Фармавітагруп»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 988497, 58 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість в розмірі 988497, 58 грн.

У судовому засіданні 19 вересня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 30 червня 2011 року, 14 липня 2011 року, 15 серпня 2011 року та 22 серпня 2011 року не зявлявся , належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання, письмових заперечень чи будь-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Фармавітагруп»(ідентифікаційний код 32849832) було зареєстровано як юридичну особу 27 квітня 2004 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 776236).

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 29 січня 2010 року № 14830/14/29-09289 (Форма № 4-ОПП) ТОВ «Фармавітагруп»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 17 травня 2004 року.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фармавітагруп»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої було складено акт від 16 квітня 2010 року № 1398/23-322-32849832.

В акті перевірки було встановлено наступні порушення:

- порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток у сумі 248720, 00 грн., в тому числі: 2 квартал 2007 року в сумі 8917, 00 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 23671, 00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 35713, 00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 33170, 00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 39849, 00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 51200, 00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 56199, 00 грн., за 1 квартал 2009 рік в сумі 118412, 00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 112485, 00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 26260, 00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 2109751, 00 грн. Зменшено збитків за 2009 рік на суму 3138381, 00 грн.

- порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1, 7.3.6 п.7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 361816, 00 грн., в тому числі за березень 2008 року на суму 323946, 00 грн., за квітень 2008 року на суму 2250, 00 грн., за травень 2008 року на суму 35620, 00 грн.

20 грудня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкові повідомлення рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000102303/3, яким донараховано ТОВ «Фармавітагруп»суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 459445, 00 грн., у тому числі 248720, 00 грн. основний платіж та 210725, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції на підставі підпунктів 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- податкове повідомлення-рішення № 0000112303/3, яким донараховано ТОВ «Фармавітагруп»суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 542724, 00 грн., у тому числі 361816, 00 грн. основний платіж та 2180 908, 00грн. штрафні (фінансові) санкції на підставі підпунктів 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Корінці вказаних податкових повідомлень рішень були надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та були ним отримані 24 грудня 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Крім того, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено перевірку своєчасності подання платіжних доручень до установи банку, за результати якої було складено акт від 31 грудня 2010 року № 2067.

В акті перевірки було встановлено порушення пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 5.2 р. 5 Рішення Київської міської ради народних депутатів від 18.03.2004р. № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податку м. Києві»зі змінами та доповненнями, що мало вираз у несвоєчасному поданні платіжних доручень.

31 грудня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0028211540/0, яким застосувала до ТОВ «Фармавітагруп»суму штрафу в розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобовязання з комунального податку, сплаченої із затримкою, в розмірі 0, 72 грн. на підставі абзацу 2 пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Корінець вказаного податкового повідомлення рішення був вручений уповноваженій особі відповідача 31 грудня 2010 року.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент спірних правовідносин) в Україні справляються загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обовязкові платежі).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) належить податок на додану вартість та податок з прибутку підприємств.

Частиною першою передбачено ст. 15 цього ж Закону передбачено, що до місцевих податків належать податок з реклами та комунальний податок.

Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»(в редакції на момент спірних правовідносин), який визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування, до місцевих податків і зборів належить комунальний податок.

Статтею 15 вищезазначеного Декрету передбачено, комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 - ІІІ (далі Закон № 2181 - ІІІ).

Податковим зобовязанням в розумінні Закону № 2181 ІІІ визнається зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 - ІІІ).

Згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 ІІІ контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац третій підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ).

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ).

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 ІІІ встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу (абзац другий підпункту 17.17 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 ІІІ).

При цьому, пунктом 17.3 ст. 17 цього ж Закону № 2181 - ІІІ передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону № 2181 - ІІІ визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ).

Враховуючи те, що податкові повідомлення рішення, якими були визначені відповідачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток та комунального податку, не були ним оскаржені в адміністративному або судовому порядку, сума податкового зобовязання, визначена відповідачу в податкових повідомленнях рішеннях, не була ним сплачена протягом граничних строків, вказана сума визнається податковим боргом.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було виставлено відповідачу податкову вимогу № 121 від 13 січня 2011 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями у розмірі 988496, 86 грн., у тому числі з податку на прибуток в розмірі 459409, 27 грн., та з податку на додану вартість в розмірі 529 087, 59 грн., з яких 596863, 86 грн. основний платіж та 391633, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Корінець податкової вимоги був направлений на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернувся не врученим через незнаходження відповідача за місцезнаходженням та податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень, про що податковим органом було складено акт № 9 від 08 лютого 2011 року.

Таким чином, податковим органом було здійснено направлення податкової вимоги, та з урахуванням положень п. 58.3 Податкового кодексу України та п. 4.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року за № 1432/18727, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження відповідачем податкових вимог суду також не надано.

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 529087, 59 грн., з податку на прибуток складає 459409, 27 грн. та з комунального податку складає 0, 72 грн., що також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та з комунального податку станом на момент розгляду справи.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

В силу ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI податки і збори (обовязкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобовязань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обовязковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, враховуючи те, що заходи з погашення податкового органу позивача не призвели до погашення податкового боргу та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 529087, 59 грн., з податку на прибуток в розмірі 459409, 27 грн. та з комунального податку в розмірі 0, 72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність судових витрат, здійснених позивачем, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармавітагруп»(ідентифікаційний код 32849832, місцезнаходження: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, 6) до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 988497 (девятсот вісімдесят вісім тисяч чотириста девяносто сім) грн. 58 коп., у тому числі 529 087 (пятсот двадцять девять тисяч вісімдесят сім) грн. 59 коп. податкового боргу з податку на додану вартість, 459409 (чотириста пятдесят девять тисяч чотириста девять) грн. 27 коп. податкового боргу з податку на прибуток та 72 коп. податкового боргу з комунального податку.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 23 вересня 2011 року.