Постанова № 19994291, 15.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2011 року 09:34 № 2а-14723/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорест»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2011 року № 0003662302.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 8 від 07.10.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 3944/9/10-114 від 27.07.2010 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Технорест»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2011 року № 0003662302.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-14723/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2011 року № 0003662302.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивачем було порушено вимоги п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за період серпень 2010 р. в сумі 53342, 00 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать обставини справи, в період з 30 травня по 31 травня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Технорест»(код ЄДРПОУ 21595523) по взаємовідносинах з ТОВ «Востокстройград»(код ЄДРПОУ 35554352) в частині дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень місяць 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 01.06.2011 року № 1299/23-02/21595523.

За висновками, викладеними в Акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 53 342 грн., в т.ч. по періодах: Серпень 2010 р. 53 342 грн.

Позивачем 06.06.2011 р. за вих. № 21 були надані заперечення на вказаний Акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва розглянуло заперечення ТОВ «Технорест»до зазначеного Акта та залишила їх без задоволення.

16 червня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за наслідками встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003662302, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 53342 грн. за основним платежем та 13336 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), загальна сума 66678 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА у м. Києві 21.06.2011 р. за вих. № 26.

02 вересня 2011 року ТОВ «Технорест»отримано рішення ДПА у м. Києві № 8366/10/25-114 від 18.08.2011 р. про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0003662302 від 16 червня 2011 року було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Вищевказане рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду первинної скарги та податкове повідомлення-рішення № 0003662302 від 16 червня 2011 року були 08.09.2011 р. за вих. №14417/6 оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації України.

06 жовтня 2011 року позивачем було отримано рішення ДПА України від 28.09.2011 р. № 2553/6/10-2115, яким податкове повідомлення-рішення № 0003662302 від 16 червня 2011 року було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням № 0003662302 від 16 червня 2011 року, позивач оскаржив його до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в обґрунтування винесеного податкового повідомлення-рішення № 0003662302 від 16.06.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва посилається на Акт від 01.06.2011 р. № 1299/23-02/21595523, в якому досліджено правовідносини позивача із субпідрядником ТОВ «Востокстройград», а також взаємовідносини субпідрядника ТОВ «Востокстройград»із ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» із якими, як видно з наявних матеріалів справи позивач будь-яких фінансово-господарських правовідносин не мав.

Так, в Акті перевірки податковим органом зазначено, що на адресу ТОВ «Востокстройград»направлено листа від 26.10.2010 р. № 49872/23-223 про надання посадовими особами письмових пояснень та засвідчених копій документів щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень місяць 2010 р., яке отримано особисто 26.10.2010 р. директором ТОВ «Востокстройград»Лимарем Є.О., та пояснення і підтверджуючих документів яким надано не було.

Також, як зазначено контролюючим органом в Акті перевірки, фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі направлення № 1211 від 09.11.2010 р. та наказу ЛМДПІ від 09.11.2010 р. № 1365 з метою проведення позапланової виїзної перевірки здійснено вихід на юридичну адресу підприємства. За результатами виходу встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням, складено акт від 09.11.2010 р. № 1205. До ВПМ ЛМДПІ направлено запит № 2908 від 10.11.2010 р. на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку та службову записку щодо надання комплексу доказів з їх документальним підтвердженням, по встановленню фактів приймання участі ТОВ «Востокстройград»у схемах, що пов'язані з незаконним формуванням податкового кредиту та валових витрат і направлені на мінімізацію податкових зобов'язань іншим суб'єктам господарювання. Складено Акт про неможливість проведення перевірки від 10.11.2010 р. № 2324.

На підставі направлення від 10.12.2010 р. № 1400 та наказу ЛМДПІ від 16.12.2010 р. № 1614, з метою проведення позапланової виїзної перевірки здійснено вихід на юридичну адресу підприємства. За результатами виходу встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням, складено Акт від 16.12.2010 р. № 1370. До ВПМ ЛМДПІ направлено запит № 3373 від 16.12.2010 р. на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. До відділу реєстрації платників податків направлено службову записку від 16.12.2010 № 2130 щодо зміни стану платника податків. Складено Акт про неможливість проведення перевірки від 16.12.2010 року № 2717.

13.12.2010 р. за № 23177/7/23-907/531 ДПА у Луганській області надіслано до Ленінської МДПІ у м. Луганську Постанову Печерського суду м. Києва від 19.11.2010 р. по справі № 4-4243/10, згідно якої суд постановив:

- призначити позапланову документальну перевірку ТОВ «Востокстройград»(код ЄДРПОУ 35554352) з питань взаємовідносин ТОВ «Востокстройград»з ТОВ «Е-Восток Україна.

На підставі направлення від 28.12.2010 р. № 1469 та наказу ЛМДПІ від 28.12.2010 р. № 1685 з метою проведення позапланової виїзної перевірки здійснено вихід на юридичну адресу підприємства. За результатами виходу встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням, складено Акт від 28.12.2010 р. № 1415. До ВПМ ЛМДПІ направлено запит № 3577 від 29.12.2010 р. на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Складено Акт про неможливість проведення перевірки від 28.12.2010 року № 3003.

Листом від 24.12.2010 р. (вх. № 3413/2 від 27.12.2010 р.) ВМ Ленінської МДПІ у м. Луганську повідомило Ленінську МДПІ у м. Луганську, що документи ТОВ «Востокстройград» за період взаєморозрахунків з ТОВ «Е-Восток Україна» було вилучено співробітниками УДСБЕЗ УМВС України в Луганській області 03.12.2010 р. (протокол виїмки від 03.12.10р. № б/н). При проведені слідчих дій в рамках кримінальної справи було встановлено та допитано посадових осіб вказаних підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Е-Восток Україна», однак останній відмовився від дачі пояснень по даному питанню, посилаючись на ст.63 Конституції України та ним було надано копію вищезазначеного протоколу виїмки вилучених документів від 03.12.2010 р. за період взаєморозрахунків з ТОВ «Е-Восток Україна».

Також, про що зазначає відповідач в обґрунтування висновків, викладених в Акті перевірки, 13.12.2010 р. за № 8037 ВПМ МДПІ у м. Луганську спрямовано лист до СУ УМВС України в Луганській області, щодо надання можливості отримання копій документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Востокстройград». Станом на 31.12.2010 р. відповідь не отримана. На момент перевірки документи підтверджуючі фінансово-господарську діяльність ТОВ «Востокстройград»відсутні».

Позивачем в свою чергу було зазначено, що на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Востокстройград»позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Востокстройград»не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Востокстройград», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого підтверджується відповідним актом виконаних робіт, платіжними дорученнями про сплату коштів за договором, відповідно до чого ТОВ «Востокстройград»на адресу позивача були виписані належним чином оформлені податкові накладні, сума ПДВ за якими була правомірно включена до податкового кредиту за відповідний період, та крім того, суми ПДВ по правовідносинах із позивачем були належним чином визначені ТОВ «Востокстройград»в податкових деклараціях з податку на додану вартість, що були без зауважень прийняті податковим органом, а також зазначені суми ПДВ були сплачені контрагентом позивача ТОВ «Востокстройград»до державного бюджету, а відповідно не завдано жодної шкоди державному бюджету України внаслідок правовідносин позивача з ТОВ «Востокстройград», оскільки всі передбачені податки були сплачені позивачем та його контрагентом в повному обсязі.

Так, як видно з наявних матеріалів справи, перевіркою правильності визначення податкового кредиту ТОВ «Технорест»за серпень місяць 2010 р. податковим органом було встановлено наступне.

У періоді, який перевірявся ТОВ «Технорест»(код ЄДРПОУ 21595523) здійснювало взаємовідносини з ТОВ «Востокстройград», код за ЄДРПОУ 35554352.

Згідно умов субпідрядного договору № 3/с від 09.08.2010 р. ТОВ «Технорест»(надалі іменується «Генпідрядник») в особі директора Мерзлого В.Л., що діє на підставі Статуту з одного боку, та ТОВ «Востокстройград»(надалі іменується «Підрядник»), Генпідрядник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню оздоблювальних робіт на фасаді та робіт з влаштування кровлі на АПК № 3, своїми та залученими силами, з використанням своїх матеріалів.

Згідно умов субпідрядного договору № 4/с від 11.08.2010 р. ТОВ «Технорест»(надалі іменується «Генпідрядник») в особі директора Мерзлого В.Л., що діє на підставі Статуту з одного боку, та ТОВ «Востокстройград»(надалі іменується «Підрядник»), Генпідрядник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по будівництву дільниці для сушки деревини, своїми та залученими силами, з використанням своїх матеріалів.

На виконання умов зазначених договорів, позивачем були отримані такі податкові накладні:

№ п/пПодаткова накладнаЗагальна сума включаючи ПДВ, грн.Вартість без ПДВСума ПДВ, грн.

номердата 110080610.08.1040000,0033333,336666,67 212080512.08.1060000,0050000,0010000,00 318080618.08.1092150,0076791,6715358,33 419080919.08.1030000,0025000,005000,00 519081019.08.1067900,0056583,3311316,67 631080731.08.1030000,0025000,005000,00 Всього:320050,00266708,3353341,67 Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані роботи проводились у безготівковій формі.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконання умов даних договорів, сторонами було підписано акти приймання виконаних робіт № 1 від 31.08.2010 р.

Таким чином, згідно наявних матеріалів справи, судом вбачається, що позивачем до перевірки були надані всі необхідні первинні документи по взаємовідносинах із ТОВ «Востокстройград»в підтвердження товарності операцій, що також не було заперечено представником відповідача в судовому засіданні.

Також представник відповідача в судовому засіданні не заперечив щодо повної сплати грошових коштів по зазначених правовідносинах між позивачем та ТОВ «Востокстройград».

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Востокстройград»(код ЄДРПОУ 35554352) так само, як і на час розгляду даної справи, позивач та контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Востокстройград»не визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Востокстройград», що також не було заперечено представником відповідача в судовому засіданні.

Також, відповідачем до матеріалів справи було надано Додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Востокстройград»(розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за серпень 2010 р., в якій контрагентом позивача ТОВ «Востокстройград»визначено податкові зобовязання для сплати до держаного бюджету на суму ПДВ 53341, 67 грн. по правовідносинах із ТОВ «Технорест»за серпень 2010 р.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідачем не було доказано факту наявності заборгованості перед державним бюджетом зі сплати податкових зобовязань за серпень 2010 р. в контрагента позивача ТОВ «Востокстройград», а навпаки представником відповідача в судовому засіданні було зазначено, що податкові зобовязання по правовідносинах із позивачем за серпень 2010 р. в розмірі 53341, 67 грн., ТОВ «Востокстройград»було сплачено в повному обсязі.

З наведеного вище, судом вбачається, що внаслідок правовідносин позивача з ТОВ «Востокстройград»не було завдано жодної шкоди державному бюджету України, оскільки всі передбачені податки були сплачені позивачем та його контрагентом в повному обсязі.

Також, суд зазначає, що жодного документального підтвердження щодо правовідносин позивача із ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей»(діяльність яких відповідач досліджує в Акті перевірки), відповідачем до матеріалів справи надано не було, а навпаки було зазначено, що позивач не мав господарських правовідносин із зазначеними товариствами ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей», а такі правовідносини з даними товариствами мав контрагент позивача ТОВ «Востокстройград».

Зважаючи на викладене, суд вважає, що за відсутності правовідносин між позивачем та ТОВ «Е-Восток Україна»і ТОВ «Елфра Дисплей», позивач не може нести відповідальності за здійснення ними господарської діяльності, оскільки товарність господарських операцій з ТОВ «Востокстройград»(що зареєстроване в ЄДРПОУ та зареєстроване платником ПДВ) та повна сплата податків до державного бюджету обома контрагентами була належними доказами підтверджена позивачем в судовому засіданні.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного Кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину):

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як було встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Востокстройград», останнє не було визнано банкрутом, знаходилось в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Також, податковим органом не було надано суду доказів того, що на момент укладення зазначених договорів, установчі документи ТОВ «Востокстройград»були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, не було порушено кримінальної справи, не було вироку суду щодо посадових осіб ТОВ «Востокстройград».

В силу положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до п.п.1.6, 1.7., 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів, та не заперечувалася відповідачем, та крім того контрагентом позивача ТОВ «Востокстройград», сума ПДВ за серпень 2010 р., що включена позивачем до складу податкового кредиту, - була визначена у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 р., прийнята податковим органом, та крім того, як було зазначено представником відповідача в судовому засіданні, контрагентом позивача ТОВ «Востокстройград»визначена в податковій декларації за серпень 2010 р. сума ПДВ була в повному обсязі сплачена до державного бюджету, а отже контрагентом позивача ТОВ «Востокстройград»було в повному обсязі виконано податкові зобовязання перед державою в розрізі правовідносин із позивачем.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Востокстройград»за перевіряємий період.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 16.06.2011 року № 0003662302 є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 16.06.2011 року № 0003662302.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 16.06.2011 року № 0003662302.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судових дебатах позивач не наголошував на позовній вимозі щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 16.06.2011 року № 0003662302.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.11.2011 р.