Постанова № 19994128, 01.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2011 року <Час проголошення >№ 2а-7385/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (надалі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що у відповідача на день подачі позову обліковується податковий борг, який ним добровільно не сплачується, більш того спроби вирішити спірні правовідносини у досудовому порядку вичерпали себе, але не призвели до результату. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, місце і дату проведення судового процессу був належним чином повідомлений, про що є підтверження у матеріалах справи. На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження заперечень проти позову не надав, або заяви про визнання позову.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позову, з огляду про наступне.

Відповідач є фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 13.11.2003р. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Матеріалами справи встановлено, що відповідача податкова 13.11.2003 року взято на облік як платника податків, про що зазначається в довідці про взяття на облік платника податків від 08.11.2004р. №11997/р/17-17б.

Позивачем неодноразово проводились невиїзні планові перевірки на предмет порушення терміну подачі податкової звітності відповідачем, якими виявлені порушення податкового законодавства.

29.07.2010 р. позивачем була проведена перевірка відповідача на предмет порушення термінів подачі (неподання) податкової звітності, за результатами якої складено Акт про порушення податкового законодавства № 38-15/34476698, яким встановлено, що відповідачем несвоєчасно подано Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року, чим порушено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону "'Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (надалі - Закон № 2181-ІІІ), в результаті чого, на підставі пп.17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподанння або її затримку, 12.01.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 63,60 грн.

Відповідачем дані нарахування не було оскаржено у встановлений законом термін, тому суми є узгодженими. Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III з самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: направлення Першої вимоги від 28.10.2010р №1/4715 та Другої податкової вимоги від 24.11.2010р. №2/5650, не призвели позитивних результатів. Станом на день подачі позову, у зв'язку з несплатою боргу все май майнові права відповідача знаходяться у податковій заставі.

Виходячи із облікових карток платника податків та податкових повідомлень - рішень відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість по сплаті податків 748719,18 грн. Зокрема: - податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0003171740/0 -11942,20.грн.;

-податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0003241740/0-6120,00 грн.; -податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №000316174- 682520,00 грн.; -податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0003231740/0- 850,00 грн.; -податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0003191740/0- 7276,52 грн.; -податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0003181740/0-37654,50грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-VІ, кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнена за рахунок активів в судовому порядку.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідачем як субєктом владних повноважень дії вчинені в межах та спосіб, передбачений законом.

Відповідачем доводи позивача спростовані не були, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 748719,18 грн. за рахунок активів боржника.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур