Постанова № 19994065, 18.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2011 року 09:39 № 2а-11442/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І

Секретаря судового засідання Юзини О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 13 від 08.08.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 44 від 22.04.2011 р.)

Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-11442/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.2.6, п.2.8, п.2.9, п.3.1, п.3.3, п.4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями, щодо перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн., та вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) позивачем готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 186, 54 грн., а тому прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, та зазначив, що при проведенні перевірки позивача було встановлено порушення останнім вимог п.2.6, п.2.8, п.2.9, п.3.1, п.3.3, п.4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями, щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн., та вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 186, 54 грн., зважаючи на що, податковим органом було правомірно прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р. на загальну суму 28955, 54 грн., зокрема 28022, 84 грн. (2*14011, 42 грн.) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн., та 932, 70 грн. (5*186, 54 грн.) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 186, 54 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно направлення на перевірку № 225 та № 228 від 30 липня 2011 року, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»щодо дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98,96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами зазначеної перевірки, податковим органом було складено Акт перевірки № 0403/26/51/23/34475322 від 03 серпня 2010 року.

В даному Акті перевірки контролюючим органом були встановлені порушення позивачем вимог п.2.6, п.2.8, п.2.9, п.3.1, п.3.3, п.4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями, щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн., та вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 186, 54 грн.

За наслідками встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства, відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р. на загальну суму 28955, 54 грн., зокрема 28022, 84 грн. (2*14011, 42 грн.) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн., та 932, 70 грн. (5*186, 54 грн.) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 186, 54 грн.

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями ДПА у м. Києві та ДПА України оскаржуване рішення було залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погоджуючись із даним рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.2.6, п.2.8, п.2.9, п.3.1, п.3.3, п.4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями щодо перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн. ґрунтується на наступному.

ТОВ «ПИВКОФФ», відповідно наказу № 2П від 01.04.2010 р. розраховано та встановлено ліміт залишку готівки в касі в сумі 3250,00 грн.

В ході перевірки каси підприємства контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «ПИВКОФФ»у період з 26.04.2010 р. по 28.04.2010 р. включно здійснювалось накопичення готівкової виручки в касі підприємства понад установлений ліміт каси для здійснення виплати заробітної плати до настання строків її виплати (відповідно відомостям на виплату заробітної плати № 17 від 29.04.2010 р. № 18 від 29.04.2010 р., № 19 від 29.04.2010 р., № 20 від 29.04.2010 р. та № 21 від 29.04.2010 р. строки виплати заробітної плати з 29.04.2010 р. по 29.04.2010 р.), зважаючи на що ТОВ «ПИВКОФФ»було перевищено ліміт залишку готівки в касі 26.04.2010 р. на суму 2050,75 грн. згідно розрахунку 5 300,75 грн. 3250,00 грн. = 2050,75 грн., де 5300, 75 грн. - залишок на кінець дня 26.04.2010 р. згідно аркушу касової книги № 116, а 3250,00 грн. - розрахований та встановлений ліміт залишку готівки в касі підприємства.

Також висновок щодо накопичення позивачем готівкової виручки в касі підприємства понад установлений ліміт каси зроблений відповідачем за 27.04.2010 р. на суму 4714,41 грн. згідно розрахунку 7964,41 грн. 3250, 00 = 4714,41 грн., де 7964, 41 грн. - залишок на кінець дня 27.04.2010 р. згідно аркушу касової книги № 117, а 3250,00 грн. - розрахований та встановлений ліміт залишку готівки в касі підприємства; та 28.04.2010 р. на суму 7246,26 грн., згідно розрахунку 10496,26 грн. 3250.00 грн. = 7246,26 грн., де 10496,26 грн. - залишок на кінець дня 28.04.2010 р. згідно аркушу касової книги № 118, а 3250,00 грн. - розрахований та встановлений ліміт залишку готівки в касі підприємства.

Таким чином відповідачем було зроблено висновок про перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 14011,42 грн.

З приводу наведеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено представником відповідача в судовому засіданні, 26.04.2010 року кошти на виплату заробітної плати в касу підприємства позивачем не накопичувались, та перевищення ліміту грошових коштів в касі підприємства не було, оскільки встановлена відповідачем сума залишку грошових коштів на кінець робочого дня в розмірі 5300,75 грн. включала в себе суму нічного виторгу в розмірі 2 929,83 грн.

Так, відповідно до вимог п.п.«б»п.5.1 ст.5 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

- для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Таким чином, готівкова виручка на кінець робочого дня, що отримана підприємством, яке відповідно до п.п.«б»п.5.1 ст.5 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України, зважаючи на пізній час закінчення робочого дня (зміні), не має змоги забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження - не додається до залишку при його співставленні з встановленим лімітом залишку готівки в касі підприємства.

Отже, 26.04.2010 року фактичний залишок на кінець робочого дня становив 2 370,92 грн., в той час як ліміт залишку готівки в касі, згідно наказу 2-П від 01.04.2010 року становить 3 250,00 грн., відповідно до чого контролюючим органом було безпідставно встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 2 050,75 грн.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, 27.04.2011 року готівка в сумі 7 904, 41 грн. вносилась позивачем в касу підприємства, але не була видана з каси підприємства, оскільки була призначена для видачі заробітної плати, відповідно до строків виплати заробітної плати з 29.04.2010 р. по 29.04.2010 р., згідно вимог п.2.10 ст.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України.

Відповідно до п.2.10 ст.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість).

Відповідно до п.7.22 ст.7 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України, під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

З наведеного вбачається, що податковим органом безпідставно встановлено перевищення позивачем 27.04.2010 р. ліміту залишку готівки в касі в сумі 4714,41 грн.

Так само, податковим органом було безпідставно встановлено перевищення позивачем 28.04.2010 р. ліміту залишку готівки в касі в сумі 7246,26 грн., про що також свідчить сторінка 118 касової книги від 28.04.2010 року, згідно якої залишок на кінець дня 10 496,26 грн., в тому числі на заробітну плату 10 496, 26 грн.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 28022, 84 грн. за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в загальній сумі 14011, 42 грн.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) позивачем готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 186, 54 грн. ґрунтується на наступному.

Згідно Z-звіту № 0957 на суму 157,50 грн. та № 0958 на суму 880,89 грн. роздрукованих 01.11.2009 р. загальний виторг позивача проведений через РРО склав 1 038,39 грн., а до каси підприємства 01.11.2009 р. відповідно до прибуткового касового ордеру № 1089 оприбутковано 880,89 грн. Тобто відповідачем встановлено неповне оприбуткування готівкової виручки 01.11.2009 р. на суму 157,50 грн до касової книги підприємства.

Також, 12.02.2010 р. виторг від реалізації товарів відповідно Z-звіту № 1066 роздрукованого 12.02.2010 р. о 22 год. 48 хв. склав 1 628,46 грн., а до касової книги на підставі прибуткового касового ордеру оприбутковано суму 1599,42 грн. Тобто відповідачем встановлено не оприбуткування 12.02.2010 р. готівкових коштів в сумі 29,04 грн. А тому, до позивача відповідно до абз.3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», було застосовано суму штрафу у п'ятикратному розмірі за неоприбуткування суми готівки в касі, тобто 157, 50+29,04=186,54*5=932,70 грн.

З приводу наведеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як видно з наявних матеріалів справи, та було зазначено представником позивача в судовому засіданні, визначена невідповідність оприбуткованої готівкової виручки між проведеною через РРО та прибутковими касовими ордерами за 01.11.2009 р. та 12.02.2010 р., що була встановлена контролюючим органом, фактично є ні чим іншим, як помилково внесений запис в касову книгу 01.11.2009 р. невірної суми 1064,35 грн. замість вірної 906,85 грн. (стор. 61, 72 книги РРО), а Z-звіт на суму 1 628,46 грн., що був роздрукований в пятницю вночі 12.02.10 року було помилково переставлено місцями з Z-звітом на суму 1 599,42 грн. за суботу 13.02.2010 р. (стор 43, 44 касової книги).

Згідно вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Статтею 2 Закону України № 265/95-ВР визначено, що книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Абз.3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлена сума штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Однак, зважаючи на те, що як було встановлено вище, позивачем 01.11.2009 р. та 12.02.2010 р. були внесені помилкові дані до книги обліку розрахункових операцій (01.11.2009 р. зазначена невірна сума 1064,35 грн. замість вірної 906,85 грн., 12.02.10 р. Z-звіт на суму 1 628,46 грн. переплутаний місцями з Z-звітом на суму 1 599,42 грн. за 13.02.2010 р.), а отже фактично позивачем порушені вимоги ведення книги обліку розрахункових операцій, відповідно до чого, до нього мають застосовуватися вимоги ч.3.ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Даною нормою Закону, встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Визначена податковим органом штрафна санкція, передбачена абз.3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки не може бути застосована до позивача за таке порушення, як неналежне ведення книги обліку розрахункових операцій, оскільки дана санкція встановлюється саме за неоприбуткування та/або не повне оприбуткування готівки у касі, а за порушення вимог законодавства щодо ведення субєктами господарювання книги обліку розрахункових операцій, чинним законодавством визначена санкція у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо неналежного ведення книги обліку розрахункових операцій, однак, було не вірно застосовано норму законодавства України, оскільки відповідач керувався абз.3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а повинен був керуватися ч.3.ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, неоприбуткування як такого готівки в касі не було, а було порушено вимоги щодо ведення касової книги. А відтак, суму штрафних санкцій відповідач повинен був застосовувати за вказане порушення.

А отже, сума штрафних санкцій за даний вид порушення - обовязковість належного ведення книги обліку розрахункових операцій, у відповідності до вимог ч.3.ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», має становити двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340 грн.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача у пятикратному розмірі від неоподаткованої суми готівки в касі (186,54*5=932,70 грн.), оскільки, як було встановлено вище, такого порушення позивачем здійснено не було.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства У країни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема норми закону, які обрав відповідач не можуть бути застосовані до позивача за встановлене порушення.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами щодо протиправності прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»судовий збір в розмірі 3, 40 грн.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складення постанови в повному обсязі 21.10.2011 р.