Постанова № 19993862, 08.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. № 2а- 15207/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників

позивача Шматько Т.М., Мазепи Г.Б.

відповідача Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ленд"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000041800 від 08.06.2011 року, прийнятого на підставі акту перевірки за № 997/18-22717690 від 19.05.2011 року

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити пославшись на те, що угоди укладені між ним та ТОВ “Промспецконсалтинг” мали реальний характер, внаслідок чого підприємством правомірно визначено податковий кредит у періоді, що ревізувався.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що між позивачем та ТОВ «Промспецконсалтинг» укладено договори надання послуг. За результатами перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року, проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, складено акт від 10.03.2011 року № 349/23-03-05/37091549, встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцем реєстрації, стан платника-10 (запит на встановлення місцезнаходження), порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями, відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст..3,4 Закону України «Про податок на додану вартість». Перевіркою не виявлено у ТОВ «Промспецконсалтинг» власних, орендованих, одержаних по договору лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та транспортних засобів; чисельність працюючих 2-3 особи, згідно з декларацією з податку на прибуток за 2010 рік, валовий дохід складає 341928,8 тис.грн., балансова вартість основних фондів складає 5,0 тис.грн. (група 2). Виходячи з викладеного вище, укладені з ТОВ фірма «Ленд» угоди, мають протиправний характер, взаємовідносини проводяться з метою ухилення від оподаткування, є нікчемними, а позивачем порушено приписи п.п.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 22717690, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться на обліку в ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Промспецконсалтинг”за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.2011 року № 997/18-22717690, яким встановлено, що правовідносини між ТОВ фірма «Ленд»та ТОВ «Промспецконсалтиг»не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи з ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 658 ,215, 203 ЦК України. Крім того актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4. ст..7 закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 68865,00 грн., в тому числі: за вересень 2010 року на суму ПДВ 1600 грн.; за жовтень 20010 року на суму ПДВ 22817,00 грн., за листопад 2010 року на суму ПДВ 14632,00 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ 29816,00 грн. (а.с.41-47)

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення відносно позивача податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 року № 0000041800, яким підприємству визначено податкове зобовязання у розмірі 68865,00 грн. за основним платежем (податок на додану вартість) та штрафні санкції 17216,25 грн.

Перевіривши оскаржуване рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки від 19.05.2011 року № 997/18-22717690 вбачається, що фактичною підставою встановлення порушень позивачем вимог п.п..7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” стало встановлення нікчемності угод, укладених між ТОВ фірма “Ленд” та ТОВ “Промспецконсалтинг” .

Судовим розглядом на підставі довідки ЄДРПОУ АА № 424869 встановлено та не заперечується сторонами по справі, що одними з основних видів діяльності ТОВ фірми “Ленд” за КВЕД є 74.20.3 діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології; 74.20.2 діяльність у сфері геології та геологорозвідування (а.с.64).

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ароф»укладено договори на виконання проектно-вишукувальних робіт від 25.07.2010 № 072/2010, від 25.08.2010 року № 086/2010, від 25.08.2010 року № 084/20101, від 05.07.2010 року № 071/2010, № 038/2010 на обєктах зазначених у договорах (а.с.68, 89-90,92-93,95-96,111-112); СПДФО ОСОБА_4 на виконання вишукувальних робіт від 09.08.2010 року № 078/2010, на обєктах зазначених у договорах (а.с.71); КП «Харківські теплові мережі»на топо-геодезичні вишукування для розробки проектів реконструкції теплових мереж в м. Харкові на обєктах зазначених у договорах від 14.06.2010 року № 055/2010/250417, від 14.06.2010 року № 055/2010/250417 (а.с.85, 101-103, 167-169,188-190); ХОБФ «Соціальна служба допомоги»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 14.07.2010 року № 057/2010 (а.с.98-99); ТОВ фірма «Борн»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 31.03.2009 року № 055/2009, від 31.03.2009 року № 054/2009 (а.с.10-106, 108-109); ТОВ «НПФ «Союз-Кадуцей»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 22.10.201 0року № 097/2010, № 098/2010 від 22.10.2010, від 27.10.2010 року № 099/2010 (а.с.114-115, 117-118,129-130); ТОВ «Стройпроект плюс»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 29.10.2010 року № 101/2010, від 29.10.2010 року № 101/2010 (а.с.120-121,148-149); ТОВ «Металліст-А»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 27.10.2010 року № 100/2010 (а.с.132-133); ПП «Грін+»на виконання проектно-вишукувальних робіт на обєктах зазначених у договорах від 26.04.2010 року № 027/2010 (а.с.135-136); ПСП «Агрофірма «Прогрес»на виконання вишукувальних робіт на обєктах зазначених у договорах № 025/2010 (а.с.138-140, 180-182); ТОВ «Епіцентр К»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 17.11.2010 року № 105/2010 , від 06.12.2010 року № 107/2010 (а.с.142-143, 171-172); ТОВ компанія «Строма»на створення (передачу) науково-технічної продукції на обєктах зазначених у договорах від 21.09.2009 року № 144/2009 (а.с.145-146); НБУ в Харківській області лист від 15.11.2010 року № 15-247/10908 (а.с.151); Вовчанським районним центром зайнятості на виконання вишукувальних робіт на обєктах зазначених у договорах від 08.11.2010 року № 049/2010 (а.с.154-156); АТЗТ «Київсоюзшдяхпроект»на виконання інженерно-геодезичних вишукувальних робіт на обєктах зазначених у договорах від 01.10.2009 року № 101 (а.с.174-178); ХНУ ім.. Каразіна В.Н. на консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом від 10.12.2010 року № 104/2010 (а.с.184-186).

На виконання вказаних договорів позивачем з ТОВ «Промспецконсалтинг»у період з 01.09.2010 по 31.12.2010 року укладено договори на надання консультаційно-організаційних по виконанню робіт на обєктах зазначених у договорах: № 1 від 01.09.2010 року на суму 9600 грн., в т.ч. ПДВ 1600,00 грн.; № 2 від 01.10.2010 року на загальну суму 136902,00 грн., в т.ч. ПДВ 22817,00 грн.; № 3 від 01.11.2010 року на загальну суму 87792,00 грн., в т.ч. ПДВ 14632,00 грн.; № 4 від 01.12.2010 року на загальну суму 178896,00 грн., в т.ч. ПДВ 29816,00 грн. (а.с.13-16).

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що за результатами перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року, проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, складено акт від 10.03.2011 року № 349/23-03-05/37091549, яким встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцем реєстрації, стан платника-10- запит на встановлення місцезнаходження, порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Промспецконсалтинг»з постачальниками та покупцями, відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст..3,4 Закону України «Про податок на додану вартість». Перевіркою не виявлено у ТОВ «Промспецконсалтинг» власних, орендованих, одержаних по договору лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та транспортних засобів; чисельність працюючих 2-3 особи, згідно з декларацією з податку на прибуток за 2010 рік, валовий дохід складає 341928,8 тис.грн., балансова вартість основних фондів складає 5,0 тис.грн.(група 2). Виходячи з викладеного вище укладені з ТОВ фірма «Ленд» угоди мають протиправний характер, взаємовідносини проводяться з метою ухилення від оподаткування та є нікчемними.

З цього приводу суд зазначає наступне. З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України. Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п. 11 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”. У судове засідання доказів такого звернення представником відповідача не надано.

Суд також звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів аб. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Факт здійснення господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які повинні містити відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та мають бути оформлені відповідно до вимог визначених ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із ТОВ «Промспецконсалтинг», сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

Так із досліджених в судовому засіданні копій первинних документів, судом встановлено, що на виконання договорів ТОВ «Промспецконсалтинг»позивачеві видані податкові накладні (а.с.67, 75-78, 124-125, 159-160). Дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень (а.с. 79-84, 126-128, 161-166), проведених банком, вбачається, що позивачем по справі сплачено вартість придбаних послуг; факт отримання позивачем послуг за вказаними договорами та їх подальше використання позивачем у його господарській діяльності підтверджується копіями актів приймання - здачі виконаних робіт, затвердженими керівниками підприємств-контрагентів (а.с.17-20), податковими накладеними, виданими на адресу контрагентів-замовників та дослідженими в судовому засіданні оригіналами технічних звітів, копії яких вибірково долучені до матеріалів справи (а.с.207-225).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ “Промспецконсалтинг” мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про нікчемність договорів є помилковими.

Суд також зауважує, що підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з пунктом 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, ст.ст. 1,4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків, який несе персональну відповідальність з порушення правил ведення податкового обліку.

Суд звертає увагу на те, що податковим законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача в силу положень ст.71 КАС України не надав суду доказів того, що на момент укладення договорів з позивачем ТОВ “Промспецконсалтинг” свідоцтво платника податку на додану вартість останнього на момент укладення спірних договорів було анульовано.

Інших доказів на підтвердження наявності факту обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по послугах отриманих від ТОВ «Промспецконсалтинг»на момент укладення договорів та видачі податкових накладних відповідачем в силу положень ст..71 КАС України суду не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Щодо посилань представника відповідача на акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.03.2011 року № 349/23-03-05 щодо перевірки ТОВ “Промсецконсалтинг” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2011 року, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог суд вважає його необґрунтованим. Оскільки на момент розгляду справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова за №189 від 25.02.11 “На проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ “Промспец консалтинг” (код за ЄДРПОУ 37091549)” та визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Промспецконсалтинг”(код за ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 по 31.12.2010 на підставі якої був складений акт перевірки від 10.03.2011 за №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ “Промспецконсалтинг” (код за ЄДРПОУ 37091549) за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010. Означене рішення набуло законної сили (а.с.52-59).

Відповідно до ч.1 ст.9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ленд" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - <Зміст постанови >

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000041800 від 08.06.2011 року, прийняте на підставі акту перевірки за № 997/18-22717690 від 19.05.2011 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ фірма "Ленд" (код 22717690) судовий збір у розмірі 28.33 (двадцять вісім гривень 33 копійки)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 13 грудня 2011 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.