Постанова № 19993772, 30.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 14615/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова заборгованість в сумі 656,34грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками з поштовими повідомленнями. У відповідності до ст.35КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.

З приписів п. 15 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року вбачається, що до діючих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відносяться: загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи); загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції постановиправління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. № 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Згідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року №209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

Відповідачем за січень-грудень 2010року задекларовано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2296,80 грн. та сплачено 1640,46 грн.

Заборгованість виникла згідно річного звіту про нараховану та сплачену суму фіксованого розміру страхових внесків (фіксований податок) за 2010 рік.

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-IV страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 8.2 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також якщо страхувальник узгодив вимоги, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова надіслало до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф-11057 від 11.05.2011року, яка була надіслана відповідачу, але ним не отримана, була повернута поштою на адресу УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, у зв'язку "з закінченням терміну зберігання".

На даний час загальна сума заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 656,34грн., що підтверджується карткою особового рахунку, а тому підлягає стягненню на користь УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 128, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (пр. Леніна, 40, м. Харків, 61166, р/р 256073012098 ВАТ "Державний ощадний банк України" в Харківській області, МФО 351823, код ЄДРПОУ 22655247) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 656.34 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 34 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Шевченко О.В.