Постанова № 19992177, 20.09.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6690/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Алькор"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2011 року Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Алькор" (далі - ПВТП "Алькор", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач)про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2011 року № 0000502310.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вважає помилковими та безпідставними висновки контролюючого органу у акті перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень 2010 року по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажбудстрой» (далі - ТОВ «Монтажбудстрой»). Вказував, що правомірність формування податкового кредиту від даного контрагента підтверджується наявними у позивача первинними документами, отриманий товар використаний у його господарській діяльності, на підставі чого просив визнати нечинним та скасувати спірне податкове повідомлення рішення.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. В письмових запереченнях відповідачем вказував на правомірність висновків акту перевірки та обґрунтовував правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення посиланням на порушення кримінальної справи за фактом вчинення фіктивного підприємництва, тобто створення ТОВ "Монтажбудстрой» з метою прикриття незаконної діяльності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПВТП "Алькор" (ідентифікаційний код 21043077) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 05.10.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 083671, та взято на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

28.03.2011 року на підставі наказу від 17.03.2011 року № 1249 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВТП "Алькор" код ЄДРПОУ 21043077" старшим державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтава ОСОБА_4 проведено невиїзну документальну перевірку ПВТП "Алькор" з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой» за період з 01.02.2010 року по 31.05.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 року № 2660/23-5/33964874, у якому відображено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2010 року на загальну суму 32240 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000502310, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 40300 грн., у т.ч. 32240 грн. за основним платежем, 8060 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленнюрішенню, суд виходить із наступного.

Преамбулою Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платникаподатку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг),датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.03.2010 року між ПВТП "Алькор" та ТОВ «Монтажбудстрой» укладено договір поставки № АЛМ-010310.

Згідно умов договору, Постачальник (ТОВ «Монтажбудстрой») зобовязується продати, а Покупець (ПВТП "Алькор") зобовязується прийняти і оплатити нафтопродукти і продукти хімічного виробництва, у кількості і по ціні, вказаних у рахунках на попередню оплату. Розрахунок по договору здійснюється у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений у рахунку. Постачальник здійснює поставку товару своїм транспортом на склад Покупця за адресою: вул. Заводська, 3а, м. Полтава. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Монтажбудстрой» виписано ПВТП "Алькор" податкові накладні від 18.03.2010 року № 3180006 на загальну суму 1440 грн. в т.ч. ПДВ - 240 грн., від 29.03.2010 року № 3290005 на загальну суму 192000 грн., в т.ч. 32000 грн., видаткові накладні від 18.03.2010 року № 3180006 на загальну суму 1440 грн. в т.ч. ПДВ - 240 грн., від 26.04.2010 року № 4260001 на загальну суму 192000 грн., в т.ч. ПДВ - 32000 грн., рахунок на оплату від 18.03.2010 року № 19 на загальну суму 193440 грн., в т.ч. ПДВ - 32240 грн.

Порушень в оформленні податкових накладних судом не встановлено, зауваження до їх змісту та форми відсутні.

На підтвердження розрахунку по вказаному договору позивачем надано копії банківських виписок за 23.03.2010 року та 29.03.2010 року, згідно яких ПВТП "Алькор" здійснено оплату за придбаний у ТОВ «Монтажбудстрой» товар в повному обсязі.

Як встановлено в ході судового розгляду, транспортування придбаного у ТОВ «Монтажбудстрой» товару здійснювалось транспортом ТОВ «Монтажбудстрой» на склад Покупця.

Згідно накладних, виданих позивачу ТОВ «Монтажбудстрой», товар (ферроцен у кількості 2015 кг.) отримано директором ПВТП "Алькор" ОСОБА_5 на підставі довіреностей № 170303 від 17.03.2010 року та № 260401 від 26.04.2010 року. Вказане підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей ПВТП "Алькор", у якому відмічено про видачу довіреностей на отримання ОСОБА_5 товару у ТОВ "Монтажбудстрой" у зазначений період.

Зберігання товару здійснювалося в орендованому приміщенні за адресою: вул. Заводська, 3 м. Полтава, згідно договору оренди від 01.04.2009 року, укладеного позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський газовий завод», з терміном оренди до 31.03.2012 року, та підтверджується витягом з книги складського обліку запасів (товарів) ПВТП "Алькор" за 2010 рік, копія якого міститься у матеріалах справи.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використав придбаний у ТОВ «Монтажбудстрой» товар у своїй господарській діяльності, а саме: для подальшого продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд» за цінами вищими за ціну придбання, що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Монтажбудстрой» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ «Монтажбудстрой» податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд враховує, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ «Монтажбудстрой» мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано. Анулювання зазначеного свідоцтва ТОВ «Монтажбудстрой» здійснено 25.05.2010 року, тобто після завершення взаємовідносин позивача із вказаним контрагентом.

Таким чином, оскільки ТОВ «Монтажбудстрой» на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим суд вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту за березень 2010 року суму ПДВ 32 240 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Монтажбудстрой».

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на той факт, що в провадженні СВ ПМ ДПА у Запорізькій області перебуває кримінальна справа № 051101 порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ "Монтажбудстрой" за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, як на підставу фіктивності договору поставки, судом зазначається наступне.

Як встановлено із матеріалів справи, 18.01.2011 року слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області, майором податкової міліції Холод Н.Ю. винесено постанову, відповідно до якої порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України відносно Курбаєвої Л.О. та невстановлених осіб за фактом вчинення фіктивного підприємництва, тобто створення юридичної особи ТОВ "Монтажбудстрой" з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Разом з тим, на вимогу суду щодо надання інформації про рух зазначеної кримінальної справи з метою дослідження наявності в діях позивача та його контрагента за договором поставки ознак кримінально-карних дій, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час вчинення господарських операцій при купівлі товарів у контрагента, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договору поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Монтажбудстрой" чи ПВТП "Алькор", судом не встановлено.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Полтаві від 11.04.2011 року № 0000502310.

Таким чином, позовні вимоги ПВТП "Алькор" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Алькор"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 11 квітня 2011 року № 0000502310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Алькор" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко