Постанова № 19992171, 20.09.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6352/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Атаманюка А.А.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання відсутності повноважень та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач)про відсутність повноважень у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області встановлювати порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" норм ст.ст. 203, ст. 215, 228 Цивільного кодексу України; про визнання відсутності повноважень у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області визнавати недійсними податкові зобовязання та податковий кредит з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року; про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області з встановлення в акті перевірки № 3686/23-209/36345743 від 06.06.2011 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" норм ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з постачальниками та покупцями без винесення податкового повідомлення рішення; про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області з коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з 15.01.2009 р. по 31.03.2011 р.; про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області з коригування валових доходів з податку на прибуток та валових витрат з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з 15.01.2009 р. по 31.03.2011 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при оформленні результатів перевірки відповідачем не дотримано вимог податкового та цивільного законодавства. Висновки акту перевірки № 3686/23-209/36345743 від 06.06.2011 року ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора". Позиція перевіряючих щодо нікчемності правочинів не підкріплена відповідними судовими рішеннями. Посилається на відсутність у податкового органу повноважень встановлювати порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, визнавати недійсними податкові зобов'язання, що виникли в результаті проведених господарських операцій за участю позивача та його контрагентів, робити висновок про неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" податкового кредиту у перевіряємому періоді, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд. Вказує, що на підставі хибних висновків спірного акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області неправомірно проведено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині їх заниження на загальну суму 1236053 грн., заниження податкового кредиту на загальну суму 1236053 грн., завищення складу валових доходів та заниження складу валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року на загальну суму 6180265 грн., в той час як податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносилися.

16 серпня 2011 року відповідач надав письмові заперечення, у яких посилається на те, що 06.06.2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року, що набрала форму акта № 3686/23-209/36345743 від 06.06.2011 року. У ході перевірки встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено склад валових доходів та склад валових витрат на загальну суму 6180265 грн. та п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового зобовязання та податкового кредиту на загальну суму 1236053 грн. Вказує, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо платника податків, не породжує для позивача жодних прав та обов'язків, тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства. Податкові повідомлення - рішення за результатами перевірки відповідачем не виносилися.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора", код ЄДРПОУ 36345743, є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській областіз 15.01.2009 року за № 39507, та зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100250251 від 15.10.2009 року, індивідуальний податковий номер 363457416034.

У термін із 10.05.2011 року по 23.05.2011 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 3686/23-209/36345743 від 06.06.2011 року.

За висновками перевірки позивачем порушено:

- п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено склад валових доходів та склад валових витрат за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року на загальну суму 6180265 грн.;

- п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року на загальну суму 1236053 грн.

Дані порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин за укладеними договорами між позивачем та ТОВ "Світлодніпровське", ТОВ "Агромакс", ТОВ "ПО Центр "Ортоспайн-Дніпро", ПП "Калісто", ПП "Крем-Сталь", ПП "Промфінсервіс", ПП МПП "Шквал", ПП "Трансоіл", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Полімер Форт", ВАТ "Артемівський авторемонтний завод", ПП "Ажур-М", ПП "Авто-Трейд-2009", ПП "Актив-Центр ЛТД", у звязку з нікчемністю даних правочинів.

Таким чином, у акті перевірки відображено порушення вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів при придбанні товарів (послуг) із спірними контрагентами, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Відтак, на думку перевіряючих, зазначені правочини суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Нікчемні правочини є недійсними в силу закону та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Із пояснень представників сторін у ході судового розгляду встановлено, що податкові повідомлення рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток не виносилось.

Позивач не погодився із діями посадових осіб податкового органу щодо встановлення в акті перевірки порушень, вважає що у відповідача відсутні повноваження встановлювати порушення норм ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та здійснювати коригування податкових зобов'язань позивача без винесення податкових повідомлень-рішень, а тому просить визнати такі дії протиправними. Зазначає, що відповідачем порушено його законні інтереси, оскільки висновки акту відобразилися на діловій репутації позивача та мають вплив на подальшу співпрацю з контрагентами підприємства.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд виходить із наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права”, а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового га бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 86 вказаного Кодексу передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно пунктів 86.3, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Системним аналізом зазначених вище норм встановлено, що акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу, не встановлює для позивача будь-яких прав та обовязків, містить виключно субєктивну думку перевіряючих про виявлені порушення, з якою може не погодитися керівник податкового органу, який наділений повноваженнями приймати податкові повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу на те, що права та інтереси позивача можуть бути порушені прийняттям податкового повідомлення-рішення на підставі акту або ж інших рішень, чи вчиненням дій щодо самостійної зміни податкового зобов'язання платника.

В ході судового розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки на підставі акту № 3686/23-209/36345743 від 06.06.2011 року контролюючим органом не приймалися.

Дослідивши облікові картки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за спірний період , суд зазначає наступне.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 (далі - Інструкція) встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Згідно пункту 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників (пункт 3.2 Інструкції).

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2009 року, 19.01.2010 року, 18.02.2011 року, 16.03.2011 року, 19.04.2011 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року (сума ПДВ - 2513 грн.), грудень 2009 року (сума ПДВ - 10163 грн.), січень 2011 року (сума ПДВ - 181 грн.), лютий 2011 року (сума ПДВ - 278 грн.), березень 2011 року (сума ПДВ - 92 грн.), в яких в рядку 27 задекларовано вказані суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

Судом перевірено стан облікової картки позивача з податку на додану вартість за спірний період та встановлено, що 30.12.2009 року, 01.02.2010 року, 02.03.2011 року, 30.03.2011 року, 30.04.2011 року до розділу "Нараховано або зменшено платежів" зворотного боку облікової картки платника контролюючим органом внесені податкові зобовязання по вищевказаним сумам на підставі декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2009 року, січень-березень 2011 року.

При цьому, будь-яких коригувань, вчинених податковим органом на підставі акту перевірки № 3686/23-209/36345743 від 06.06.2011 року, на момент розгляду справи судом не виявлено.

Із облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" вбачається відсутність будь-яких коригувань податковим органом валових доходів та валових витрат з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" за період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог про визнання про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області з коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з 15.01.2009 р. по 31.03.2011 р. та про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області з коригування валових доходів з податку на прибуток та валових витрат з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" з 15.01.2009 р. по 31.03.2011 р.

Позивач зазначає, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Вважає, що всі правочини по спірним контрагентам підлягають визнанню їх недійсними у судовому порядку на підставі позовних заяв податкового органу за наявності підстав, а такі судові рішення на момент проведення перевірки відсутні.

Проте, Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 за результатами узагальнення висновків, які містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України наголосив та тому, що відсутність судового рішення про недійсність нікчемного правочину не свідчить про створення ним певних правових наслідків. При цьому суд у мотивувальній частині рішення у справі щодо оскарження нарахованих податкових зобовязань має право дійти самостійно висновків про нікчемність правочину під час розгляду питання про реальність господарської операції, на підставі якої формувалися дані податкового обліку сторін договору.

Таким чином, податкові органи мають повноваження встановлювати у ході проведення перевірки позивача порушення норм ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, яке підлягає доказуванню в суді у разі нарахування податковим органом податкових зобовязань.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Позивачем не надано суду доказів та судом не встановлено, що у акті перевіряючі робили будь-які висновки про недійсність податкових зобовязань та податкового кредиту позивача.

Натомість, у акті перевірки зазначено про нікчемність укладених позивачем із спірними контрагентами правочинів, та з посиланням на норми Цивільного кодексу України вказано, що нікчемні правочини є недійсними в силу закону.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що згідно положень статті 228 Цивільного кодексу України у редакції, що діє з 01.01.2011 року, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним, оскільки за загальним правилом до спірних правовідносин застосовується норма матеріального права, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а позивачем укладено спірні правочини до набрання чинності даних змін до Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що у акті перевірки підписами директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" засвідчено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені у акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні (а.с. 149).

У акті перевірки зазначено перелік документів бухгалтерського та податкового обліку, які були використані при перевірці. Зокрема, по господарським операціям позивача зі спірними контрагентами використані договори, що укладалися в письмові формі, податкові декларації, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, дані бухгалтерського обліку позивача по рах. ДТ 281 КТ 631, дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". У разі відсутності договорів у письмові формі, про це окремо зазначено перевіряючими в акті перевірки.

Таким чином, твердження позивача про не дослідження відповідачем у ході перевірки правочинів, щодо яких зроблено висновок про їх нікчемність, є необґрунтованим.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено його інтереси, оскільки висновки акту відобразилися на діловій репутації позивача, суд зазначає, що відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.

Відтак, адміністративний суд не наділений повноваженнями встановлювати наявність чи відсутність порушення податковим органом ділової репутації позивача за результатами проведеної перевірки.

З огляду на викладене, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК "Андора" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання відсутності повноважень та визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2011 року.

СуддяС.С. Сич