Постанова № 19991707, 09.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 р. № 2а-6926/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Костів М.В.

за участю секретаря судового засідання Билень Н.С.

з участю представників:

від позивача : Дубас В.М., Сеник Г.І.;

від відповідача : Чабан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Вест Маркет” Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення державної податкової інспекції у Франківському районі від 01.03.2011 р. №0001571530/0,

встановив:

Адміністративний позов заявлено приватним підприємством “Вест Маркет”, м. Львів, до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення державної податкової інспекції у Франківському районі від 01.03.2011 р. №0001571530/0 по податку на додану вартість на суму 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 29.09.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване рішення, вважаючи подану позивачем за серпень 2010 р. податкову декларацію з податку на додану вартість неприйнятою із посиланням на порушення п. 5.12.3. наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 р. Ствердив, що вказана податкова декларація була подана позивачем 20.09.2010 р. (вх. №80195), жодного рішення від 08.10.2010 р. №22137/15-2 про невизнання податкової декларації за серпень 2010 р. відповідачем не приймалось та позивачу не надсилалось. 11.10.2010 р. позивач подав нову декларацію за серпень 2010 р. №87557, а проведеною камеральною перевіркою не зазначалось про невизнання попередньої поданої позивачем декларації. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідності до відмітки про одержання, 20.09.2010 р. за вх. №80195 позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 р. З рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.05.2011 р. №13689/10/25-005/1066 вбачається, що 08.10.2010 р. за №22137/15-2 відповідачем було прийнято рішення про визнання вказаної податкової декларації неприйнятою. Однак такого рішення і доказів його направлення позивачу суду надано не було.

З рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.05.2011 р. №13689/10/25-005/1066 вбачається, що рішення від 08.10.2010 р. за №22137/15-2 про визнання вказаної податкової декларації неприйнятою було прийнято внаслідок порушення позивачем п. 5.12.3. наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 р. “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”. Згідно із вказаним пунктом, значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав рішення від 08.10.2010 р. за №22137/15-2 про визнання вказаної податкової декларації неприйнятою та фактично визнав зазначене порушення, оскільки 11.10.2010 р. позивач подав нову декларацію за серпень 2010 р. №87557, що визнано ним у позовній заяві.

Згідно із п. 7.8.1. Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання. Згідно із п. 4.1.4. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З урахуванням наведеного, прийнята відповідачем податкова декларація за серпень 2010 р., яка була подана позивачем 11.10.2010 р., була подана з пропуском встановленого строку.

З цієї підстави відповідачем було складено акт №6370/15-2/35968912 від 30.12.2010 р. “Про порушення податкового законодавства”, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 р. №0001571530/0 по податку на додану вартість на суму 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Належних доказів наявності передбачених законом підстав для визнання його протиправним суду не надано, натомість, з матеріалів справи вбачається факт порушення позивачем податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09.12.2011 року.

Суддя Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.