Постанова № 19991639, 01.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 р. № 2а-10493/11/1370

Спільне українсько-канадське підприємство "Студія Лева"

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань Гойни Є.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_2, згідно довіреності,

представника відповідача ОСОБА_3, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Лева" до державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про визнання відсутності компетенції, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

СП ТзОВ "Студія Лева" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова з позовом, в якому, згідно заяви про зміну (доповнення) позовних вимог просить:

- встановити відсутність компетенції відповідача у застосуванні до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року в сумі більшій, ніж одна гривня, та визнати в зв'язку з наведеним дії відповідача неправомірними;

- встановити відсутність компетенції відповідача щодо зазначення в податковому повідомленні-рішенні № 0002821521 від 30.06.2011 року неіснуючого акта перевірки позивача № 836/122/1521/04957350, та визнати в зв'язку з наведеним дії відповідача неправомірними;

- встановити відсутність компетенції відповідача щодо складання та надіслання позивачу акта перевірки позивача, що не завірений гербовою печаткою податкового органу, та визнати в зв'язку з наведеним дії відповідача неправомірними;

- на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов'язати відповідача знищити (анулювати) акт перевірки позивача № 836/122/1521/4957350.

18.10.2011 року, 21.10.2011 року та 14.11.2011 року позивачем було надано письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що зазначені у первісному позові, заяві про уточнення позовних вимог та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні від 01.11.2011 року та додаткових поясненнях 15.11.2011 року. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

ДПІ в Галицькому районі м. Львова 14.03.2011 року було проведено камеральну перевірку спільного українського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Лева" на предмет порушення терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт № 836/122/15-2/04957350 від 14.03.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002821521 від 30.06.2011 року.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням по позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. за порушення п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України.

Суд вважає безпідставними покликання позивача на неможливість застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року в розмірі більшому, ніж 1 гривня, виходячи з наступного.

Згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ (перехідні положення) ПК України, штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкції.

Оскільки податкове повідомлення-рішення було прийнято 30.06.2011 року, тобто після набрання законної сили Податковим Кодексом України, тому штрафні (фінансові) санкції ДПІ в Галицькому районі м. Львова повинні бути застосовані саме на підставі норм Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Водночас ст. 7 підрозділу 10 розділу ХХ (перехідні положення) ПК України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до листа ДПА України від 03.02.2011 року N 2963/7/10-1017/302 "Про застосування штрафних санкцій" (лист втратив чинність згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 23 березня 2011 року N 8199/7/10-1017/1114, однак, був чинний на момент проведення перевірки 14.03.2011 року, починаючи з 1 січня 2011 року, платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами Кодексу, зокрема, у разі виявлення за результатами камеральних перевірок порушень. Так, коли платник податку подає податкову декларацію (розрахунок) з порушенням граничних термінів подання податкової звітності, застосовується штрафна санкція у розмірах, передбачених пунктом 120.1 статті 120 Кодексу. При цьому в акті перевірки фіксується факт порушення термінів подання податкової звітності, що встановлені Законом N 2181-III, та застосовується штрафна санкція у розмірі 170 гривень (пункт 120.1 статті 120 Кодексу) за кожну неподану (несвоєчасно подану) податкову декларацію, зазначену у такому акті.

Штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Судом враховано, що вищевказаний лист ДПА України пройшов перевірку Міністерства юстиції України, не був останнім віднесений до листів, що містять нові правові норми, які зачіпають права, свободи та законні інтереси юридичних та фізичних осіб та мають міжвідомчий характер; ДПА України не було зобов'язано відкликати вказаний лист від 03.02.2011 року з місць його застосування та скасувати його (лист Міністерства юстиції України від 28.04.2011 №3915-0-4-11/101 "Щодо проведення правової експертизи листів ДПАУ та Держмитслужби").

З аналізу наведеного встановлено, що лист ДПА України 03.02.2011 року N 2963/7/10-1017/302 "Про застосування штрафних санкцій" носить лише роз'яснювальний характер, не містить нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, і, відтак, саме ним слід керуватись при визначенні розміру штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів подання податкової звітності відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового Кодексу України, які (штрафні (фінансові) санкції) жодним чином не є податковим зобов'язанням.

Відтак, у задоволенні позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції відповідача у застосуванні до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року в сумі більшій, ніж одна гривня, та визнання в зв'язку з наведеним дій відповідача неправомірними, слід відмовити.

Щодо встановлення відсутності компетенції відповідача щодо зазначення в податковому повідомленні-рішенні № 0002821521 від 14.03.2011 року неіснуючого акта перевірки позивача за № 836/122/1521/04957350, та визнання в зв'язку з наведеним дії відповідача неправомірними, суд зазначає наступне.

Як вже було вказано вище, акт перевірки СП ТзОВ "Студія Лева" на предмет перевірки порушення терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року, складений 14.03.2011 року, номер акта 836/122/15-2/04957350. Натомість, в податковому повідомленні-рішенні, що винесено за наслідками проведеної 14.03.2011 року перевірки, зазначено акт від того ж 14.03.2011 року за номером 836/122/1521/4957350.

Відповідно до наказу ДПА України від 25.01.2011року N 41, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", акти про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість та щодо виявлених помилок (порушень) підлягають реєстрації в журналі реєстрацій актів камеральних перевірок.

Згідно того ж наказу ДПА України № 41, номер акта складається через дріб з порядкового номера журналу реєстрації актів камеральних перевірок, коду структурного підрозділу, працівником якого проведена перевірка, та податкового номера або серії та номера паспорта.

З копії журналу реєстрацій актів камеральних перевірок, що була надана представником відповідача вбачається, що у вказаному журналі 14.03.2011 року зареєстровано лише один акт перевірки СП ТзОВ "Студія Лева" за № 836, що відповідає номеру, вказаному в самому акті та податковому повідомленні-рішенні.

З аналізу журналу реєстрації актів камеральних перевірок, акту камеральної перевірки позивача від 14.03.2011 року та податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 року вбачається, що працівниками ДПІ в Галицькому районі м. Львова допущено описку в номері акта перевірки, що зазначений в податковому повідомленні-рішенні від 14.03.2011 року і замість "836/122/15-2/04957350" вказано "836/122/1521/4957350". Відтак, описку допущено в коді структурного підрозділу, працівником якого проведена перевірка, та податковому номері СП ТзОВ "Студія Лева" (за ЄДРПОУ 04957350).

Таким чином, твердження позивача про існування акта-2 спростовується зібраними по справі доказами.

А тому у задоволенні позовних вимог в частині встановлення відсутності компетенції відповідача щодо зазначення в податковому повідомленні-рішенні № 0002821521 від 14.03.2011 року неіснуючого акта перевірки СП ТзОВ "Студія Лева" за № 836/122/1521/04957350, та визнання в зв'язку з наведеним дії відповідача неправомірними, слід відмовити.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового Кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Слід зауважити, що акти камеральних перевірок не складаються в порядку ст. 42 Податкового Кодексу України, а власне вручаються чи надсилаються в порядку, передбаченому ст. 42.

Так, згідно ст. 42 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки та складання акта перевірки від 14.03.2011 року), податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, на думку суду, позивач безпідставно ототожнює поняття "складання" і "надсилання акта камеральної перевірки" за наявності прямих вказівок в ст. 86 ПК України щодо правильності вручення чи надсилання такого акта платнику податків в порядку ст. 42 ПК України.

Також слід зазначити, що наказом ДПА України від 30.07.2010 року № 571 "Про внесення змін до Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України", було внесено зміни до Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 315 від 01.07.1998 року.

Відповідно до вказаних змін затверджено примірний перелік документів, на які ставиться гербова печатка. Серед таких документів актів перевірок та зокрема, актів камеральних перевірок немає.

Крім того, додаток № 3 до наказу ДПА України від 25.01.2011року N 41, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", яким затверджено форму акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість та щодо виявлених помилок (порушень), не містить місця для печатки податкового органу, а лише посаду та підпис посадової особи органу ДПС, яка склала акт, прізвище, ініціали та підпис керівника платника податку, головного бухгалтера тощо.

Відтак, з урахуванням наведеного, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, є твердження позивача щодо відсутності компетенції ДПІ в Галицькому районі м. Львова на складання та надіслання СП ТзОВ "Студія Лева" акта перевірки від 14.03.2011 року, не завіреного гербовою печаткою податкового органу.

Тому у задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

Щодо зобов'язання відповідача знищити (анулювати) акт перевірки позивача № 836/122/1521/4957350 суд зазначає.

Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно ст. 1, 2 вказаного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт камеральної перевірки не є носієм публічної інформації в розумінні ст.ст. 1, 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Також, Вищим адміністративним судом України неодноразово в своїх рішеннях вказувалось на те, що акт перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації при виявленні порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання. Він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував правові наслідки, був би спрямований на врегулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Крім того, як вже вказувалось вище, судом не встановлено факту існування акта-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, у даній справі оспорюються дії вчинені відповідачем, субєктом владних повноважень, суд, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи вчинені вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що дії відповідача, як органу державної податкової служби, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, в суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки в судовому засіданні не було встановлено факту порушення прав позивача, суд не вбачає за можливе виходити за межі позовних вимог СП ТзОВ "Студія Лева".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-72, 86, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 06.12.2011 року.

Суддя Потабенко В.А.

З оригіналом згідно

Суддя Потабенко В.А.