Постанова № 19991153, 01.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. № 2а-10194/11/1370

о 09 год., 27 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення заборгованості в сумі 602,80 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 602,80 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України». Заборгованість відповідача підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, корінцем вимоги про сплату боргу № Ф-74 від 08.06. 2011 року, карткою особового рахунку платника за період з 01.01.2011 року по 13.09.2011 року.

Ухвалою суду від 16.09.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 00640951, у зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, розмір страхових внесків становить 1882,80 грн. Відповідачем фактично сплачено страхових внесків в сумі 1200,00 грн.

08.06.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-74, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 08.06.2011 року становить 602,80 грн., у тому числі недоїмка із страхових внесків становить 602,80 грн., фінансові санкції (штрафи) 0,00 грн., пеня 0,00 грн. Вказану вимогу відповідач отримав 09.06.2011 року.

Докази оскарження відповідачем вищевказаної вимоги в справі відсутні, відповідно визначена у ній сума заборгованості є узгодженою.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»за № 2464-VI від 08.07.2010 року із змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»,

затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього ж Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно ч. 6 ст. 25 цього ж Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи, по сплаті фінансових санкцій становить 602,80 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також карткою особового рахунку платника за період з 01.01.2011 року по 13.09.2011 року, яку відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 602,80 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки на відповідача законодавцем покладений обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області (ЄДРПОУ 22417410, вул. С. Стрільців, 23, м. Турка, Львівська область) заборгованість в сумі 602,80 грн.

3. Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 01.11.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.