Постанова № 19990914, 06.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 року Справа № 2а-10650/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.

за участю сторін:

представника позивача:Іваницької Л.П.,

представника відповідача:Заходякіної В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000192301/0 від 01.06.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000192301/0 від 01.06.2010 року.

У позовній заяві позивач просив суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Станично Луганському районі Луганської області №0000192301/0 від 01.06.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 31 жовтня 2011 року Приватне акціонерне товариство «Кондрашівський піщаний карєр» отримало від Державної служби геології та надр України лист №5010/01/14-11 від 12.10.2011 року про те, що у відповідності до інформації Державної податкової адміністрації України стосовно надрокористувачів, які мають податковий борг станом на 01.08.2011 року за податковими зобовязаннями до державного бюджету по платі за користування надрами та геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за ПАТ «КПК» рахується податковий борг. При цьому, вказані обставини розглядаються в контексті обмеження умов користування надрами та подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого на видобування піску Кодрашівського родовища.

З метою недопущення негативних наслідків ПАТ «КПК» звернулося 02.11.2011 року до відповідача з проханням надати інформацію про структуру податкової заборгованості підприємства з податків за геологорозвідувальні роботи.

За результатами звернення, підприємством було отримано податкове повідомлення рішення №0000192301/0 від 01.06.2010, видане ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області про те, що на підставі акту перевірки №11235383566 від 17.05.2010 року встановлені порушення:

1) статті 33 Кодексу України «Про надра»;

2) пунктів 2.1, 3.1, 4.1, 4.2, 5.1, 5.3. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 року №105/309Ю затвердженим у Міністерстві юстиції України 16.07.1999 року №474/3767 зі змінами та доповненнями;

3) пунктів 1,3,4 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 року №115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативу збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» зі змінами та доповненнями;

4) статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, у звязку з чим для Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр», правонаступником якого є позивач, визначено суму податкового зобовязання за платежем: відрахування за геологорозвідувальні роботи у сумі 7432,05 грн., де 6193,37 грн. за основним платежем, та 1238,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає рішення податкового органу таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, у звязку з чим просив визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000192301/0 від 01.06.2010.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову з доводів, викладених в запереченні та просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Кондрашівський піщаний карєр» (надалі ПАТ «КПК») діє на підставі нової редакції Статуту, зареєстрованого в Станично-Луганській районній державній адміністрації 26.04.2011 за №1376105 0010 000096, код ЄДРПОУ: 05383566, місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Петрівка, вул. Центральна, 29 (а.с.8-12). Крім того, ПАТ «КПК» знаходиться на податковому обліку в ДПІ Станично-Луганського району Луганської області.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 19.04.2010 по 30.04.2010 фахівцями ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області на підставі направлення від 19.04.2010 року №12, від 05.05.2010 року №14, згідно із ч. 13 ст. 11№ Закону України від 04.13.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу України» (із змінами та доповненнями) та на виконання Постанови прокуратури Жовтневого району м. Луганська від 06.02.2010 року по справі №37/09/9002, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.01.21 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.01.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт №11/23/05383566 від 17.05.2010, згідно висновків якого було встановлено:

- заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню всього у сумі 809836 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 324838 грн., за 4 квартал 2008 року у сумі 484998 грн.

- завищення прибутку, що підлягає оподаткуванню всього у сумі 813588 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 369805 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 443783 грн.

- порушення ст.33 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР, «відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази, в результаті чого на підставі п.2.1, п.3.1, п.4.1, п.4.2, п.5.1, п. 5.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 №105/309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за номером №474/3767 із змінами та доповненнями, п. 1, п. 3, п. 4 Постанови Кабінету міністрів України від 29.01.1999 року №115 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» із змінами та доповненнями, статті 10 Закону України від 20.12.2005 року №3235-IU «Про Держаний бюджет України на 2006 рік», пункту 3 статті 3 розділу ІІ Закону України від 30.11.2006 року №398-U «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з питань оподаткування», підпункту 3 пункту 19 розділу ІІ Закону України від 22.12.2007 року №107-UІ «Про Державний бюджет України на 2008 ріку та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у 2008 році в результаті чого встановлено заниження збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 30467,39 грн. у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 8346,85 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 4956,38 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 2056,00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 2648,07 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 6266,72 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 6193,37 грн. (а.с.33-81).

На підставі висновків акту перевірки №11/23/05383566 від 17.05.2010 керівником Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області було винесене податкове повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0000192301/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «відрахування на геологорозвідувальні роботи» у сумі 7432,05 грн., у тому числі за основним платежем 6193, 37 грн., штрафними санкціями 1238, 68 грн. (а.с.32).

Судом встановлено, що позивач має спеціальний дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України №3212 від 02.10.2003 року на видобуток піску будівельного на Кондрашівському родовищі (3 км на північний схід від с. Малинове Станично-Луганського району Луганської області) строком на 10 років, що не заперечується сторонами.

Сторони визнають, що згідно листа Державного інформаційного геологічного фонду України «Геоінформ» №212 від 17.02.1998 геологорозвідувальні роботи на Кондрашівському родовищі піску будівельного проводилися неодноразово. В 1963-1969 роках воно було детально розвідане за рахунок коштів держбюджету. Запаси піску були повністю відпрацьовані станом на 01.01.1991 рік (а.с.128).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України (надалі Порядок №115), а також наказом Держкомгеології України, ДПА України від 23.06.1999 №105/309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за номером 474/3767 затверджена Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи (надалі Інструкція №105/309).

Відповідно до п. 1 Порядку №115, п. 2.1 Інструкції №105/309 платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції №105/309 обєктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяги видобутих копалин та погашених у надрах запасів корисних копалин.

Порядком №115 та Інструкцією №105/309 передбачені пільги по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, якщо такі роботи виконувалися частково за рахунок власних коштів.

Судом встановлено, що ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» в 1991-1992 роках спільно з ДГП «Луганськгеологія» та організацією орендарів «Луганськшахтобудіндустрія» за договором №1 від 01.11.1991 і за рахунок власних коштів провели розвідку нового родовища запасів піску будівельного по Кондрашівському родовищу, які були затверджені рішенням ДКЗ України протоколом №49 від 25.03.1993.

Порядок №115 та Інструкція №105/309 були прийняті після восьмирічного користування позивачем розвіданого за власні кошти родовища і фактично погіршили становище позивача.

У відповідності до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно п.5 Рішення Конституційного суду України «Про офіційне тлумачення статей 58, 76, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандату)» від 13.05.1997 року №1-зп у справі №03/29-97 встановлено, що ст.58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативними актами чинності.

Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти помякшують або скасовують відповідальність особи (частина 1 ст.58 Конституції України).

У звязку з цим суд погоджується з позивачем в тому, що вказані Порядок №115 та Інструкція №105/309 не мають зворотної дії у часі та не поширюються на правовідносини, що виникли до набрання ними чинності.

Також, суд враховує, що згідно п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із аналізу вищевказаних норм законодавства та встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача у справі щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області від 01.06.2010 №0000192301/0, відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000192301/0 від 01.06.2010 року, задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області№0000192301/0 від 01.06.2010 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 грудня 2011 року.

СуддяН.В. Кравцова