Ухвала суду № 19990868, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

УХВАЛА

12 грудня 2011 року Справа № 2а-11044/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Санрайс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування акту від 27.04.2011 року №813/231/30091268, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2011 року ПП ВКФ «Санрайс» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, в якому вказало, що відповідачем в період з 20.04.2011 року по 27.04.2011 року була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача, про що 27.04.2011 року був складений акт №813/231/30091268. Позивач вважає вказаний акт, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Висновки оскаржуваного акту про нікчемність правочинів здійснених позивачем зі своїми контрагентами зроблені не на підставі фактичних даних, встановлених під час його перевірки шляхом вивчення його первинних документів бухгалтерського та податкового обліку і інших фактичних даних, а виключно на підставі визнання нікчемними правочинів ПП «ВКФ» Укрпромснаб» з ТОВ «Е-Восток Україна» актом перевірки МДПІ у м. Луганську. Висновки про нікчемність правочинів ПП «ВКФ» Укрпромснаб» з ТОВ «Е-Восток Україна» зроблені не на підставі фактичних даних, встановлених під час його перевірки шляхом вивчення його первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, а виключно на підставі акту перевірки ТОВ «Е-Восток Україна» ДПІ у Печерському районі м. Києва. Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, які передбачені ст.228 ЦК України, як ознаки нікчемного правочину. Установчі документи позивача не визнані недійсними, податкова звітність до податкового органу подавалася, договори не суперечать цілям діяльності підприємств, товари за зазначеними договорами постачалися своєчасно, у повному обсязі та були здійснені усі розрахунки. Тому позивач просить визнати неправомірними дії відповідача стосовно визнання правочинів укладених та виконаних позивачем з ПП «ВКФ» Укрпромснаб», ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазодовибувна компанія» нікчемними, визнати незаконними та скасувати акт від 27.04.2011 року №813/231/30091268.

Ухвалою суду від 25.11.2011 року даний адміністративний позов було залишено без руху, оскільки він не відповідав вимогам ст.106 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання копій всіх доданих до позовної заяви документів, відповідно до додатку, для надіслання відповідачу.

09 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду в порядку усунення недоліків позовної заяви від позивача надійшли копії всіх доданих до позовної заяви документів, відповідно до додатку, для надіслання відповідачу.

Однак, підстав для відкриття провадження по зазначеній справі судом не вбачається з огляду та наступне.

Статтею 99 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду:

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як вбачається з позовної заяви спір між сторонами виник з приводу дій відповідача стосовно визнання правочинів укладених та виконаних позивачем з ПП «ВКФ» Укрпромснаб», ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазодовибувна компанія» нікчемними, які були здійснені при складанні акту невиїзної позапланової документальної перевірки позивача №813/231/30091268 від 27.04.2011 року.

Оскаржити дії відповідача стосовно визнання правочинів укладених та виконаних позивачем з ПП «ВКФ» Укрпромснаб», ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазодовибувна компанія» нікчемними, які були здійснені ним при складанні акту №813/231/30091268 від 27.04.2011 року позивач мав до суду протягом шести місяців, тобто до 28.10.2011 року.

Як вбачається з позовної заяви вона датована 20.11.2011 року, до суду надійшла 24.11.2011 року, тобто після спливу, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку.

Одночасно у позовній заяві позивач просить поновити пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на поважність причин його пропуску. Так, причиною пропущення строку звернення до суду позивач вказує довготривалу відсутність директора підприємства в межах України, у звязку з перебуванням в Російській Федерації. Документи, підтверджуючі зазначений факт були викрадені у директора підприємства, про що ним повідомлені правоохоронні органи.

Однак підстав для поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду, судом не вбачається. З довідки виданої Алчевським МВ УМВС України вбачається, що директор підприємства звертався до Алчевського МВ УМВС з заявою за фактом крадіжки його майна, а саме посвідчення водія, страхового полісу, паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду. На думку суду зазначена довідка не може бути доказом поважності причини пропуску строку звернення до суду, оскільки вказані в довідці документи не містять відомостей, які б підтвердили перебування директора підприємства за межами України, а саме в Російській Федерації. Документів, які б підтвердили перебування директора підприємства за межами України (наказ про відрядження або наказ про відпустку, інші документи) позивачем суду не надано.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

За таких обставин суд вважає, що в частині вимог позивача про визнання неправомірними дії відповідача стосовно визнання правочинів укладених та виконаних позивачем з ПП «ВКФ» Укрпромснаб», ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазодовибувна компанія» нікчемними, позовна заява підлягає поверненню без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Що стосується вимог про визнання незаконним та скасування акту від 27.04.2011 року №813/231/30091268, то в цій частині підстав для відкриття провадження у справі суд не вбачає, виходячи з наступного.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом установлено, що на підставі наказу від 20.04.2011 року №320 Алчевською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ВКФ «Санрайс» з питань взаємовідносин із ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за період липень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №813/231/30091268 від 27.04.2011 року. Перевіркою встановлено відсутність поставок ТМЦ та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за липень 2010 року щодо придбання ПП ВКФ «Санрайс» ТМЦ у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та продажу ПП ПП ВКФ «Санрайс» ТМЦ на адресу ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-Інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна у ПП «ВКФ «Укрпромснаб», які економічно необхідні для здійснення господарських операцій останнього. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини у грудні 2010 року, в т.ч. по операціях з продажу ТМЦ ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-Інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» в сумі 920031,22 грн., по операціях з придбання ТМЦ у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» в сумі 903949,22 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акти перевірок/ревізій не є рішеннями субєкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо предявлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Таким чином, якщо предметом позову є визнання незаконним та скасування акта перевірки/ревізії субєкта владних повноважень, судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, позов у частині вимог про визнання незаконним та скасування акту перевірки від 27.04.2011 року №813/231/30091268 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження в частині позовних вимог Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Санрайс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання незаконним та скасування акту від 27.04.2011 року №813/231/30091268, суд вважає необхідно відмовити, у звязку з тим, що заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 21, 99, 100, 106, 107, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Санрайс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області в частині позовних вимог про визнання правочинів укладених та виконаних позивачем з ПП «ВКФ» Укрпромснаб», ПП «Сінтез-Інвест-Груп», ТОВ «Укр-інвест-Альянс», ТОВ «ДВ Нафтогазодовибувна компанія» нікчемними, - залишити без розгляду, у звязку з пропуском строку звернення до суду.

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Санрайс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання незаконним та скасування акту від 27.04.2011 року №813/231/30091268, - відмовити у звязку з тим, що заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

О.П. Островська