Вирок № 19990830, 16.11.2011, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 1718/1-340/11

2011 р.

В И Р О К

          І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року Сарненський районний суд Рівненської області

під головуванням судді ВЛАСИК Н.М.

при секретареві ВЕРЗУН О.П.

з участю прокурора БЕЛЕЛІ Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , народження 10 липня 1989 року, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого , не працюючого , раніше не судимого ,

                              в скоєнні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України , -

                                        В С Т А Н О В И В :

                              06 липня 2011 року близько 20 години ОСОБА_1 перебуваючи на вул. Поштовій в м. Сарни , на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в область щелепи злів та справа

внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у виді перелому нижньої щелепи в ділянці кута справа , перелому нижньої щелепи зліва в ментальній ( підборідковій ) ділянці , які згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №624/242Е від 08. 08. 2011 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень , як такі , що спричинили тривалий розлад здоров’я .

                              В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним визнав себе повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив встановлені судом обставини вчинення злочину, а саме те , що ввечері 06. 07. 2011 року коли він йшов по вул. Поштовій в м. Сарни , потерпілий дуже швидко і близько від нього проїхав на автомобілі марки « Запорожець», що розізлило його і тоді він підійшов до місця зупинки транспортного засобу і двічі вдарив потерпілого ОСОБА_3 кулаком в область нижньої щелепи .

                              Від представника потерпілого ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх відсутність .

                              Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи , які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного , роз'яснивши підсудному , що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України , суд вважає вину ОСОБА_1І, доведеною , кваліфікацію його дії за ч. 1 ст. 122 КК України як такі , що виразились в спричиненні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень , які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків , передбачених

-2-

у ст. 121 цього Кодексу , але такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я , вірною .

                              При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину , який відповідно до ст. 12 КК України класифікований як злочин середньої тяжкості , дані про особу винного , який є не судимим , характеризується за місцем проживання позитивно .

                              Обставинами , що пом'якшують покарання підсудного є з’явлення з зізнанням , щире каяття в скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.

                              Обставин , що обтяжують покарання підсудного , не встановлено .

                              Враховуючи обставини справи , дані про особу підсудного , обставини , що пом'якшують його покарання , суд приходить до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_1 , необхідного та достатнього для його виправлення та перевиховання , а також для попередження нових злочинів . Беручи до уваги те , що підсудний на даний час не працевлаштований , суд приходить до висновку про неможливість призначення йому покарання у вигляді штрафу або виправних робіт і тому знаходить за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті , по якій його притягнуто до кримінальної відповідальності , у виді обмеження волі з застосуванням правил ст. 75 КК України , звільнивши його від призначеного покарання з огляду на наявність пом’якшуючих обставин .

                              По справі прокурором до підсудного заявлений позов в інтересах держави на суму 2744 грн. 49 коп. , який складається з витрат , понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 під час перебування в стоматологічному відділенні Рівненської центральної міської лікарні з 07. 07. 2011 року по 28. 07. 2011 року.

                              Підтримавши позов в суді прокурор пояснив , що відповідно до наданого Рівненською ЦМЛ розрахунку , який було зроблено на підставі « Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їй використання» , сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 становить 2744 грн. 49 коп. , вказану суму просить стягнути з ОСОБА_4

                              Підсудним позов визнано повністю . Суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення , оскільки відповідно до ч. 1 ст. 93-1 КПК України кошти , витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи , потерпілої від злочину , стягуються судом при постановленні вироку на підставі ст. 1206 ЦК України , якою передбачено відшкодування шкоди особою , яка вчинила злочин , витрат закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину . Суд знаходить , що є підставною вимога щодо стягнення коштів на користь управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації з огляду на те , що фінансування Рівненської міської лікарні здійснюється з міського бюджету .

                              Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України ст. ст. 93-1 КПК України , ст. ст. 1206 ЦК України , -

-3-

                                        З А С У Д И В :

                              ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 1 ( одного ) року обмеження волі .

                              На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити , встановивши іспитовий строк в 1 ( один ) рік.

                              Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи ; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи .

                              Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління охорони здоров’я Рівненської державної адміністрації ( р/р 35428004001066 в УДК у Рівненській області , МФО 833017 , ЗКПО 02000085 ) 2744 грн. 49 коп. ( дві тисячі сімсот сорок чотири грн.. 49 коп. ) витрат , понесених на лікування потерпілого ОСОБА_2

                              Запобіжний захід до вступу вироку в законну сили щодо ОСОБА_1 залишити попередній-підписку про невиїзд.

                              На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 15 діб з часу його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд .

Суддя           підпис                               копія вірно

Суддя Сарненського

Районного суду                               ОСОБА_5