Постанова № 19990592, 30.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2011 року Справа № 2а-10604/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Ушакова Т.С.,

при секретарі: Гаврилюк В.В.,

за участі сторін:

представник позивача ОСОБА_1 (довіреність № 3322 від 03.08.2011 року),

відповідач ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 8630,27 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 8630,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Станично-Луганському районі з 01.11.2010 року за № 226 як платник окремих податків. Згідно договору оренди земельної ділянки від 07.10.2010 року №041042300198 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 орендує земельну ділянку площею 0,85 га земель комерційного призначення на території Вільхівської сільської ради. 29.01.2011 року відповідачем було надано позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік № 166. Загальна сума нарахованої орендної плати на 2011 рік 21675 грн. З 31.05.2011 року відповідач має непогашену суму зобовязань по орендній платі за землю. 06.06.2011 року відповідачу було направлено податкову вимогу № 195 від 06.06.2011 року. Станом на 07.11.2011 року заборгованість відповідача складає 8630,27 грн. (податкові зобовязання 8606,25 грн., пеня 24,02 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, підтримав доводи, викладені у раніше наданих письмових запереченнях на адміністартивний позов, в яких зазначив, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності розрахунок орендної плати на 2011 рік згідно договору оренди в сумі 21675 грн. здійснений помилково, оскільки не відповідає умовам договору оренди земельної ділянки від 15.08.2010 року. Відповідно до п. 8 договору оренди земельної ділянки, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельну ділянку державної власності в розмірі пяти земельних податків, що становить 10200 грн. на рік.

Крім того, відповідач зазначає, що ним у 2011 році сплачувалась плата за оренду земельної ділянки, що підтверджується копіями платіжних доручень № 926 від 25.02.2011 року на суму 1806,25 грн. за січень 2011 року, № 940 від 22.03.2011 року на суму 1806,25 грн. за лютий 2011 року, № 940 від 26.04.2011 року на суму 1806,25 грн. за березень 2011 року, № 965 від 31.05.2011 року на суму 1505,20 грн. за квітень 2011 року, № 1053 від 26.10.2011 року на суму 726,05 грн. за вересень 2011 року. Таким чином, за 9 місяців 2011 року відповідачем сплачено 7650 грн.

Відповідач зазначає, що податкову вимогу не отримував.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська з 04.03.2003 року за № 10. На податковому обліку в ДПІ в Станично-Луганському районі відповідач знаходиться з 01.11.2010 року за № 226 як платник окремих податків.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі ПК України) № 2755-VІ від 02.12.2010 року зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Вимогами п. 288.5. ст. 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: згідно п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, в свою чергу, у відповідності до вимог п.п. 288.5.2. п. 288.5 ст. 288 ПК України не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 2 відсотків нормативної грошової оцінки;

Так, п.п. 288.5.3. п. 288.5 ст. 288 ПК України закріплено, що може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Підпунктом 288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України , базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 285.2 ст. 285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтею 286 ПК України, передбачено порядок обчислення плати за землю, з яких:

- підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286.1 ст. 286 ПК України);

- платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

- платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (286.3 ст. 286 ПК України).

Вимогами п. 287.1. ст. 287 ПК України закріплено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 287.2. ст. 287 ПК України, облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними

частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 287.4 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2010 року між Вільхівською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі комерційного та іншого використання, яка знаходиться в АДРЕСА_1, загальна площа 0,85 га, строком на 49 років.

Згідно вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 15.08.2010 року розмір орендної плати на рік встановлено 10200 грн.

29.01.2011 року відповідачем було подано до ДПІ в Станично-Луганському районі податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік № 166, згідно якої загальна сума нарахованої орендної плати на 2011 рік становить 21675 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки в сумі 8630,27 грн. (податкові зобовязання 8606,25 грн., пеня 24,02 грн.)

Вказана заборгованість підтверджується зворотнім боком облікової картки платника.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою стягнення податкового боргу податковим органом у відповідності зі ст. 59 Податкового кодексу України 06.06.2011 року відповідачу було направлено податкову вимогу № 195 від 06.06.2011 року на суму 301,05 грн.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у звязку з тим, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 8630,27 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_1) суму 8630,27 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять гривень 27 копійок) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю на користь місцевого бюджету р/р № 33217815700323, код платежу 13050515, одержувач УДК у Ст.-Луганському районі ГУДКУ в Луганській області, код одержувача 24048187, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 грудня 2011 року.

СуддяТ.С. Ушаков