Постанова № 19990506, 07.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-3574/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагуна А.В.,

при секретарі Мітіна І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000202330 від 09.09.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Науково виробниче обєднання Етал»(далі по тексту ПАТ „НВО Етал ” або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Олександрійська ОДПІ або відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202330 від 09.09.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомленням-рішення прийнято необґрунтовано та з порушенням норм матеріального права.

Позивач зазначив, що ним правомірно згідно податкових накладних на підставі пп. 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4.ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість ” віднесено до податкового кредиту суми ПДВ сплачені ПП «Велес - Голд», ТОВ НВП «Контакт Україна», ТОВ «МГВ Трейд», ТОВ «Гудвіл -1»у вартості придбаних товарів. Невідображення зазначеними підприємствами податкових зобовязань в обліку не може вважатися підставою для виключення суми ПДВ із складу податкового кредиту підприємством, яке отримало належним чином оформлену податкову накладну.

Олександрійська ОДПІ у письмових запереченнях просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено згідно вимог чинного законодавства. Позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 34575, 45 грн., сплачену ПП «Велес - Голд», ТОВ НВП «Контакт Україна», ТОВ «МГВ Трейд», ТОВ «Гудвіл -1»в ціні придбаних товарів, оскільки в ході перевірки позивачем не надано податковому органу доказів використання придбаного товару у господарській діяльності та докази доставки та отримання товару. Крім того, податкові накладні на підставі яких віднесено до податкового кредиту суму ПДВ оформлені неналежним чином-підписані невстановленими особами (а.с.77).

При поданні заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Судом ухвалою від 16.11.2011 визнано обовязковою участь представника позивача в судовому засіданні.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення згідно позовної заяви.

Представники Олександрійської ОДПІ в судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що 09.09.2011 посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правовідносин з ТОВ «Гудвіл -1»у травні 2010 року, ПП «Велес - Голд»у квітні 2010 року, ТОВ НВП «Контакт Україна»та ТОВ «МГВ Трейд»у червні 2010 року, що вплинуло на суму заявленого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в деклараціях за травень, червень, липень 2010 року, про що складено акт №415/2330/05814256 від 09.09.2011 (а.с.8-24). Як вбачається з вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

-п.1.8 ст.1, пп.7.7.10, п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість ” в результаті чого позивачем:

1) Завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за квітень 2010 року на 2467,20 грн., а відповідно завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2010 року. В результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за травень 2010 року на 2467,20 грн.

2) Завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за травень 2010 року на 1466,25 грн., а відповідно завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2010 року. В результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за червень 2010 року на 1466,25 грн.

3) Завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за червень 2010 року на 28008,67 грн., а відповідно завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2010 року. В результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за липень 2010 року на 28008,67 грн.

4) Завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за липень 2010 року на 2633,33 грн., а відповідно завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2010 року. В результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за серпень 2010 року на 2633,33 грн.

На підставі акту перевірки Олександрійською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000202330 від 09.09.2011, яким визначено зобовязання з податку на додану вартість, за основним платежем, у сумі 13173,33 грн., за штрафними санкціями 3293,33 (а.с. 7).

Як вбачається з акту, в квітні 2010 року позивач отримав фарбу порошкову від ПП «Велес - Голд»по договору №0520-4/07-23 від 01.12.2009 (а.с.29-30), згідно видаткових накладних №174 від 13.04.2010 (а.с.56), №264 від 28.04.2010 (а.с.61) та податкових накладних №174 від 07.04.2010 (а.с.55), №264 від 28.04.2010 (а.с.60). Вказані податкові накладні включено до складу податкового кредиту у квітні 2010 року та до розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2010 року у сумі 2467,20 грн.

Згідно відповідей ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №4653/7/23-2 від 09.08.2010 та №4377/7/23-06 від 16.08.2011 встановлено, що перевірку ПП «Велес - Голд»по взаємовідносинам з позивачем провести неможливо в звязку з тим, що задекларовані платником зобовязання за квітень 2010 року визнані недійсними та платник має стан «8».

В червні 2010 року позивач отримав фарбу порошкову від ПП «Велес - Голд»згідно видаткової накладної №337 від 03.06.2010 (а.с.66) та податкової накладної №337 від 03.06.2010 (а.с.65). Вказана податкова накладна включена до складу податкового кредиту у червні 2010 року та до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2010 року у сумі 1773,52 грн.

Згідно відповідей ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №5531/7/23-2 від 23.09.2010 та № 631/7/23-2 від 17.02.2011, встановлено, що перевірку ПП «Велес - Голд»по взаємовідносинам з позивачем провести неможливо в звязку з тим, що звітність платника податку прийнята до відома, задекларовані данні за червень 2010 року визнані недійсними.

В серпні 2010 року позивач отримав тиристори від ТОВ НВП «Контакт Україна»згідно видаткової накладної №114 від 12.07.2010 (а.с.40) та податкових накладних №104 від 29.06.2011, №111 від 09.07.2010(а.с.41,44). Вказані податкові накладні позивачем включено до складу податкового кредиту у червні 2010 року та до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2010 року у розмірі 2666,67 грн. та до розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2010 року у розмірі 2633,33 грн.

Згідно відповіді ДПІ у Київському районі м. Харкова №10754/7/07-015 від 13.12.2010 підтверджено взаємовідносини ТОВ НВП «Контакт Україна»з ПАТ „НВО Етал ”, та повідомлено, що ТОВ НВП «Контакт Україна»є посередником.

В червні 2010 року позивачем отримано гальваносостави від ТОВ «МГВ Трейд»згідно видаткової накладної №06041 від 04.06.2010 (а.с35) та податкової накладної №04061 від 04.06.2010 (а.с.34). Вказану податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту у червні 2010 року та до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2010 року у розмірі 23568,48 грн.

Згідно відповіді ДПІ у Києво-Святошинському районі №4454/7/23-119 від 30.08.2011 встановлено, що перевірку ТОВ «МГВ Трейд»провести неможливо в звязку з тим, що платник має стан «8»- до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

В червні 2010 року позивачем отримано лист від ТОВ «Гудвіл -1»згідно видаткової накладної №041 від 07.06.2010 (а.с.50) та податкової накладної №42 від 26.05.2010 (а.с.49). Вказана податкова накладна включена до складу податкового кредиту у травні 2010 року до розрахунку бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1466,25 грн.

Згідно відповідей ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №24037/7/23-518 від 28.10.2010 та №16777/7/23-518 від 08.08.2011 встановлено що додатки до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року зазначеного платника не визнана податковою звітністю.

На думку відповідача, виходячи із системного аналізу п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, встановлено прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість, включення до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, а потім , за наявності підстав, відшкодування з державного бюджету.

Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Однак, суд відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з наступного.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до абз. 1 та 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із зазначеного слідує, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зокрема, необхідно підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Абзацом 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 того ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно, податкова накладна не підтверджує всі необхідні юридичні факти для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, а тому не може бути визнана безумовною підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Як слідує з акту перевірки позивачем включено до податкових кредитів за вказані періоди суми ПДВ на підставі податкових накладних виписаних ПП «Велес - Голд», ТОВ НВП «Контакт Україна», ТОВ «МГВ Трейд», ТОВ «Гудвіл -1».

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника позивача зазначені податкові накладні були виписані при здійсненні господарської операції придбання позивачем у ПП «Велес - Голд»фарби порошкової, у ТОВ НВП «Контакт Україна»тиристорі, у ТОВ «МГВ Трейд»гальваносостави, у ТОВ «Гудвіл -1»листа.

На виконання ухвали суду від 16.11.2011 позивачем не надано письмових доказів щодо підтвердження товарності операцій із зазначеними контрагентами та підтвердження використання отриманого товару у господарській діяльності, а саме документи на підтвердження умов договорів з ТОВ НВП «Контакт Україна», ТОВ «Гудвіл -1», передачі товару, транспортування та зберігання товару надано не було.

Позивач правомірність віднесення суми сплачених ПП «Велес - Голд», ТОВ НВП «Контакт Україна», ТОВ «МГВ Трейд», ТОВ «Гудвіл -1»до складу податкового кредиту з ПДВ та в подальшому до суми бюджетного відшкодування обґрунтовує тим, що ним відповідно до договору поставки продукції №0520-4/07-23 від 01.12.2009 з ПП «Велес - Голд»(а.с.29-30), договору поставки продукції №0520-4/31-46 від 02.06.2010 з ТОВ «МГВ Трейд»та усних правочинів з ТОВ НВП «Контакт Україна», ТОВ «Гудвіл -1»придбано товар у зазначених контрагентів. На підтвердження оплати товару позивачем надано платіжні доручення (а.с. 32, 42-43,47,53, 58, 63), а на підтвердження фактичного отримання товару надано накладні та ордери (а.с.33,35, 38, 40,48, 50,54,56, 59, 61, 64, 66).

Однак суд вважає, що зазначені документи не можуть бути визнаними як належні докази для віднесення сплаченої суми до податкового кредиту, оскільки позивачем документально не підтверджено ознаку щодо фактичного придбання та отримання товару.

Так, як слідує з матеріалів справи позивач був платником податку на додану вартість, а тому зобовязаний був вести податковий облік згідно Закону України „Про податок на додану вартість”,

У відповідності до п. п 1, 3 ч. 1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на платника податків і зборів (обов'язкових платежів) покладено зобов'язання вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені обовязки платника податків є взаємозалежними, оскільки сплачені суми податків і зборів можуть бути визнані належними, лише в тому випадку, якщо вони сплачені відповідно до розміру обєкту оподаткування за ставкою та у порядку визначеному законом, і відповідають фінансово-господарським операціям за відповідний звітний період. Належність сплаченої суми підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” згідно якого, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивач не зміг підтвердити відповідними бухгалтерськими документами ні перед податковим органом, ні перед судом наявність факту отримання товару.

Як вказано вище, згідно вимог чинного законодавства податкові накладні не можуть бути визнані безумовною підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Суд не приймає посилання представників позивача, щодо підтвердження товарності операцій з ТОВ «МГВ Трейд»на копію товарно транспортної накладної 12 ААА від 04.06.2010 (а.с.36), оскільки вона складена з порушенням розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, а саме не зазначено на якому автомобілі здійснено перевезення, пункт навантаження, особи які здійснювали перевезення та отримали товар.

З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту вказаних періодів та в подальшому до суми бюджетного відшкодування, а тому рішення податкового органу є законним та скасуванню не підлягає.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 12.12.2011.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун