Постанова № 19988072, 28.09.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/5875/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    28 вересня 2011 р.                                                             м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та його скасування,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 09.06.2010 року №0000632304/0, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26819,00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначає про відповідність дій підприємства вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", а також вказує на відсутність у контролюючого органу передбачених законом правових підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фешен Груп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок платника у грудні 2009 року, січні - березні 2010 року, за наслідками якої складено акт від 07.06.2010 року №3196/23-2/31945231.

У ході здійснення перевірки зроблено висновок про порушення товариством вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 5137,00 грн., за січень 2010 року - на 13417,00 грн., за лютий 2010 року - на 3969,00 грн., за березень 2010 року - на 4296,00 грн.

Такий висновок пов'язаний з обставинами справи, відповідно до яких перевіркою від’ємного значення податку на додану вартість за листопад 2009 року, яке задекларовано до відшкодування у грудні 2009 року, було встановлено, що ТОВ "Фешен Груп" включено до складу податкового кредиту листопада 2009 року суму ПДВ у розмірі 5136,67 грн. за придбаний газ у ВАТ "Житомиргаз". На ВАТ "Житомиргаз" було направлено запит з питань включення до податкових зобов'язань та сплати продавцем суми податку на додану вартість, що заявлена ТОВ "Фешен Груп" до відшкодування з бюджету за грудень 2009 року. Встановлено, що постачальником по другому ланцюгу є ТОВ "Апекс ЛТД". До ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надіслано запит з питань включення до податкових зобов'язань та сплати продавцем (ТОВ "Апекс ЛТД") суми податку на додану вартість, що заявлена ТОВ "Фешен Груп" до відшкодування з бюджету за грудень 2009 року, відповідь на який станом на день проведення перевірки не надійшла. Відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) встановлено, що ТОВ "Апекс ЛТД" має ознаки сумнівності, а саме - знаходиться у 23 стані (місцезнаходження не встановлено).

Аналогічні обставини з питань господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Житомиргаз" та останнього з ТОВ "Апекс ЛТД" були встановлені стосовно від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3968,55 грн. за січень 2010 року, задекларованого до відшкодування у лютому 2010 року, а також стосовно від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4295,35 грн. за лютий 2010 року, задекларованого до відшкодування у березні 2010 року.

Крім того, проведеною перевіркою від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2009 року, задекларованого до відшкодування у січні 2010 року, було встановлено, що ТОВ "Фешен Груп" включено до складу податкового кредиту грудня 2009 року суму ПДВ у розмірі 13416,80 грн. за придбаний клей та знежирювач у ТОВ "Зотті". До ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова направлено запит з питань включення до податкових зобов'язань та сплати продавцем (ТОВ "Зотті") суми податку на додану вартість, що заявлена ТОВ "Фешен Груп" до відшкодування з бюджету за січень 2010 року. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надіслало довідку зустрічної перевірки, в якій зазначено, що ТОВ "Зоті" є посередником, постачальником продукції є ТОВ "Ровелайн Моторс". До ДПІ у Приморському районі м. Одеси направлено запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Ровелайн Моторс" з ТОВ "Зотті". ДПІ у Приморському районі м. Одеси надіслало довідку зустрічної перевірки, в якій зазначено, що ТОВ "Ровелайн Моторс" є посередником, постачальником товару є ТОВ "Дельтамир". До ДПІ у Приморському районі м. Одеси направлено запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Дельтамир" з ТОВ "Ровелайн Моторс", відповідь на який станом на день перевірки не надійшла.

При цьому, відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) встановлено, що ТОВ "Дельтамир" має ознаки сумнівності, а саме: ПП "Ексімресурс", ТОВ "Алінкува", ТОВ "Котта" мають 14 стан (визнано банкрутами).

Отже, не визнавши право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сплаченого своїм безпосереднім постачальникам - ВАТ "Житомиргаз" та ТОВ "Зотті" - в ціні придбаних товарів, відповідач вказує на те, що зазначені постачальники в ланцюгах постачання мали взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки сумнівності. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що заявлена ТОВ "Фешен Груп" сума бюджетного відшкодування фактично не сплачена до бюджету підприємствами в ланцюгах постачання, що і призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 26819,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 09.06.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26819,00 грн. за грудень 2009 року та січень - березень 2010 року.

Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з приписами Закону України "Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У свою чергу, п. 7.5 ст. 7 названого Закону визначає події, з якими законодавець пов’язує виникнення у платника податку права на податковий кредит, однією з яких є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить про те, що придбання товарів (послуг) з метою подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту і відповідно в подальшому бюджетного відшкодування.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з ВАТ "Житомиргаз" та ТОВ "Зотті", на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

При цьому, судом встановлено, що ВАТ "Житомиргаз" постачало ТОВ "Фешен груп" природний газ, необхідний для забезпечення роботи товариства, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом ВАТ "Житомиргаз" від 05.10.2009 року, додатковою угодою від 05.10.2009 року №19 до договору №7-2008-ПП-616 від 26.12.2007 року на постачання природного газу, розхідними та податковими накладними. Позивач здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку ТОВ "Фешен Груп".

Підтверджено ТОВ "Фешен Груп" і господарські взаємовідносини з ТОВ "Зотті", яке поставило позивачу клей, виписало накладну від 01.12.2009 року №393 та податкову накладну від 01.12.2009 року №423. Позивач здійснив оплату за приданий товар шляхом безготівкових розрахунків. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 01.12.2009 року ААК №12 придбаний клей транспортувався власним автотранспортом позивача.

Щодо реальності здійснення наведених господарських операцій відповідач ні в акті перевірки, ні його представник в судовому засіданні не заперечували.

Крім того, з огляду на те, що ТОВ "Фешен Груп" є виробником взуття, що не заперечується відповідачем, представник позивача надав пояснення з приводу необхідності придбання та подальшого використання зазначених товарів у господарській діяльності товариства.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на законодавче регулювання підстав формування податкового кредиту та розрахунку сум бюджетного відшкодування суд вважає, що визначальною умовою для висновку про протиправність або законність оскаржуваного податкового повідомлення є встановлення факту наявності у позивача податкових накладних та документів, які б підтверджували факт сплати сум податку, нарахованих у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Інші статті цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

У свою чергу, надані позивачем документи дають суду підстави для висновку про сплату товариством сум податку в ціні придбання товарів своїм безпосереднім постачальникам, які виписали позивачу податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість.

Що ж стосується бюджетного відшкодування, то відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобов’язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного періоду.

Підпунктом "а" пп. 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За даними податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року, січень - березень 2010 різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту мала від’ємне значення (52026,00 грн., 40863,00 грн., 64994,00 грн., 84652,00 грн. відповідно), у зв'язку з чим позивачем до ДПІ у м. Житомирі були подані розрахунки сум бюджетного відшкодування за грудень 2009 року, січень - березень 2010 року з зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у розмірі 46900,00 грн., 51476,00 грн. 40497,00 грн. та 65322,00 грн. відповідно. Зазначені суми дорівнюють частині залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що не заперечується відповідачем.

Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), то розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року з врахуванням сум податкового кредиту у розмірі 5137,00 грн., за січень 2010 року - у розмірі 13417,00 грн.. за лютий 2010 року - у розмірі 3969,00 грн. та за березень 2010 року - у розмірі 4296,00 грн., які були фактично сплачені, відповідає положенням пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому суд вважає такими, що не ґрунтуються на наведених правових нормах, доводи ДПІ про відсутність у позивача права на врахування названих сум при визначенні суми податку, що підлягає поверненню з бюджету за спірний період.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 09.06.2010 року №0000632304/0 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158, 163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 09.06.2010 року №0000632304/0, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26819,00 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя:                                                            Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 03 жовтня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.