Постанова № 19987812, 06.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/16761/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Голубової Л.Б.

при секретарі                                                  Кобець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом          Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону

до           Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області

про           вчинення дій щодо приведення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за списком № 1 за період з 01.12.2010 року по 25.03.2011 року у відповідність до чинного законодавства, зобов’язання вилучити з розрахунків з них колишнього працівника ОСОБА_1, який набув статусу пенсіонера до 01.01.2004 року, зобов’язання в свої розрахунках стаж роботи працівника на даному підприємстві визначати тільки шляхом переводу років у місяці, а тому виключити з графи 6 розрахунків дні або відсотки днів до місяця та зробити відповідний перерахунок в графах 15 та 18 розрахунків фактичних витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період грудень 2010 року – березень 2011 року, зобов’язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 грошові суми, як незаконно збільшені

за участю:

представника позивача:           ОСОБА_2 за дов. від 13липня 2011 року № 01-ю/805,

представника відповідача:           не з’явились

У вересні 2011 року Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Петровському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька, управління Пенсійного фонду України в міста Селидове Донецької області, управління Пенсійного фонду України в міста Вугледар Донецької області, управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області, управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про приведення розрахунків у відповідність до чинного законодавства та виключення з них незаконно збільшених грошових сум.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/15638/2011 зазначені позовні вимоги були роз’єднані у самостійні провадження. Позовні вимоги Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про приведення розрахунків у відповідність до чинного законодавства та виключення з них незаконно збільшених грошових сум, виділені в самостійне провадження і справі присвоєно №2а/0570/16761/2011 та ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року справу прийнято до провадження.

Позов вмотивовано тим, що у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 (далі - розрахунки) УПФУ в м. Селидове Донецької області нарахування за грудень 2010 року значиться, зокрема, ОСОБА_1. Згідно з абзацами 1-5 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 … на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Водночас, зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом. Оскільки ОСОБА_1 набув статус пенсіонера до 01.01.2004 року, а Закон зворотної сили не має, його повинно бути виключено з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем у порушені вимоги п.6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, обчислений повний стаж робітників на підприємстві, враховуючи – дні. В зазначеній вище нормі, визначено, що при визначені частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці). Відповідачем у розрахунках зазначено колишнього працівника ОСОБА_3, якому термін роботи на підприємстві визначено 1 р. 2.93 м.

Сума, яка була незаконно, на думку позивача, виставлена у розрахунках УПФУ в м.Селидове за грудень 2010 року – березень 2011 року складає 5744,11 гривень із загальних -6458,91 гривень.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні у позові, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення проти позовних вимог від 24 жовтня 2011 року № 7108/07, зазначав, зокрема, те, що діяв у межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема посилався на Прикінцеві положення вказаного Закону.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Оперативно воєнізований гірничорятувальний загін, ідентифікаційний код 00159441, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 10 січня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.52, 53), є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач – управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з наступними змінами і доповненнями, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

          Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року (надалі – Закон № 1788) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону № 1788), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону № 1788) та інші (пункти «в» «з» ст. 13 Закону № 1788).

Суд зазначає, що відповідно абзацу 3 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2004 року.

На момент прийняття Закону № 1058 та набрання ним чинності 1 січня 2004 року, Закон № 1788 не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі п. «а» ст. 13 Закону № 1788.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за №64/8663 (далі – Інструкція № 21-1).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримує пільгову пенсію відповідно п. «а» ст. 13 Закону № 1788, тобто за списком № 1, право отримання цієї пенсії у нього виникло 31 грудня 2003 року, відповідно спірних розрахунків (а.с. 39-42). Вказану особу відповідачем включено до розрахунків за грудень 2010 року – березень 2011 року.

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 отримує пільгову пенсію відповідно п. «а» ст. 13 Закону № 1788, тобто за списком № 1, право отримання цієї пенсії у нього виникло з 20.07.2008 року, відповідно спірних розрахунків (а.с. 39-42).

Щодо позовних вимог позивача про вилучення з розрахунків працівників, якім призначено пенсію до 01.01.2004 року, суд зазначає наступне.

В силу пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Для уникнення погіршення становища майбутніх пенсіонерів, та враховуючи, те що не запроваджені професійні та корпоративні фонди, пенсії в перехідний період повинні бути призначені за нормами цього Закону і при виконанні положень Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 визначений в абзаці 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, у підприємств, які мають шкідливі умови праці за Списком № 1, виникає обов’язок по відшкодуванню достроково призначених пільгових пенсій та витрат на їх доставку з дня набрання чинності закону, а саме з 01.01.2004 р. і до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього закону.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ набрав чинності 01.01.1992 р., і саме на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

Статтею 100 Закону № 1788-ХІІ було збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 1788-ХІІ пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, які набули право на пільгову пенсію до 01.04.2004 року підлягають відшкодуванню за рахунок підприємств, оскільки у пункті 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV не міститься норми про те, що момент призначення пенсії (чи набуття права на пенсію) і момент початку відшкодування витрат на виплату та доставку цих пенсій (чи момент набуття обов’язку підприємством по її відшкодуванню) є тотожними поняттями.

Отже, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача вилучити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій нарахування по ОСОБА_1, якому призначено пільгову пенсію і присвоєно особовий рахунок пенсіонера до 1 січня 2004 року, не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача в розрахунках визначати тільки шляхом переводу років у місяці, а саме в повних календарних роках та місяцях без дроблення останніх, виключити з графи 8 розрахунків дні, або відсотки днів до місяця і зробити відповідний перерахунок, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.10 розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Витрати на виплату та доставку пенсій несуть управління ПФУ, на обліку яких знаходиться пільгова категорія пенсіонерів.

Відповідно до п. 6.5 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно із п. 6.2 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Суд не погоджується з висновками позивача щодо неправомірного визначення відповідачем стажу колишніх працівників також днями.

Відповідно до п.п. 4 п. 6.2. Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 01.03.2005 року за № 2039/14 «Щодо встановлення страхового стажу», якщо сума сплачених за відповідний місяць, страхових внесків менша за мінімальний страховий внесок, то період зараховується в страховий стаж як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених сум за відповідний місяць була не меншою мінімального страхового внеску. Якщо така доплата не була здійснена, страховий стаж враховується пропорційно.

Таким чином, спосіб визначення у розрахунках стажу роботи працівників, обраний відповідачем, є найбільш точним способом визначення частки сплати окремого підприємства, він не суперечить вимогам Інструкції № 21-1 та не порушує права, свободи або інтереси позивача.

Враховуючи вищевикладене, суду дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог щодо зобов’язання відповідача в розрахунках визначати тільки шляхом переводу років у місяці, а саме в повних календарних роках та місяцях без дроблення останніх, виключити з графи 8 розрахунків дні, або відсотки днів до місяця і зробити відповідний перерахунок.

З визначених підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині виключення з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 грошових сум, як незаконно збільшених.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про вчинення дій щодо приведення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за списком № 1 за період з 01.12.2010 року по 25.03.2011 року у відповідність до чинного законодавства, зобов’язання вилучити з розрахунків з них колишнього працівника ОСОБА_1, який набув статусу пенсіонера до 01.01.2004 року, зобов’язання в свої розрахунках стаж роботи працівника ОСОБА_3 на даному підприємстві визначати тільки шляхом переводу років у місяці, а тому виключити з графи 6 розрахунків дні або відсотки днів до місяця та зробити відповідний перерахунок в графах 15 та 18 розрахунків фактичних витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період грудень 2010 року – березень 2011 року, зобов’язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 грошові суми, як незаконно збільшені – відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні в присутності представника позивача 06 грудня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 07 грудня 2011 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                 Голубова Л.Б.