Постанова № 19987806, 06.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/21308/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голубової Л.Б.

при секретарі          Кобець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                            

за позовом          Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі

міста Горлівки Донецької області

до           Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного

підприємства «ТЕХНОСЕРВІС»

про           стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за період з жовтня 2008

року по грудень 2010 року в сумі 47819,80 гривень

за участю:          

представника позивача:                     ОСОБА_1, за дов. від 11.11.2011р. № 30169/06,

від відповідача:                              не з’явився

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «ТЕХНОСЕРВІС» (далі – відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року в сумі 47819,80 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «ТЕХНОСЕРВІС» зареєстроване 10 грудня 2007 року платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки. Станом на 01 жовтня 2011 року підприємство має заборгованість перед Управлінням зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 47819,80 гривень, яка на теперішній час є несплаченою. Сума боргу підтверджується поданими до органів Пенсійного фонду звітами щодо розрахунку сум страхових внесків з жовтня 2008 року по грудень 2010 року. Загальна сума боргу складає 47819,80 гривень, яку і просить суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «ТЕХНОСЕРВІС», відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований за адресою, вказаною у позові, проте у встановлені судом строки заперечень та необхідних документів або заяви про визнання позову до канцелярії суду не надав.

Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «ТЕХНОСЕРВІС», код ЄДРПОУ 35498707, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 07 грудня 2007 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Так, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Відповідачем до управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області надані розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року, відповідно до яких сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складає 1566,40 гривень, 1566,40 гривень, 1605,12 гривень, 1608,65 гривень, 1613,59 гривень, 1731,89 гривень, 1645,60 гривень, 1694,49 гривень, 1645,60 гривень, 1645,60 гривень, 2012,91 гривень, 1656,51 гривень, 1661,44 гривень, 1705,83 гривень, 1727,62 гривень, 1819,84 гривень, 1819,84 гривень, 1819,84 гривень, 1835,68 гривень, 1835,68 гривень, 1835,68 гривень, 2232,33 гривень, 2034,90 гривень, 1896,28 гривень, 1862,08 гривень, 1862,08 гривень та 1877,92 гривень відповідно, загальна сума становить 47819,80 гривень (а.с. 6-32).

Відповідно даних наявних в матеріалах справи карток особового рахунку страхувальника – відповідача недоїмка зі сплати страхових внесків за період з 01.11.2008 року по 13.01.2011 року складає 47819,80 гривень (а.с. 33-36).

За таких обставин суд доходить висновку, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 106 вказаного закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Отже, заборгованість зі сплати страхових внесків, що обліковується за відповідачем, за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року становить 47819,80 гривень.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «ТЕХНОСЕРВІС» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року в сумі 47819,80 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «ТЕХНОСЕРВІС» (84601, Донецька область, місто Горлівка, вул. Гагаріна, буд. 32, код ЄДРПОУ 35498707) на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області заборгованості зі сплати страхових внесків за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року в сумі 47819 (сорок сім тисяч вісімсот дев’ятнадцять) гривень 80 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 06 грудня 2011 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Голубова Л.Б.