Постанова № 19986467, 15.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 5023/6809/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

прокурора Кучерової М.В. (посв.№209 від 10.10.2011 року);

позивача ОСОБА_1 (дов.№235 від 24.01.2011 року);

відповідача не зявився;

третьої особи - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 4904Х/1-28) на рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року у справі

за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська дитяча поліклініка № 15", м. Харків

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення коштів

за участю прокуратури Фрунзенського району м. Харкова

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Комунальний заклад охорони здоровя "Харківська міська дитяча поліклініка № 15" звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_3 на свою користь заборгованість по орендній платі у сумі 27979,36 грн. збитки по відшкодуванню комунальних послуг в сумі 27002,06 грн., збитки по відшкодуванню витрат по сплаті податку на землю в сумі 739,42 грн., а також просить покласти на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року (суддя Аюпова Р.М.) стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального закладу охорони здоров'я “Харківська міська дитяча поліклініка № 15” заборгованості з орендної плати в сумі 27979,36 грн., а також 279, 79 грн. держмита та 118,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Решту позовних вимог залишено без розгляду.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року частково скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 21895,49 грн. заборгованості по орендній платі. Зазначає про відсутність правових підстав для стягнення орендної плати за період з 05.07.2011 року по 12.07.2011 року на суму 801,65 грн. та неврахування заяви відповідача про зарахування платежів в сумі 5282,22 грн. в рахунок орендної плати.

Через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду 30.11.2011 року від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№11751), де він просить рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Посилається на необґрунтованість тверджень відповідача про необхідність зарахування оплат вартості комунальних послуг та земельному податку в рахунок платежів по орендній платі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 06.12.2011 року не зявились. Про причини неявки не повідомили.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні заперечують проти апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлених судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2010 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4188, відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 227,24 кв.м для розміщення оздоровчого комплексу, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі КУОЗ міської дитячої поліклініки № 15 Фрунзенського району м. Харкова.

12.07.2010 року нежитлове приміщення передано відповідачу по акту прийому-передачі.

Згідно розділу 3 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 208/07 від 02.10.2007 року. Згідно з протоколом засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди, орендна плата за перший повний місяць складає 4520,00 грн.(п. 3.2 договору).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту прийому передачі та сплачується щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується їм самостійно.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати. Позивачем нараховано заборгованість по орендній платі з 12.07.2010 року по 12.07.2011 року в сумі 27979,30 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо заборгованості по орендній платі в розмірі 27979,30 грн., яка підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В ст. 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач не надав суду доказів оплати орендної плати згідно умов Договору оренди майна № 4188 від 12.07.2010 року або обґрунтованих заперечень щодо суми заборгованості.

З апеляційної скарги вбачаться, що відповідач підтверджує невиконання ним зобовязань по договору оренди, не заперечує проти заборгованості в сумі 21895,49 грн., але не погоджується з сумою 6083,37 грн., яка складається, на думку відповідача з безпідставно нарахованої суми орендної плати 801,65 грн. за період з 05.07.2011 року по 12.07.2011 року, та сплачених відповідачем на поточний рахунок позивача грошових коштів в загальній сумі 5282,22 грн. із призначенням платежу «оплата комунальних послуг»та «земельний податок», які вважає можливим зарахувати в рахунок заборгованості по орендній платі.

Матеріалами справи на підтверджено посилання відповідача на чинення позивачем перешкод у користуванні орендованим приміщенням в період з 05.07.2011 року по 12.07.2011 року, оскільки додані відповідачем до апеляційної скарги копії фотографій дверей приміщення з написом «Опечатано»та печаткою КЗОЗ "Харківська міська дитяча поліклініка № 15" не можуть бути доказом наявності перешкод в користуванні саме орендованих відповідачем приміщень, зазначені обставини слід доводити відповідними актами.

Доводи відповідача відносно зарахування оплаченої за комунальні послуги суми 5282,22 грн. в рахунок сплати орендної плати по договору, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в платіжних документах відповідач визначив чітко призначення платежу «оплата комунальних послуг»та «земельний податок». В матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідної банківської установи з метою виправлення підстав здійснення платежів.

Відповідачем не надано суду доказів щодо існування іншого зобовязання, в якому відповідач виступає кредитором, а позивач боржником та має перед відповідачем заборгованість, тому відсутні підстави для зарахування сплачених відповідачем грошових коштів в загальній сумі 5282,22 грн. із призначенням платежу «оплата комунальних послуг»та «земельний податок»в рахунок заборгованості по орендній платі.

Заперечення відповідача щодо зобовязань повернути йому безпідставно набуті кошти, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці вимоги можуть бути предметом окремого позову.

Відповідно до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу, господарський суд залишає позов без розгляду, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки на час прийняття рішення на вимогу суду позивачем до матеріалів справи не надано витребуваних судом документів, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовних вимог в частині відшкодування збитків з комунальних послуг в сумі 27002,06 грн. та податку на землю в сумі 739,42 грн.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, недоведеними, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у звязку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33-34, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови по справі № 5023/6809/11 підписано 12.12.2011 р.