Постанова № 19986372, 08.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5021/2090/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю № 30/426 від 28 грудня 20110 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5009С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 01листопада 2011 року у справі № 5021/2090/2011

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до ПАТ "Сумигаз", м. Суми

про стягнення 5498,24 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 01 листопада 2011 року у справі № 5021/2090/2011 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Сумигаз»завдану державі шкоду за самовільне водокористування в доход місцевого бюджету Буринської міської ради в сумі 5498,24 грн. з врахуванням вимог п.35 ст. 4 ст. ч.1 ст. 15 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», а саме: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховано до Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень зараховано в доход місцевого бюджету. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету державне мито у розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 01 листопада 2011 року у справі № 5021/2090/2011 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується з доводами, викладеними в ній, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Сумської області від 01 листопада 2011 року у справі № 5021/2090/2011 залишити без змін. Позивач також надав клопотання про розгляд справи без участі представника Державної екологічної інспекції в Сумській області.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника відповідача колегія суддів встановила наступне.

Позивач Державна екологічна інспекція в Сумській області, звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до ПАТ «Сумигаз» про стягнення 5498,24 грн. шкоди, завданої державі за самовільне водокористування.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Сумській області на підставі наказу від 09.03.2011 року №75-П було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань охорони та раціонального використання водних обєктів, атмосферного повітря та поводження з виходами на ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз».

За результатами перевірки складено акт від 10.03.-30.03.2011 року (а. с. 7-12).

Під час перевірки структурних підрозділів, що входять до ПАТ «Сумигаз», державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Лубенською М.М. та Поволяшко Ю.В. встановлений факт самовільного водокористування, а саме: Буринським цехом ГГ Конотопського УЕГГ для задоволення господарсько-побутових потреб виробничої бази цеху здійснюється забір води з колодязя за допомогою побутової насосної станції, що є порушенням статей 48-50 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів (стаття 47 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (стаття 48 Водного кодексу України).

Згідно статті 49 зазначеного кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Перевіркою встановлене використання побутової насосної станції при заборі води з колодязя, отже мало місце спеціальне водокористування.

Зважаючи на викладене, законодавцем встановлений забір води без отримання дозволу тільки для загального водокористування.

Обґрунтовуючи забір води без дозволу, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що він є вторинним водокористувачем, а тому не має права на отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до статті 42 Водного кодексу України, водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до статті 43 Водного кодексу України, водокористувачі мають право використовувати водні об'єкти на умовах оренди.

Отже, взаємовідносини між первинним та вторинним водокористувачами будуються на договірних відносинах.

ПАТ «Сумигаз», як водокористувач, при перевірці не мав будь-якого дозвільного документу на забір води, чим порушив вимоги чинного законодавства, встановленні для спеціального водовикористання.

Відповідач здійснював забір підземних вод за допомогою власної насосної станції, що підтверджується актом перевірки від 10.03.-30.03.2011 р. та листом відповідача від 04.05.2011 р. за № 14/294, в якому зазначається, що за допомогою насосної станції ним було забрано 176 м.куб.води.

Статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів і його органів на місцях належать: подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Сумській області від 19.02.2007р за № 55, Інспекція є спеціальним підрозділом Мінприроди, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області

На підставі встановлених перевіркою порушень чинного законодавства відповідно до листа ПАТ «Сумигаз»№ 14/294 від 04 травня 2011 року (а.с. 13), у відповідності до пункту 9.1 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", позивачем нараховані відповідачу збитки, завдані державі внаслідок самовільного використання підземних вод Буринським цехом Конотопського УЕГГ ПАТ «Сумигаз»у 2010 році, сума яких становить 5498,24 грн. (а.с.15).

Таким чином, протиправною діяльністю відповідача державі заподіяно шкоду, розмір якої становить 5498,24 грн.

Відповідно до статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою, зокрема, цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до статті 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення (ч.3 статті 68, ч. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 01 листопада 2011 року у справі № 5021/2090/2011 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 01 листопада 2011 року у справі № 5021/2090/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 12 грудня 2011 року.