Постанова № 19986366, 08.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5021/1525/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

кредитора –Герман І.В.

боржника –Клєц Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми (вх. № 4991С/2-5) на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.09.11 р. по справі № 5021/1525/2011

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав", м. Суми

про визнання банкрутом -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011 року порушено провадження у справі № 5021/1525/2011 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції (далі - кредитор) про визнання банкрутом боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" м. Суми (40031, м. Суми, вул. Кооперативна, 7, кв. 12Б, код 30560995) (далі - боржник) та призначено підготовче засідання на 04.08.2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.09.2011 р. по справі № 5021/1525/2011 провадження у справі припинено; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинено; зобов'язано державного реєстратора –Виконком Сумської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство, у зв’язку з припиненням провадження у справі № 5021/1525/2011 про банкрутство ТОВ "Техносплав".

Кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції з ухвалою господарського суду від 27.09.2011 р. не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні ухвали порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема кредитор вказує на те, що господарський суд безпідставно проігнорував його доводи стосовно того, що він має безспірні вимоги до боржника в сумі 1562646,95 грн., які останній не виконав більше ніж протягом трьох місяців. Даний борг виник у боржника в зв’язку з невиконанням останнім укладеного між сторонами кредитного договору № 012/06-11/2372. Факт наявності боргу підтверджується рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 р. На виконання вказаного рішення Зарічний відділ ДВС Сумського МУЮ 04.02.2011 р. відкрито виконавче провадження, проте воно до цього часу не виконано.

В забезпечення виконання умов кредитного договору №012/06-11/2372 між ТОВ "Техносплав" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено:

- іпотечний договір № 614 від 30.03.2007 р., згідно якого в заставу Банку передано нежиле приміщення - склад готової продукції під літ «Г1», площею 3251,6 кв. м., що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Харківська, 122, договірною заставною вартістю 225 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обігу № 2372/т від 05.01.2007 р. з додатковою угодою №1 від 07.05.2007 р., згідно якого в заставу Банку передано будівельні матеріали договірною заставною вартістю 313 184,00 грн.;

- договір застави основних засобів №2372/о від 05.01.2007 р., згідно якого в заставу Банку передано основні засоби договірною заставною вартістю 239 602,00 грн.

Таким чином, вартість заставленого майна була визначена сторонами при укладенні відповідних договорів застави та іпотеки, що узгоджується з приписами чинного законодавства.

Загальна вартість майна, переданого боржником - ТОВ "Техносплав" в заставу Банку за домовленістю сторін складає 777 786,00 грн.

Таким чином, апелянт зазначає, що безспірні грошові вимоги Банку до ТОВ "Техносплав" складають 1560445,67 грн., з них 777 786,00 грн. забезпечені заставою майна боржника, а сума незабезпечених заставою майна боржника вимог складає 782 659,67 грн.

З посиланням на зазначені обставини апелянт зазначає що він є конкурсним кредитором, має безспірні вимоги до боржника які не забезпечені заставою майна боржника, його вимоги складають більше 300 мінімальних заробітних плат, підтверджені рішенням суду та непогашені протягом 3-х місяців після встановленого для цього строку, а тому має всі підстави для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а в суду відсутні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство.

В судовому засіданні представник кредитора підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник просить оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на правомірність та відповідність матеріалам справи висновкам суду про те, що всі зобов’язання боржника перед кредитором забезпечені заставою і відповідно у останнього відсутні підстави для ініціювання процедури банкрутства боржника за загальною процедурою.

В судовому засіданні представник боржника, з посиланням на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія приходить до висновку про залишення прийнятої по даній справі ухвали без змін, а апеляційної скарги кредитора без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється вказаним законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а ч. 2 ст. 2, ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника або кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до п. 2 ч. 7 вказаної статті, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 7, виклад обставин, що підтверджують наявність зобов’язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання.

В поданій до суду першої інстанції заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техносплав" ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитор посилається на наступне:

Згідно з кредитним договором № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Техносплав", останнім отримано кредит в розмірі 1500000 грн. 00 коп. терміном до 25.12.2009 року.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 року було стягнуто з ТОВ "Техносплав" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в сумі 1562646 грн. 95 коп. та судові витрати, оскільки боржник не виконав умови кредитного договору щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків.

02.02.2011 року судом було видано виконавчий лист у справі № 2-1375/10 про примусове виконання рішення суду.

04.02.2011 року Зарічним ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по стягненню боргу з ТОВ "Техносплав".

Як свідчить наданий кредитором лист Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції від 23.06.2011 р. виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 року станом на момент надання листа не виконано.

Матеріали справи також свідчать про те, що в забезпечення виконання умов кредитного договору № 012/06-11/2372 між ТОВ "Техносплав" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено:

- іпотечний договір № 614 від 30.03.2007 року, відповідно до умов якого в заставу банку передано нежитлове приміщення –склад готової продукції під літ. "Г1", площею 3251,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122, договірною заставою вартістю 225000 грн. 00 коп.;

- договір застави товарів в обігу № 2372/т від 05.01.2007 року з додатковою угодою № 1 від 07.05.2007 року, відповідно до умов якого в заставу банку передано будівельні матеріали договірною заставною вартістю 313184 грн. 00 коп.;

- договір застави основних засобів № 2372/о від 05.01.2007 року, відповідно до умов якого в заставу банку передано основні засоби договірною заставою вартістю 239602 грн. 00 коп.

Таким чином, з наданих документів вбачається, що вартість майна, переданого боржником –ТОВ "Техносплав" в заставу банку за домовленістю сторін складає 777786 грн. 00 коп.

Відповідно до поданої 19.08.2011 року директором ТОВ "Техносплав" оборотної відомості по обліку основних засобів та відомості по рахунку № 260 Готова продукція станом на 19.08.2011 року майно підприємства –боржника, яке знаходиться у заставі банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не реалізоване, про що свідчить додана відомість.

Як зазначено кредитором в заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "Техносплав", безспірні вимоги кредитора, що підтверджені виконавчим документом, крім пені, складають 1560445 грн. 67 коп. З урахуванням вартості майна, переданого боржником в заставу, заборгованість ТОВ "Техносплав", яка не забезпечена заставою складає 782569 грн. 67 коп.

В обґрунтуваннях заяви про порушення справи про банкрутство від 18.08.2011 року № с19-120-1/326 та в апеляційній скарзі, кредитор підтримує вимоги, викладені в заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "Техносплав", зазначає, що є конкурсним кредитором, має безспірні вимоги до боржника, які не забезпечені заставою майна боржника, на суму, що перевищує 300 мінімальних заробітних плат, підтверджені рішенням суду та непогашені протягом 3-х місяців після встановленого для цього строку, а тому має всі підстави для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника –ТОВ "Техносплав".

На існуванні зазначених обставин кредитор також наполягає в апеляційній скарзі, вважаючи їх беззаперечною підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Боржник проти заяви кредитора про порушення справи про банкрутство заперечує, зазначаючи, що кредиторські вимоги в розмірі 1560445 грн. 67 коп. повністю забезпечені заставним майном на суму 1654910 грн. 67 коп. (з урахуванням вартості предмету іпотеки, переданого гр. України Філіповим О.Б. в іпотеку кредитору згідно з іпотечним договором № 012/06-11/2372 від 09.01.2007 року укладеним між ВАТ "Аваль" та гр. України Філіповим О.Б. в забезпечення виконання боржником умов кредитного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року) і тому заява кредитора –ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції про банкрутство є необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що вимоги кредитора до боржника повністю забезпечені заставою і відповідно у кредитора відсутні будь-які правові підстави щодо ініціювання процедури банкрутства боржника за загальною процедурою банкрутства.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу грошового зобов’язання відноситься зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено законом.

Кредитор наполягає на тому, що його безспірні грошові вимоги до боржника складають 1560445,67 грн., з них 777 786,00 грн. забезпечені заставою майна боржника, а сума незабезпечених заставою майна боржника вимог складає 782 659,67 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб’єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", оцінка предмета іпотеки здійснюється за згодою сторін, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

Частиною 1 ст. 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", застава –це спосіб забезпечення зобов’язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 2 ст. 582 Цивільного кодексу України, оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склались на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

З наданих документів вбачається, що вартість майна, переданого боржником –ТОВ "Техносплав" в заставу банку за домовленістю сторін складає 777786 грн. 00 коп.

Разом з тим, матеріали справи також свідчать про те, що в забезпечення виконання умов кредитного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року, за яким ВАТ "Аваль" відкрив для ТОВ "Техносплав" відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на суму 1500000 грн. 00 коп. між ВАТ "Аваль" та гр. України Філіповим Олегом Борисовичем було укладено іпотечний договір № 012/06-11/2372 від 09.01.2007 року, відповідно до умов якого предмет іпотеки становить нерухоме майно, а саме: квартира, що складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 115,3 кв. м., житловою площею 70,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, буд. № 7 квартира № 12-Б. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 877124 грн. 00 коп.

Вказаний договір (п. 1.1) забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2009 року.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі № 2-76/10р. від 06.01.2011 року було стягнуто з Філіпова Олега Борисовича на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 1608510 грн. 11 коп., звернувши стягнення за рахунок заставного майна –квартири за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, буд. № 7 квартира № 12-Б

06.05.2011 року державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-76 від 28.01.2011 року було складено акт опису й арешту майна, а саме квартири за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, буд. № 7 квартира № 12-Б

Кредитором при зверненні до суду безпідставно, та всупереч закону не було враховано забезпечення виконання зобов’язання боржника іншою особою, а саме гр. України Філіповим Олегом Борисовичем згідно з вищезгаданим іпотечним договором. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 877124 грн. 00 коп. Кредитор має право на звернення стягнення на предмет іпотеки в зв’язку з невиконанням боржником своїх зобов’язань за кредитним договором.

Таким чином, в даному випадку вимоги кредитора повністю забезпечені заставою, про що правомірно зазначив господарський суд в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає порушення провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги боржника повністю забезпечені заставою.

Також до суду надано договір поруки від 29.12.2006 року, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. України Наєнко Андрієм Семеновичем, за умовами якого останній бере на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням боржника –ТОВ "Техносплав", що виникли з умов кредитного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року.

Тобто, виходячи з умов укладеного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Техносплав" та іпотечного договору № 012/06-11/2372 від 09.01.2007 року між Банком та гр. України Філіповим О.Б., вимоги кредитора повністю забезпечені заставою.

За таких обставин, висновки господарського суду про відсутність у банку будь-яких правових підстав щодо ініціювання процедури банкрутства боржника за загальною процедурою банкрутства є законними та обґрунтованими, в зв’язку з чим, оскаржувана ухвала господарського суду про припинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, а вимоги про її скасування, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що кредитором при зверненні до суду не доведено належними доказами факт неспроможності виконання боржником своїх зобов’язань протягом понад 3 місяців, що з урахуванням відповідних вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є однією з необхідних передумов для порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою.

Як свідчить подана кредитором заява, в обґрунтування зазначеного ним надано лист Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції від 23.06.2011 р. відповідно до якого виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 року станом на момент надання листа не виконано.

Проте, зазначений лист в розумінні відповідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України „Про виконавче провадження” не може вважатися належним доказом неможливості виконання боржником своїх зобов’язань.

Матеріали справи не містять та кредитором не надано суду доказів вжиття всіх можливих заходів, передбачених законом, з метою стягнення заборгованості з боржника, та, відповідно, неможливості її оплати останнім.

Зокрема кредитором не надано суду доказів неможливості задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Так само матеріали справи не містять та кредитором не надано суду доказів вжиття державним виконавцем при виконанні згаданого виконавчого провадження всіх необхідних заходів передбачених Законом України „Про виконавче провадження” з метою виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 року.

Також заявником, не надано доказів здійснення ДВС визначених законом дій, спрямованих на погашення існуючої заборгованості шляхом примусового реалізації предметів застави та іпотеки. Доказів винесення ДВС процесуального документа (постанови) про закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 року та неможливість виконання рішення матеріали справи не містять та кредитором суду не надано.

За таких обставин, в судової колегії відсутні підстави вважати що кредитор при зверненні до суду довів факт наявності всіх передумов, які можуть бути підставами для порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою.

Зазначене також свідчить про правомірність висновків господарського суду стосовно необхідності припинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги кредитора про скасування оскаржуваної ухвали позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство та апеляційній скарзі.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.09.11 р. по справі № 5021/1525/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 08.12.2011 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.