Постанова № 19986351, 07.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 року Справа № 5023/7440/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Березка О.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.12.2011 року

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Геомакс”, м. Харків (вх. № 4893Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року по справі № 5023/7440/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремінь”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Геомакс”, м. Харків

про стягнення 99818,68 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 9 від 11 червня 2007 року в розмірі 99818,68 грн. в тому числі: 66924,63 грн. основного боргу, 5144,02 грн. пені, 21759,82 грн. інфляційних та три відсотки річних в сумі 5990,21 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Геомакс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремінь” заборгованість за договором будівельного підряду № 9 від 11 червня 2007 року в сумі 66924,63 грн., інфляційні за період з вересня 2008 року по липень 2011 року в сумі 21759,82 грн., три відсотки річних за період з 04.09.08 р. по 02.09.11 р. в сумі 5990,21 грн., 946,75 грн. державного мито та 223,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог заявник посилається на відсутність доказів узгодження додаткового обсягу робіт, стверджує, що додатковою угодою № 1 до договору від 22 вересня 2011 року була змінена загальна ціна договору та визначена в розмірі 376903,00 грн., в звязку з чим вважає, що він переплатив позивачу за договором 548500,00 грн.

Позивач з обставинами викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням за № 21047 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача 22.11.2011 р.

30.11.2011 р. відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи на інший день у звязку з відрядженням уповноваженого представника до м. Києва.

Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Відповідачем також не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості товариства забезпечити явку іншого представника у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких інших документів по суті спору відповідачем не надано.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою апеляційним господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обовязком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 01.12.2011 року за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції, 11 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кремінь” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Геомакс” було укладено договір будівельного підряду № 9.

Відповідно до умов договору підрядник (позивач у справі) зобовязався виконати комплекс робіт на обєкті в повному обємі, з дотриманням будівельних норм та правил, технологій виробництва робіт, якісно та в строк здати обєкт, а замовник (відповідач у сраві) зобовязується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Об'єкт - майданчик для прийому інертних матеріалів з залізничною естакадою та під'їзними залізничними шляхами, розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, Балаклійське шосе, 13.

Комплекс робіт включає в себе: устаткування бетонної підготовки, установку залізобетонних блоків естакади, устаткування монолітних залізобетонних блоків, укладання шляху залізничної естакади, устаткування залізобетонного майданчику.

Роботи виконуються на підставі наданої замовником проектної документації, розробленої ДП "Укрзалізничпроект", договірної ціни, кошторисної документації (договірна ціна та кошторис є приблизними та додаються до даного договору), а також письмових вказівок замовника, узгоджених з підрядником.

Пунктом 1.3 договору встановлена договірна ціна в сумі 558793,31 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 1.4 даного договору підрядник зобов'язаний виконувати роботи у відповідності з графіком виконання робіт, доданим до договору, та закінчити комплекс робіт не пізніше 28 вересня 2007 року.

Згідно п. 2.5.2 цього ж договору, роботи приймаються шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість робіт форми №3-кб.

Відповідно до пунктів 1.5 - 1.5.2 договору, оплата здійснюється у наступному порядку: авансовий платіж в сумі 168000,00 грн. перед виконанням робіт, решта - протягом п'яти банківських днів з дня прийому виконаних робіт.

Матеріалами справи також підтверджено, що додатковою угодою №1 від 22 серпня 2007 року до договору № 9 від 11.06.07 р. сторони визначили, зокрема, що: замовник доручає, а підрядник зобов'язується якісно та в строк виконувати наступні роботи: устаткування під'їзного залізничного шляху до естакади; підрядник зобов'язується виконати роботу в строк за три календарних місяця з моменту передоплати; загальна вартість по цьому договору складає 376903,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%; рахунки підрядника з доданими до них актами про виконану роботу оплачуються замовником у встановленому порядку, щомісяця по пред'явленню форми №КБ-2в, не пізніше десяти календарних днів; акт здачі-приймання є підставою для повного розрахунку; до початку робіт замовник перераховує передоплату в сумі 40%, підрядник зобов'язується виконати робіт на суму авансу протягом місяця.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач повністю виконав роботи, передбачені договором та додатковою угодою до нього, що підтверджується копіями актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в №1/07 від 31.07.07 р. за липень 2007 р. на суму 37663,44 грн., №2/07 від 31.08.07 р. за серпень 2008 р. на суму 40196,15 грн., №3/07 від 30.09.07 р. за вересень 2008 р. на суму 119343,94 грн., №4/07 від 15.12.07 р. за грудень 2007 р. на суму 97523,51 грн., №5/07 від 31.12.07 р. за грудень 2007 р. на суму 320697,59 грн., всього на загальну суму 615424,63 грн., а також копіями довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за липень 2007 р. від 31.07.07 р., серпень 2007 р. від 31.08.07 р., вересень 2007 р. від 30.09.07 р., за грудень 2007 р. від 31.12.07 р., підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень та засвідчені відбитками круглих печаток обох підприємств.

В свою чергу, відповідач частково оплатив виконані роботи в загальній сумі 548500,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи склала 66924,63 грн.

З урахуванням таких встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що виконання позивачем підрядних робіт за спірним договором підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за виконані позивачем роботи у повному обсязі відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, тому беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобовязання, а також положення статтей 837, 854 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 66924,63 грн. основного боргу за виконані позивачем підрядні роботи.

На підставі п. 1.5.4 договору позивачем нарахована пеня за період з 06.01.2008р. по 06.06.2008 р. в сумі 5144,02 грн.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, зокрема до вимог в частині стягнення пені в зазначеній сумі.

З урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції визнав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5144,02 грн. такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних за період з вересня 2008 року по липень 2011 року в сумі 21759,82 грн. та 3% річних за період з 04.09.08 р. по 02.09.11 р. в сумі 5990,21 грн. задоволені місцевим господарським судом, оскільки вони є матеріально та документально обґрунтованими.

З висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Слід зазначити, що за своєю суттю між сторонами по справі склалися підрядні відносини з виконання робіт на умовах договору № 9 від 11.06.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 22.08.2007 р. до нього.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідачем факт виконання позивачем підрядних робіт у повному обсязі під час розгляду справи не спростовується.

Загальна ціна договору сторонами була визначена в сумі 558793,31 грн. Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 від 22.08.2007 р. договірна ціна за додатковою угодою становить 376903,00 грн. А відповідно до актів приймання-передачі робіт загальна їх вартість становить 615424,63 грн.

У відповідності до приписів ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що роботи виконуються на підставі наданої замовником проектної документації (договірна ціна та кошторис є приблизними і є додатком до договору).

Враховуючи викладене, невідповідність сум виконаних робіт з сумою договору не є порушенням підрядником умов договору будівельного підряду.

Посилання відповідача на те, що додаткова угода № 1 від 22.09.2007 р. змінює ціну договору є безпідставним, оскільки предмет основного договору та предмет додаткової угоди не є тотожними. Так, предмет основного договору включає комплекс робіт з будівництва залізничної естакади (устаткування бетонної підготовки, устаткування залізобетонних блоків естакади, устаткування монолітних залізобетонних блоків, укладка шляху залізничної естакади, устаткування залізничної площадки). Предметом додаткової угоди є устаткування підїзного залізничного шляху до естакади.

Отже, за умовами основного договору позивач виконав будівництво залізничної естакади, а за умовами додаткової угоди залізничний шлях до естакади.

Крім того, якщо б додаткова угода змінила ціну основного договору, вартість фактично виконаних робіт за актами приймання-передачі повинна була відповідати новій ціні договору, в той час як вартість виконаних підрядних робіт за актами приймання-передачі складає 615424,63 грн., що значно більше ціни встановленої додатковою угодою.

Згідно частини 4 статті 844 Цивільного кодексу України замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Доказів направлення позивачу відмови від виконання підрядних робіт в звязку з перевищенням ціни договору відповідачем до суду не надано.

Таким чином, посилання відповідача на те, що він переплатив позивачу за договором 171597,00 грн., тому що додаткова угода №1 від 22.09.07 р. змінила загальну ціну договору і визначила її у розмірі 376903,00 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки додаткова угода збільшила суму договору на 376903,00 грн., а не зменшила її, і підтвердженням цьому є акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, якими закриті виконані роботи, що входять до складу як договору так і додаткової угоди, а також сплата відповідачем коштів в сумі, більшій за суму договору без додаткової угоди, платіжними дорученнями, призначення платежу яких є вищевказаний договір.

Як вже зазначалось раніше, позивачем були виконані роботи у повному обсязі та в погоджений строк.

Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наданих позивачем актів здачі-приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані обома сторонами та скріплені печатками, вартість виконаних робіт складає 615424,63 грн.

Наявність будь-яких відступів чи недоліків в проведенні підрядником робіт відповідачем не доведено та таких доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наданих сторонами документальних доказів, заборгованість відповідача за виконані позивачем підрядні роботи в сумі 66924,63 грн. повністю підтверджується дійсними обставинами справи, в звязку з чим у позивача є всі правові підстав для стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Геомакс”, м.Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 26 жовтня 2011 року по справі №5023/7440/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 06 грудня 2011 року.