Постанова № 19985048, 08.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2011 р. справа №26/161/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівДонець О.В.

Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників: від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №А14/9Д від 04.01.11 від відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь

на рішення господарського судуЛуганської області

від13.10.2011р.

по справі№26/161/2011 (суддя Єжов С.С.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триал», м. Перевальськ

простягнення 16091 грн. 42 коп. В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Азовмаш», м. Маріуполь, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триал», м. Перевальськ, про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4325 грн. 08 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 11766 грн. 34 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.2011р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь, задоволені частково, а саме - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал” на користь Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” інфляційні нарахування в сумі 4986 грн. 23 коп., 3% річних в сумі 1828 грн. 73 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 68 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн. 95 коп.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 625 Цивільного кодексу України, а також висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, апелянт вважає незаконними.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Ломовцева Н.В., Скакун О.А.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 26/161/2011 в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийнятті нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.11 р. не зявився, причин незявлення апеляційному суду не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

28 травня 2010 р. господарським судом Луганської області було прийнято рішення по справі №1/98 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, м.Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, про стягнення 49999 грн. 20 коп. основного боргу, 59072 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань, 7512 грн. 29 коп. 3% річних, яким позовні вимоги задоволені повністю.

Вищезазначене рішення набрало законної сили.

На виконання зазначеного рішення суду позивачу було видано наказ, за яким відкрито виконавче провадження.

Відділом державної виконавчої служби Перевальського РУЮ 21.10.2010 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області по справі №1/98 від 14.06.2010р., зазначений наказ на цей час є невиконаним.

Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до місцевого суду відповідачем грошові зобовязання не виконані, борг не сплачений, тому позивач додатково нарахував відповідачу 3% річних в сумі 4325 грн. 08 коп. та інфляційні нарахування в сумі 11766 грн. 34 коп. на суму, стягнуту вищезазначеним рішенням.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.05.10 р. по справі № 1/98 встановлений факт часткового невиконання відповідачем зобов»язання по сплаті боргу за отриманий товар та залізничний тариф на загальну суму 49999 грн. 20 коп. та стягнуто з відповідача на користь позивача вищевказану суму, а також 3 % річних в розмірі 7512 грн. 29 коп. та інфляційних нарахувань в розмірі 59072,91 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення заборгованості.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому конституційна норма про те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення є у даному випадку місцевим господарським судом застосована помилково.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що після набрання рішення господарського суду Луганської області від 28.05.10р. по справі №1/98 чинності стягнута судом сума в цілому стала сумою грошового зобов»язання, яке боржником не виконане, суд задовольняє апеляційну скаргу позивача та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4325 грн. 08 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 11766 грн. 34 коп. - задовольнити.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно зясовані всі обставини, що мають значення для справи та висновки суду частково не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 р. по справі № 26/161/2011 - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Триал», м. Перевальськ.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь, - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011р. у справі №26/161/2011 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо інфляційних нарахувань в сумі 6780,11 грн. та 3 % річних в сумі 2496,35 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, вул.Слов”янська, б.1, м.Перевальськ Луганської області, код 31481239 на користь Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, майдан Машинобудівельників, б.1, м.Маріуполь, код 30832888 інфляційні нарахування в сумі 6 780 грн. 11 коп., 3% річних в сумі 2 496 грн. 35 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, вул.Слов”янська, б.1, м.Перевальськ Луганської області, код 31481239 на користь Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, майдан Машинобудівельників, б.1, м.Маріуполь, код 30832888 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі сумі 51 грн. 00 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011р. по справі №26/161/2011 залишити без змін.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.Є.Донець

Суддя Н.В.Ломовцева

Суддя О.А.Скакун

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

1. Відповідачу;

1. У справу,

1. ДАГС,

1. ГСЛО