Постанова № 19984837, 02.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

02.12.2011

Постанова

Іменем України

30.11.2011 р. справа №4/356

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №68 від 29.11.2011р.

ОСОБА_2 за довіреністю №69 від 29.11.2011р.

від відповідача:ОСОБА_3 за довіреністю №7 від 30.11.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЖитлово-експлуатаційне підприємство №1, м. Торез Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від13.10.2011 року

у справі№4/356 (суддя Гринько С.Ю.)

за позовомПриватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області

до відповідача Житлово-експлуатаційне підприємство №1, м. Торез Донецької області простягнення заборгованості в розмірі 73143,01грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2011році Приватне підприємство «Єлвік», м. Торез Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 73143,01грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2011р. позовні вимоги Приватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області задоволені в повному обсязі. Припинено провадження по справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 10000грн. Стягнуто з Житлово-експлуатаційне підприємство №1, м. Торез Донецької області заборгованість в розмірі 63143,01грн.

Відповідач, Житлово-експлуатаційне підприємство №1, м. Торез Донецької області, з прийнятим рішенням суду першої інстанції не згоден, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 13.10.11р. скасувати.

Представник позивача, Приватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області в судовому засіданні надав пояснення і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Представник відповідача надав розрахунок боргу і в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2011р. між Приватним підприємством «Єлвік»та Житлово-експлуатаційним підприємством №1, м. Торез Донецької області, Управлінням комунальної власності та міського господарства був укладений договір №6 на розміщення твердих побутових та приравнених до них відходів ( далі по тексту договір), відповідно до пю 1.1 якого замовник передає тверді побутові та приравнені до них відходи з об»єктів центр міста, центральне селище, а підрядник зобов»язується на умовах, передбачених цим договором надати послуги з розташування відходів «Замовника»на звалищі ТБВ «Балансоутримувача».

Відповідно до п. 3.1, 3.4 договору, тариф за розміщення ТБВ на звалищі за 1 куб.м без ПДВ та збору за забруднення навколишнього природного середовища твердими побутовими та приравненими до них відходами «Замовника»складає 6,22грн. для населення 6,79грн. для орендарів та співлвасників нежитлових приміщень, який підлягає оплаті за фактичне розміщення відходів на звалищі ТБО в національній валюті України в беготівковому або готівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу протягом 10 днів після пред»явлення рахунку згідно талонів здачі-приймання відходів на звалище або актів виконаних робіт.

Договір укладений строком на один календарний рік та набирає чинність з моменту підписання 03.01.2011р. та діє до 31.12.р. (п. 7.2 договору), підписаний трьома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками.

На думку позивача, на виконання умов договору ним у січні-серпні 2011р. надані відповідачу послуги з розміщення ТПВ на суму 73143,01грн.

Крім того, відповідно до договорів про переведення боргу від 01.01.2011р. до ПП «Єлвік» перейшло право вимоги до відповідача на суму 40868,82грн., яка частково оплачена відповідачем.

Відповідачем зобов»язання з оплати наданих послуг не виконані, тому на думку позивача рахується борг в розмірі 73143,01грн., за стягненням якого позивач звернувся до господарського суду.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були надані у січнісерпні 2011р. послуги з розміщення ТПВ на суму 59774,21грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплені печатками, і не заперечується відповідачем.

Враховуючи, що відповідач не надав зауважень щодо обсягів та вартості наданих послуг, тому судова колегія дійшла висновку про згоду відповідача з обсягом та вартістю наданих послуг за договором №6 від 03.01.2011р.

Крім того, відповідно до договорів про переведення боргу від 01.01.2011р. до ПП «Єлвік» перейшло право вимоги до відповідача на суму 40868,82грн., яка за поясненнями сторін, частково оплачена відповідачем і яка позивачем включена до розміру позовних вимог на суму 13368,82грн. При цьому, за даною справою підставою позову є договір №6 від 03.01.2011р. на розміщення твердих побутових і прирівнених до них відходів, а сума 13368,82грн., яка визначена у рахунку-фактурі від 04.01.2011р. не є сумою наданих за договором послуг між ПП «Єлвік»та ЖЕП №1. Крім того, відсутні належні докази направлення даного рахунку на адресу відповідача. Відповідач також заперечує проти суми в розмірі 13368,82грн., а не суми 3500грн., як помилково визначено в апеляційній скарзі.

Проаналізувавши пояснення сторін щодо розміру позовних вимог, наданих апеляційній інстанції судова колегія дійшла висновку, що відповідачем здійснено оплату наданих за договором №6 від 03.01.2011р. послуг з розміщення ТПВ до подачі позовної заяви на суму 29500грн.

Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходить також з того, що обов»язок оплати наданих позивачем послуг виник у відповідача протягом 10 днів з дати підписання актів виконаних робіт, так які відсутні в матеріалах справи докази складання талонів здачі-приймання відходів.

Відповідачем під час розгляду справи здійснено часткову оплату боргу в розмірі 10 000грн. відповідно до платіжного доручення №485 від 06.10.2011р., тому судом першої інстанції правомірно припинено провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення боргу в розмірі 10 000грн.

В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати наданих послуг, то судова колегія вважає, що стягненню з Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області підлягає борг в розмірі 20274,21грн.

Тому, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає частковому скасуванню, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 42868,80грн., який складається з необгрунтованої суми боргу в розмірі 29499,98грн. за договором №6 від 03.01.2011р. та суми в розмірі 13368,82грн. залишку боргу за договорами про переведння боргу від 01.01.2011р., оскільки позивачем не доведено наявності у відповідача боргу на дану суму саме за договором №6 від 03.01.2011р., який є підставою даного позову.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, тому рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2011р. у справі №4/356 підлягає частковому скасуванню, стягнувши борг в розмірі 20274,21грн. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2011р. у справі №4/356 залишається без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються частково на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2011року у справі №4/356 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2011 року у справі №4/356 скасувати частково, виклавши резолютивну частину наступним чином:

«Задовольнити частково позовні вимоги Приватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області до Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області про стягнення боргу в розмірі 73143,01грн.

Стягнути з Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області (86600, Донецька область, м. Торез, пр. Ю. Гагаріна, 5а, ЄДРПОУ 32198049) на користь Приватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області (86607, Донецька область, м. Торез, вул. Запорізька, 1, ЄДРПОУ 31846364) борг в розмірі 20274,21грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 202,74грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 65,42грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області до Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області про стягнення боргу в розмірі 42868,80грн.

Припинити провадження по справі в частині стягнення боргу в розмірі 10000грн.»

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2011 року у справі №4/356 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Єлвік», м. Торез Донецької області (86607, Донецька область, м. Торез, вул. Запорізька, 1, ЄДРПОУ 31846364) на користь Житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Торез Донецької області (86600, Донецька область, м. Торез, пр. Ю. Гагаріна, 5а, ЄДРПОУ 32198049) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 214,35грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Доручити господарському суду Донецької області при наявності обставин, встановлених ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, видати поворотній наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:1 у справу;2 позивачу;3 відповідачу;4 ДАГС;5ГС Донец. обл.